Українські науковці є співкерівниками в 25 наукових проєктах НАТО – вони шукають рішення в гуманітарному розмінуванні, телемедицині, протидії тероризму
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/92e/thumb_46181_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/939/thumb_46182_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/941/thumb_46183_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/94c/thumb_46184_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/955/thumb_46185_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/960/thumb_46186_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/96b/thumb_46187_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/975/thumb_46188_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/980/thumb_46189_220_120_0_0_auto.jpg)
![](https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/661/6b0/98b/thumb_46190_220_120_0_0_auto.jpg)
З 2014-го Україна є одним з найбільших бенефіціарів Програми НАТО «Наука заради миру та безпеки» – цього року наші експерти з наукових установ і вишів беруть участь у 33 проєктах, а в 25 з них є співкерівниками. Загалом же за 25 років співпраці українські учасники отримали фінансування понад 10 млн євро.
Про це йшлося під час Інформаційного дня Програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» в Україні, що відбувся сьогодні, 21 листопада 2019 року, в приміщенні МОН.
«Ми високо цінуємо наукову співпрацю з НАТО. Вона дозволяє нам розширити можливості в інфраструктурному плані, у плані міжнародних контактів, а також це додаткові джерела фінансування проєктів наших науковців, що для України є дуже важливим. Водночас наші дослідники роблять великий внесок у розвиток миру та безпеки для всього людства. Вони працюють над розробками світового рівня у сенсі міжнародної безпеки, боротьби з тероризмом, у сфері високих технологій», – зазначив перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович.
Наприклад, спільна розробка КПІ та Канадського університету Макмастера – портативний мікрохвильовий радар для захисту персоналу. Він має на відстані до 20 метрів виявляти на тілі людини, зокрема серед натовпу, приховану зброю – ножі, пістолети, гранати.
Ще один проєкт КПІ з Норвезьким університетом природничих наук і технологій – система розпізнавання мін та вибухових пристроїв. Створений міношукач у будь-якому ґрунті на глибині до півметра зможе «знайти» як металеві, так і пластикові міни. Їхнє зображення у трьох вимірах виводиться на монітор приладу.
Старша радниця з питань Програми «Наука заради миру та безпеки» та партнерства відділу нових проблем безпеки НАТО Деніз Бетен відзначила, що гуманітарне розмінування якраз і є одним із головних напрямів Програми в Україні. Також серед пріоритетів – телемедицина. Зокрема, пані Бетен анонсувала старт масштабного проєкту на початок наступного року, до якого будуть залучені парамедики. Проєкт передбачає їхнє навчання та подальшу роботу в зонах військових конфліктів.
Під час Інформаційного дня учасникам докладніше розповіли про можливості участі у Програмі, "історії успіху" та подальший розвиток співпраці України та НАТО в межах Програми.