Зміни в школі творяться на місцях: як академічний ліцей на Житомирщині готується до впровадження трирічної старшої профільної школи
За кожною успішною трансформацією школи стоїть команда, яка прагне створити кращі умови для навчання дітей. Держава створює можливості для модернізації шкіл — зокрема, через державні субвенції на оновлення освітніх просторів, рекомендації та супровід. Важливо, щоб громади та керівники закладів використовували ці можливості, розвивали матеріальну базу й готували школи до змін. Адже саме на місцях формується освітнє середовище, у якому діти здобувають знання та визначаються з майбутнім.
З 1 вересня 2027 року очікується національне впровадження старшої профільної школи. Академічні ліцеї здійснюватимуть профільне навчання старшокласників в межах трьох запропонованих кластерів. Академічний ліцей імені Густава Олізара Коростишівської міської ради, що на Житомирщині здійснює профільне навчання і вже працює зі школярами та їх батьками, вивчаючи їх запити та плануючи розширення навчальних просторів. Це історія про те, як ініціативність закладу й доступні інструменти державної підтримки допомагають якісно впроваджувати реформу НУШ.
Від теорії до досліджень: що змінилося в ліцеї
Як перевірити якість води у місцевій водоймі? Як дослідити склад ґрунту, побачити мікроорганізми або створити модель за допомогою 3D-принтера? Для учнів цього академічного ліцею такі завдання стають частиною навчального процесу. У закладі освіти облаштували чотири профільні кабінети — фізики, географії, біології та хімії, а також дві лабораторії: STEM і суміщену лабораторію хімії та фізики. Навчальні простори оснастили інтерактивними панелями, цифровим вимірювальним обладнанням, лабораторними комплектами, цифровими мікроскопами, 3D-принтерами та засобами робототехніки за кошти державної субвенції.
Якісне освітнє середовище лише частина змін. Реформа НУШ базується на трьох елементах - це якісний зміст освіти, професійний розвиток вчителя та сучасний освітній простір. Вони не роздільні між собою. Такий комплексний підхід і змінює можливості проведення уроків та підхід до навчання. Якщо раніше учні переважно працювали з теоретичним матеріалом і традиційними наочними засобами, то тепер можуть перевіряти гіпотези, проводити вимірювання, аналізувати результати та моделювати різні процеси. Вчителі мають для цього необхідну підготовку, а школа - відповідне матеріальне забезпечення.
Як цей підхід працює на практиці, розповідають представники ліцею, що на Житомирщині. Тут уже використовують сучасне обладнання для міжпредметних досліджень і практичних завдань і навчають вчителів новим практикам. Наприклад, під час спільного проєкту з біології, хімії та STEM учні досліджували якість місцевих водойм і ґрунту: цифровими датчиками вимірювали pH та електропровідність проб, а цифровими мікроскопами вивчали мікрофлору. У STEM-лабораторії також створюють моделі, друкують прототипи на 3D-принтері, складають і програмують роботів. Такі завдання допомагають поєднувати знання з різних предметів і бачити, як вони працюють у реальних ситуаціях.
«Головний результат оновлення нашого освітнього простору — це перехід від теорії до практики. Наші кабінети біології, хімії, фізики, географії та STEM-лабораторії перетворилися на справжні дослідницькі осередки. Учні працюють у командах, проводять міжпредметні експерименти та вчаться критично мислити. Ми прагнемо, щоб Академічний ліцей імені Густава Олізара став потужним освітнім хабом для всієї нашої громади». — каже директор школи Сергій Мусієнко.
Освітній простір, як важлива частина впровадження старшої профільної школи
Оновлення кабінетів і облаштування STEM-просторів у гімназіях та академічних ліцеях — частина комплексної модернізації шкіл у межах реформи НУШ. Держава інвестує десятки мільярдів в освітню інфраструктуру, укриття, шкільне обладнання, харчоблоки та автобуси, щоб створювати належні умови для навчання дітей по всій країні, в тому числі за підтримки Світового Банку, в межах програми LEARN. Зокрема, лише на оновлення освітніх просторів у 2026 році передбачено 3,2 мільярда гривень: 1,3 мільярда гривень — для гімназій і 1,9 мільярда гривень — для пілотних та майбутніх академічних ліцеїв.
Ці інвестиції важливі й для послідовного впровадження реформи НУШ. Реформа охоплює всі етапи шкільного навчання: від початкової школи до базової середньої освіти й старшої профільної школи. У гімназіях учні мають змогу експериментувати, працювати над практичними завданнями та відкривати власні інтереси для того, щоб краще зрозуміти свої здібності й підготуватися до вибору профілю навчання у старшій школі у 10–12 класах або в професійних коледжах.
Сьогодні майбутні академічні ліцеї вже можуть самостійно визначати, які профілі пропонуватимуть учням, зокрема в межах трьох кластерів: STEM, мовно-літературного та суспільно-гуманітарного. Відповідно, сучасні лабораторії, обладнані кабінети й простори для практичної роботи мають допомогти закладам реалізовувати обрані профілі, а учням — не лише здобувати теоретичні знання, а й застосовувати їх на практиці. Академічний ліцей імені Густава Олізара планує розвивати напрями в усіх трьох кластерах. Щоб врахувати інтереси майбутніх старшокласників, ліцей уже проводить анкетування дев’ятикласників усієї громади. Це допомагає визначити їхні освітні потреби й сформувати пропозицію профілів, які відповідатимуть інтересам учнів та дадуть їм змогу свідомо обирати подальший освітній і професійний шлях.
За словами директора, зміни в освітньому просторі супроводжуються змінами в роботі вчителів. Педагоги опановують нові методики, використовують STEM-підхід, інтегровані уроки та проєктне навчання. Учні працюють у малих групах, розподіляють ролі, аналізують дані й презентують результати. Це дає змогу розвивати не лише предметні знання, а й критичне мислення і цифрову грамотність учнів, командну роботу та вміння розв'язувати практичні завдання.
За кожною зміною в школі стоять люди
За кожною оновленою лабораторією, новим навчальним простором чи профілем навчання стоять люди, які прагнуть кращого для своїх учнів. Директори, вчителі та освітні управлінці, які чують потреби дітей, шукають нові рішення, залучають партнерів і щодня працюють над тим, щоб школа давала більше можливостей для навчання та розвитку. Держава створює для цього рамку й можливості, інвестує в освітню інфраструктуру і запускає програми підтримки, надаючи фінансування для оновлення шкіл. Водночас те, як заклад скористається цими можливостями, залежить і від його власної ініціативи. Школи співпрацюють із місцевим бізнесом та університетами, шукають партнерів, подаються на програми фінансування, оновлюють матеріальну базу й переглядають підходи до навчання.
Досвід Академічного ліцею імені Густава Олізара показує, що підготовка до профільної старшої школи починається задовго до 2027 року — з уваги до потреб учнів, готовності змінюватися та рішень, які школа ухвалює вже сьогодні. Адже модернізація — це не лише про нове обладнання чи відремонтовані кабінети. Це про людей, які бачать потенціал своєї школи й крок за кроком створюють середовище, у якому діти можуть відкривати свої здібності, розвивати інтереси та впевненіше обирати власне майбутнє.