Як ліцей із Покровська пілотує старшу профільну школу дистанційно
Наприкінці вересня учні різних десятих класів Ліцею № 2 Покровської міської ради самі створили групу в Microsoft Teams для спільного цифрового проєкту. Вони вирішили поєднати знання з технологій, аналітики, дизайну та психології й працювати над продуктом для свого ліцею. Для директорки Валентини Рудик це один із перших сигналів того, як учнівський вибір може впливати на залученість до навчання.
Ліцей працює дистанційно з 2022 року. Російські обстріли Покровська унеможливили звичне шкільне життя, тож команда підтримує зв’язок з учнями й родинами онлайн. Із 1 вересня 2026 року заклад також пілотує старшу профільну школу реформи «Нова українська школа», яку впроваджує Міністерство освіти і науки за підтримки Світового банку в межах програми LEARN.
У пілоті беруть участь три десяті класи, для яких запропонували шість профілів.
Як допомогти підліткам обрати напрям, скласти розклад для міжкласних груп і підтримати вчителів, які готують новий зміст? Ділимося досвідом ліцею та його директорки. Він може стати в пригоді керівникам, які готують свої заклади до профільного навчання, зокрема в дистанційному форматі.
Спробувати навчання перед вибором профілю
Підготовка до набору в десяті класи почалася навесні. Дев’ятикласників опитували через Microsoft Forms, для них і батьків проводили профорієнтаційні зустрічі та вебконференції. До роботи долучили класних керівників і фахівців закладів вищої освіти. Психологічні тести допомагали учням краще зрозуміти власні інтереси й можливості та обговорити їх під час вибору напряму навчання.
Важливо було пояснити, що стоїть за назвами профілів. Наприклад, лінгвістика та міжнародне право передбачають роботу з іншомовними текстами, аналіз інформації й аргументовані виступи. Технологічні й туристичні напрями — застосування цифрових знань, планування та комунікацію. Дизайн і медична психологія — творчу роботу й увагу до потреб людини.
Онлайн-розмови доповнили очною зустріччю. Наприкінці травня директорка організувала тижневу виїзну школу у Львові. Діти з різних гімназій Покровської громади змогли познайомитися з учителями та попрацювати на заняттях із різних предметів. За словами Валентини Рудик, за результатами цієї роботи до ліцею долучилися понад 40 учнів.
«Наше завдання — не вирішити за учня, ким йому бути, а допомогти йому краще зрозуміти власні можливості», — пояснює директорка.
Для закладів, які планують профільне навчання, цей досвід показує цінність завчасної профорієнтації. Опитування й консультації допомагають з’ясувати інтереси дітей, а навчальні завдання дають змогу перевірити їх на практиці. Батьки беруть участь у розмові, водночас підлітку потрібен простір для власного рішення.
Як поєднати інтереси учнів і можливості ліцею
У трьох пілотних класах ліцей пропонує такі профілі: лінгвістику й міжнародне право в 10-А; комп’ютерно-інтегровані технології та туризм і рекреацію в 10-Б; дизайн мистецьких технологій і медичну психологію в 10-В.
Валентина Рудик розповідає, що педагогів для роботи цих класів вистачає. Водночас вона радить керівникам оцінювати кадрові можливості до відкриття напрямів. Учнівський запит має бути підкріплений командою, яка зможе забезпечити відповідне навчання, матеріалами та підготовкою педагогів.
У цьому ліцеї профілі проявляються через конкретні завдання. Учні 10-А працюють з іншомовними текстами, аналізують міжнародні події та готують виступи. У 10-Б виконують завдання з цифрових технологій, планують туристичні маршрути й розробляють туристичні пропозиції. Учителі інформатики та математики координують проєктну роботу. У 10-В діти створюють дизайнерські концепції й візуальні матеріали, розглядають життєві ситуації з погляду психології.
Для спільної роботи використовують сесійні зали Teams і спільні документи. Учні обговорюють рішення, готують цифрові продукти, презентують їх і отримують відгуки. У розкладі з’явилися інтегровані практичні блоки, що об’єднують кілька суміжних дисциплін.
Чому довелося перебудувати розклад
Одним із найскладніших завдань стало поєднання обов’язкових предметів, профільних дисциплін і курсів за вибором. На один курс могли записатися діти з різних класів. Через це розклад, побудований лише навколо класів, уже не відповідав організації навчання.
Спочатку команда спробувала перенести очний профільний розклад у дистанційний формат. За оцінкою директорки, рішення виявилося неефективним, і ліцей перейшов до блочно-модульного планування, розділивши час онлайн-уроків і самостійного виконання практичних завдань. Окремо узгоджували роботу міжкласних груп, зокрема на курсах за вибором і заняттях в осередку «Захист України».
Для такого розкладу потрібно домовитися, коли учень долучається до уроку, коли працює самостійно, коли виконує групове завдання та може отримати консультацію. Також команда зважає на тривалість роботи дітей перед екраном.
Досвід ліцею показує, що розклад потрібно планувати відповідно до фактичних навчальних груп і вибору учнів. Після початку занять важливо перевіряти, де виникають накладки чи надмірне навантаження, та вносити зміни.
Цифровий простір і підготовка вчителів
Уроки, матеріали, завдання та комунікацію в ліцеї об’єднали в Microsoft Teams. Для директорки важливо, щоб учні зрозуміли, де знайти потрібний матеріал, куди завантажити роботу й як звернутися до вчителя. Ці правила пояснюють і батькам.
Валентина Рудик радить створювати зрозумілу структуру команд і каналів, у якій кожен профіль має власний простір. До проєктування навчальних програм і розкладу вона пропонує залучати керівників методичних спільнот, розподіляючи відповідальність за організацію навчання.
«Пілотування не можна запустити одним наказом. За ним стоять навчальні плани, розклад, кадрові рішення, методична робота, комунікація з родинами й щоденна координація освітнього процесу», — говорить директорка.
Учителям доводиться витрачати більше часу на підготовку матеріалів для пілотних класів. Бракує готової наочності, яку можна інтегрувати в теми уроків. Потрібно розробляти практичні завдання та авторські курси, організовувати групову роботу онлайн. Педагоги обмінюються досвідом усередині команди й беруть участь у тренінгах пілотного проєкту.
Серед потреб директорка називає методичний супровід і підготовку до роботи з інтерактивними дошками, тренажерами та сервісами для спільних завдань. Для дистанційного навчання також потрібні стабільний інтернет, техніка, цифрові ресурси й альтернативне живлення. Окреме питання — фінансування очних зустрічей учнів і вчителів.
Ці потреби варто враховувати під час підготовки закладу. Методичні зустрічі та обмін матеріалами команда може організувати самостійно, а забезпечення технікою, ресурсами й коштами на очне спілкування потребує підтримки засновника та держави.
Право й театр можуть бути частиною одного вибору
Батьки запитували, чи не звузить профіль можливості дитини, як навчання вплине на підготовку до НМТ і що означатиме трирічна старша школа. Для частини родин незвичними були й назви запропонованих напрямів.
Команда ліцею пояснює, як поєднуються загальноосвітня підготовка, поглиблене вивчення профільних предметів і курси за вибором. У цій розмові допомагають приклади завдань і навичок, які розвивають учні.
Одна з учениць у своєму відгуку розповіла: «Я завжди мріяла виступати в театрі, але в майбутньому хочу стати прокурором». Курс за вибором дає їй змогу займатися театром поряд із навчанням за обраним профілем.
На момент інтерв’ю в ліцеї працювали сім таких курсів. Серед них — «Пишемо есе», «Права людини у повсякденному житті», «Сила слайда», «Граматичний апгрейд», а також курси про театр, подорожі й управління власним життям.
Валентина Рудик радить відвести на роз’яснювальну роботу з родинами щонайменше пів року до запуску. Пояснення через програму, розклад і приклади учнівської роботи допомагають зробити зміст профільного навчання зрозумілішим.
Що показав перший місяць
Наприкінці першого місяця на уроках української мови десятикласники готували усні міркування про вибір профілю та його зв’язок із майбутньою професією. Для команди це була нагода почути, як підлітки оцінюють своє рішення.
Учні говорять і про труднощі: насичений графік, потребу планувати час та дотримуватися термінів. Дистанційний формат додає технічних проблем й ускладнює групову роботу, коли не всі можуть долучитися одночасно. За словами директорки, відгуки допомагають визначити, де потрібно уточнити інструкції, переглянути терміни або краще організувати консультації.
Валентина Рудик наводить приклад десятикласника, який раніше був пасивним на уроках математики. У вересні він регулярно долучався до занять і активно працював. На запитання про мотивацію відповів: «Мені просто нарешті цікаво, бо я вчу те, що сам обрав, і серед тих, кому це теж потрібно».
Разом з ініціативою міжкласної проєктної групи це перші спостереження за залученістю дітей. Одного місяця замало, щоб оцінити навчальні результати та стійкість змін у мотивації. Натомість уже можна збирати відгуки й використовувати їх для вдосконалення щоденної організації навчання.
Директорка не очікує, що кожен десятикласник відразу визначиться з професією. «Але якщо дитина вже краще розуміє, що їй цікаво, у чому вона хоче розвиватися і яких знань їй бракує, — це важливий крок», — каже Валентина Рудик.
Пілотування старшої профільної школи відбувається за координації Міністерства освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні», що фінансується, зокрема, за підтримки Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF).
Вперше опубліковано на медіа НУШ.