Боднарюк Людмила Степанівна
Номінація
|
Музичне мистецтво
|
Місце роботи
|
Виноградівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Виноградівської районної ради Закарпатської області
|
Посада
|
Вчитель музичного мистецтва, художньої культури та інтегрованого курсу «Мистецтво»
|
Освіта
|
Мукачівський державний університет, 2012 рік
|
Самоосвіта
|
Курси підвищення кваліфікації, 2016 рік
|
Педагогічний стаж
|
8 років
|
Кваліфікаційна категорія
|
Спеціаліст І категорії
|
Звання
|
-
|
Педагогічне кредо
|
«Любити свій предмет. Любити навчати. Любити тих, кого вчиш – тріада найкращого вчителя» (І. Гельфанд)
|
Технології, методи та форми, що використовуються у навчально-виховному процесі
Технології, які використовую на уроках:
- інформаційно-комунікативна технологія;
- дослідницька технологія;
- інтерактивна технологія навчання;
- особистісно-орієнтована технологія;
- ігрова технологія;
- технологія ситуативного моделювання;
- технологія створення успіху;
- технологія опрацювання дискусійних питань;
- інноваційна комп’ютерна технологія;
- художньо-педагогічна технологія: «Споглядай, осмислюй – відчувай!»
Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності:
- словесні, наочні (наочно-слуховий, наочно-зоровий), практичні
- репродуктивні, проблемно-пошукові;
- самостійна творча робота;
- метод стимулювання інтересу до навчання;
- пізнавальні мистецькі ігри та програми;
- створення ситуації пізнавальної новизни;
- метод ефекту подиву;
- метод емоційної драматургії;
- метод порівняння;
- метод музичного узагальнення;
- метод роздумів, міркування про музику;
- метод асоціативного пошуку;
- метод руйнування музичного образу;
- метод емоційного впливу;
- метод моделювання.
Форми організації уроку:
- за кількістю учнів: індивідуальні, мікрогрупові (пари), групові, колективні, масові;
- за місцем навчання: шкільні та позашкільні;
- за часом навчання: урочні та позаурочні;
- за дидактичною метою: теоретичні, комбіновані, змішані.
Автопортрет «Я – педагог і особистість»
Один з колишніх учнів відомого математика І. Гельфанда, який пропрацював десяток років у школі, сказав: «Щоб бути хорошим вчителем, потрібно знати свій предмет, вміти навчати (тобто володіти педагогічною технікою) та любити дітей».
Професор Гельфанд задумався на кілька секунд і відповів: «Ні, я не погоджусь. Це потрібно, щоб бути просто вчителем. А щоб бути хорошим вчителем, потрібно, по-перше, любити свій предмет, по-друге, любити навчати і, по-третє, любити тих, кого навчаєш. Це – тріада найкращого вчителя».
Слова професора Гельфанда стали моїм педагогічним кредо.
Я люблю свій предмет
Вірніше, три предмети: музичне мистецтво, художню культуру та мистецтво. Я люблю все, що з ними пов’язане. Можу годинами розповідати колегам, друзям та знайомим про новинки у галузі музики, кіно, скульптури, живопису… Я щаслива, що маю змогу робити те, що люблю, і любити те, що роблю. Конфуцій говорив: «Займайся улюбленою справою, і ти не працюватимеш жодного дня». Він – правий. У моєму випадку робота – це хобі. Відчуваю, що я – на своєму місці. Бути на своєму місці – не значить бути успішним з комерційної точки зору. Натомість – це гарантія духовного та морального задоволення. Я – фанат своєї справи.
Мистецтво – це найкраще, що придумало людство. Воно має позитивний вплив на всіх. Чи знаю я свої мистецькі предмети досконало та ідеально? Звичайно, ні. Але щодня я вчуся, читаю, знаходжу питання, а потім і відповіді на них. Як же це приємно – не просто дивитись пісенний конкурс «Євробачення», а спостерігати за ним з точки зору вчителя музичного мистецтва. Адже потім я з захватом поділюсь враженнями з дітьми. Це частина мого предмету. Знайти час на перегляд найцікавіших новинок кінематографу – о так! Я повинна бути в курсі всіх новинок, бо дітям цікаво про це дізнаватись під час вивчення теми «Жанри кіно». Нова кавер-версія відомої пісні «Одна калина», виконана дітьми на шоу «Голос країни. Діти», вражає. Як не показати це виконання семикласникам, у яких для вивчення за програмою якраз ця пісня! Моя поїздка Італією, яка почалась як паломницька подорож, закінчилась культурно-просвітницьким проектом. Фото біля Колізею, собору Святого Петра у Ватикані, розкішна Венеція, загадкове Сан-Маріно, королева мозаїки Равенна, старовинна готично-романська Сієна, сучасний Мілано Ріміні – тут я знайшла готові захоплюючі розповіді для багатьох моїх уроків! Чи люблю я свій предмет? Думаю, відповідь очевидна.
Я люблю навчати
Що значить у моєму розумінні дієслово «навчати»? Ділитись досвідом, відкривати дітям весь мистецький світ, знайомити з прекрасним, заохочувати любити музику та театр, дивувати різними архітектурними стилями, прививати інтерес до мистецтва цілих епох: від найдревнішої і до сьогодення. Коли в учнів світяться очі, коли вони мають здивовані обличчя, коли посміхаються від задоволення та підстрибують від усвідомлення, що легко можуть збагнути такий важкий на перший погляд матеріал – я розумію, що дійсно люблю навчати! Ми з дітьми можем розчулитись від скульптури «П’єта» геніального Мікеланджело, у якій він втілив всю скорботу та любов матері до сина. У нас біжать мурашки по шкірі від образу найкращого у світі батька на полотні «Повернення блудного сина» талановитого Рембрандта. Нам однаково важко бачити сьогодні лише крихітну реконструкцію найкращого зразка архітектури Київської Русі – Десятинної церкви. Ми плачемо разом, коли передивляємось відеофрагмент, відзнятий під час революції Гідності, – де дзвони Михайлівського собору у Києві через страшні події на Майдані дзвонили набат… Ми закриваємо очі від задоволення мати змогу співати наймелодійніші пісні у світі – українські! Я щаслива, коли бачу, як пишаються діти тим, що народились в країні, де жив і працював чудо-архітектор В. Городецький, створював обробки народних пісень, які тішать весь світ, М. Леонтович, та є співачка, яка прославила нашу країну сьогодні по всій Європі і за її межами – Джамала. Чи люблю я всьому цьому навчати моїх учнів? Не люблю, – обожнюю!
Я люблю тих, кого навчаю
А хіба можна їх не любити? Сьогоднішні мої учні – надзвичайно сучасні, креативні, творчі. Деякі з них ще тільки роблять невпевнені кроки назустріч музиці у першому класі, шестикласники впевнено перемагають у пісенних районних фестивалях-конкурсах, а ті, хто вже в одинадцятому класі або зайняв студентську лаву, вже давно перейшли у категорію «друзі». Хтось з моїх учнів цілеспрямований та впевнений, хтось боязкий та нерішучий, хтось володіє талантом співу, хореографії, малювання… Кожен з них – особистість. Я зі свого боку намагаюся позитивно впливати на формування кращих рис тих, кого навчаю. Знайти підхід до кожного – важко, але можливо. Використання ІКТ – один з елементів успішного втілення моїх задумів. Але не тільки. Сьогодні я намагаюсь впроваджувати на своїх уроках елементи найкращої системи освіти у світі – фінської. Вона дає дітям більшу свободу, дає місце для творчих експериментів, дозволяє користуватись гаджетами у різних пошукових ситуаціях. Нині мої діти стали більш вільними та впевненими. Ніхто не лякає їх двійками та покараннями. Багато хто з них виявляє цікавість не заради оцінок! Їм всього-навсього цікаво. Оцінки не повинні бути пріоритетними у навчанні. Отримати якісні знання, які стануть у пригоді в дорослому житті – це найголовніше.
Співати у своє задоволення, повністю поринаючи у музику – це головне правило. Слухати та сприймати музичні твори, при цьому уже заздалегідь шукаючи у своїй голові відповіді на майбутні запитання – це вимога дітей, а не моя. Працюючи у групах, створювати власні цікаві композиції – це важливо для моїх учнів. Проявити себе як індивідуальність, виконуючи музичний твір так, як відчуваєш, – задоволення моральних потреб кожного. Діти завжди чекають, що я здивую їх на уроці. Коли справджуються їхні сподівання, радості немає меж. Коли людина отримує від навчання задоволення, їй хочеться зробити ще більше! Я – сучасний вчитель. Зареєстрована у всіх соцмережах. Діти залюбки надсилають мені пропозиції, побажання та зауваження. Це надихає мене любити їх ще більше, працювати «донеможу». Чи я люблю тих, кого навчаю? Безмежно люблю.
Я – педагог і особистість
Я – керівник дитячого церковного хору Виноградівської греко-католицької церкви Успіння пресвятої Богородиці. У моєму хорі співають обдаровані діти з усього нашого міста. Кожен виступ, кожна пісня – це крок для діток та глядачів до духовного збагачення.
Діти, з якими займаюсь у школі, – щорічні переможці місцевих, районних та обласних фестивалів-конкурсів, адже кредо моїх учнів: «Через боротьбу – до перемоги» (девіз симфонії № 5 Л. Бетховена).
Для того, щоб любити свій предмет, любити навчати та любити тих, кого навчаєш, неможливо бути просто педагогом. Це повинен бути найкращий педагог та всебічно розвинена, творча, креативна, цілеспрямована, вільна, національно-свідома особистість, яка є патріотом своєї країни. Лише такий педагог зможе виховати справжніх європейських українців – громадян квітучої країни, що знаходиться в серці Європи – України!
- Посилання на персональний Інтернет-ресурс http://liudmylab.ucoz.net/
- Посилання на майстер-клас https://youtu.be/leDvPwBG_1g
- Посилання на конкурсне випробування "Співбесіда" https://www.youtube.com/watch?v=1cHef4t59YI&t=161s
- Посилання на конкурсне випробування "Проект" https://www.youtube.com/watch?v=81F2PxnaLgY
- Посилання на конкурсне випробування "Практична" https://www.youtube.com/watch?v=pyvl17C-tBI