Відбулось засідання Колегії МОН
28 травня 2015 року під головування Міністра освіти і науки України Сергія Квіта відбулось засідання Колегії МОН.
Під час засідання членами Колегії розглянуто питання про створення системи забезпечення якості вищої освіти в Україні, заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, про внесення змін до навчальних програм для 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів та затвердження навчальних програм для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, про проведення у 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень та загальних навчальних компетентностей та інше.
«Ми повинні адаптовувати наші вимоги до системи контролю якості вищої освіти до тих стандартів, які нам пропонує міжнародне співтовариство, в першу чергу Європейський Союз», - підкреслив Міністр освіти і науки України під час розгляду Колегією питання про систему забезпечення якості вищої освіти.
Член Колегії, голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич, зауважила, що система забезпечення якості освіти завжди починається з встановлення стандарту, за яким буде забезпечена ця якість. «Сьогодні треба навчити комісії писати освітні стандарти, які базуються на результатах навчання. Необхідно з 1 вересня забезпечити проведення тренінгів для розробників стандартів», - зазначила Лілія Гриневич.
Перший віце-президент Національної академії педагогічних наук України Володимир Луговий під час доповіді наголосив, що система забезпечення якості вищої освіти в Україні – це ключовий момент реформи вищої освіти.
Він повідомив, що в новому Законі «Про вищу освіту» закладено новітній механізм забезпечення якості вищої освіти з огляду на передовий західно-європейський досвід, що передбачає кардинальну зміну культури забезпечення якості. Зокрема, заміну контрольно-наказового підходу, запровадження вимірювальної і порівнювальної якості вищої освіти, такої, що безперервно покращується на основі колегіальної відповідальності.
За словами Володимира Лугового, проведено суттєву роботу по створенню системи забезпечення якості вищої освіти. Разом з тим, з метою формування нової системи необхідно вирішити комплекс нагальних питань. А саме, провести сертифікацію Національної рамки кваліфікацій освітніх кваліфікацій вищої освіти з метою визнання її у Європейському просторі, забезпечити співставлення переліку напряму спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців вищих навчальних закладах за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, чинних до 1 вересня цього року та чинного з 1 вересня 2015 року, а також співставлення чинного переліку з міжнародним.
Як повідомив Володимир Луговий, важливо затвердити порядок планування нової методичної ради та науково-методичних комісій Міністерства освіти і науки України на нових засадах та на основі прозорої процедури відбору. Необхідно також забезпечити розроблення методології щодо роботи стандартів освітньої діяльності вищої освіти з урахуванням Національної рамки кваліфікацій, стандартів і рекомендацій із забезпечення якості вищої освіти і документації щодо організації компетентісного підходу.
Володимир Луговий наголосив на необхідності розроблення положення про порядок формування реєстру експертів з питань освіти, порядок наповнення реєстру експертів шляхом голосування кваліфікованою більшістю наявних експертів і порядок позбавлення статусу експертів. На думку першого віце-президента Національної академії педагогічних наук, це потрібно для того, щоб питання розвитку і забезпечення якості вищої освіти передати від адміністрацій до фахових організацій. Також з метою інтеграції в європейський простір, необхідно провести навчання експертів із залученням вітчизняних, зарубіжних фахівців, які мають профіль роботи у системах акредитації вищої освіти країн західної Європи та США.
Академік-секретар відділення загальної педагогіки та філософії освіти Національної академії педагогічних наук України Ольга Сухомлинськаповідомила, що у рамках схваленої 26 березня Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, яка враховує і громадянське виховання, підготовлено програму заходів з її реалізації.
За її словами, заходи можна розглядати, як складову цілісного виховного процесу, який інтегрує навчальні заняття, позаурочну, позакласну, поза аудиторну роботу, дозвілля дітей та молоді. У документі представлено ті заходи, які вже впроваджуються в освітньому полі, а також ідеї, які запропоновані педагогічними колективами, обласними інститутами підвищення кваліфікації педагогів, окремих науковців та зацікавлених громадян. Структура документу складається з восьми розділів і відображає шляхи патріотичного виховання в освітньому просторі. Також план заходів спирається на структурну побудову виховного процесу, куди входять такі складові, як змістовне наповнення, виховні технології, освітньо-виховне середовище та додається наукове та навчально-методичне забезпечення.
Як повідомилаОльга Сухомлинська, особливу увагу в заходах приділено військово-патріотичному вихованню як найбільш актуальному і вищому прояву патріотичних почуттів.
Під час обговорення питання про заходи Колегією внесено пропозиції щодо залучення громадських організацій, які займаються військово-патріотичним вихованням дітей та молоді у широкій співпраці з цього питання з Міністерством молоді і спорту України. Було також запропоновано вилучити питання моніторингу патріотичного виховання, доповнити перелік заходами з медичної підготовки та розширити список творів сучасних авторів на патріотичну тематику.
Директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН УкраїниЮрій Кононенкопід час Колегії повідомив про внесення змін до навчальних програм для 1-3 класів загальноосвітніх навчальних закладів та про навчальні програми для учнів 5-9 класів.
Юрій Кононенкопідкреслив, що ідея розвантаження програм спирається на дослідження та ідеї батьків і громадськості. Він нагадав, що у листопаді-грудні 2014 року наказами Міністерства було створено робочі групи з розвантаження навчальних програм, до складу яких увійшли фахівці з навчальних предметів, представники НАПН України.
Юрій Кононенко пояснив, що перед робочими групами було поставлено завдання «косметичного» розвантаження наявних навчальних програм, які відповідають Державному стандарту. «Робочі групи розглядали питання програм, які без шкоди для знань дітей в подальшому можна було б вилучити», - зазначив він.
За словами Юрія Кононенка робочі групи отримали понад 1,5 тисячі пропозицій щодо розвантаження навчальних програм, більшість з яких було враховано, або обґрунтовано відхилено. Вносилися пропозиції і членами Колегії.
На думку, Юрія Кононенка, дискусійним залишається питання переліку прізвищ перекладачів в навчальних програмах з зарубіжної літератури. «Робоча група не підтримала пропозицію, бо навчальна програма – це рамковий документ. Є компромісне рішення створення експертної комісії, яка буде займатися якістю перекладів при проведенні конкурсу підручників», - зазначив директор департаменту.
У свою чергу, заступник Міністра освіти і науки Павло Полянський зауважив, що внесення переліку прізвищ перекладачів до навчальної програми може обмежити вибір вчителя та вплинути на його автономію.
Колегія МОН вирішила на наступному засіданні розглянути питання щодо підготовки методологічних рекомендацій щодо перекладів у навчальних програмах.
Обговорюючи питання розвантаження навчальних програм, Лілія Гриневич запропонувала переглянути функціонал Колегії Міністерства, оскільки її члени не є експертами, які здатні дати фахову оцінку та зробити компетентні висновки щодо навчальних програм. «Колегія має займатися стратегічними і тактичними рішеннями, які необхідно здійснювати для реалізації освітньої політики», - підкреслила голова парламентського Комітету з питань науки і освіти.
Заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха передав членам Колегії прохання керівництва Донецького національного університету щодо адаптації університету з огляду на застосування критеріїв для малих та великих університетів, а також звернув увагу на дії тих людей, які залишились на непідконтрольних українській владі території та найбільш паплюжать державу, примушують інших до дій, що не сумісні з академічною діяльністю.
Членами Колегії було заслухано питання про проведення у 2016 році зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень, загальних навчальних компетентностей. Також розглянуто громадську ініціативу про реалізацію проекту для дітей каналу “ПлюсПлюс” «Це Наше і Це Твоє», питання про визначення кандидатів на здобуття стипендій імені Тараса Шевченка учням загальноосвітніх навчальних закладів, про відзначення працівників галузі освіти і науки державними нагородами України, відзнаками Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.