Україна представила оновлення щодо розвитку досліджень та інновацій на 10-му засіданні Кластера 4

26 листопада 2025 року українська делегація взяла участь у Session 2 — Research and Innovation 10-го засідання Кластера 4 Угоди про асоціацію. Під час сесії Україна представила оновлену інформацію про стан досліджень та інновацій, участі в «Горизонт Європа» й інших програмах ЄС, а також ключові реформи для інтеграції до Європейського дослідницького простору (ERA).

До підготовки та представлення оновлень долучилися фахівці Міністерства освіти і науки України, зокрема Директорат розвитку науки та Директорат інновацій та зв’язків науки з реальним сектором економіки, які відповідають за формування та реалізацію політики у сфері науки, інновацій та залучення українських дослідників до програм ЄС.

Вплив війни та збереження наукового потенціалу

Попри щоденні виклики, пов'язані з війною,  Україна продовжує здійснювати реформи у сфері науки й інновацій та поглиблювати співпрацю з ЄС.

Повідомлено про роботу над законопроєктами щодо:

1. відновлення дії Угоди між Україною та Європейським співтовариством про наукове і технологічне співробітництво;
2. питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих учених;
3. нових підходів до оцінювання дослідницьких установ та їхнього керівництва, зокрема запровадження KPI;
4. реалізації принципів відкритої науки;
5. нової системи пріоритетів у сферах наукової та інноваційної діяльності.

Представлено ключові показники участі України в програмі «Горизонт Європа» та Euratom

• подано 2 397 заявок за участю українських організацій;
• 236 українських організацій стали учасниками проєктів;
• загальний обсяг залученого фінансування становить понад 64 млн євро, водночас Україна входить до лідерів серед асоційованих країн за обсягом отриманих коштів;
• українські організації координують 9 міжнародних проєктів;
• Україна посідає 6 місце серед 19 асоційованих країн за обсягом отриманих коштів.

Реформи у сфері науки й досліджень

Окремо було представлено прогрес у зміні політик та інструментів фінансування науки:

• проведення державної атестації наукових установ і університетів за шістьма напрямами, що охопила 316 наукових установ та 341 науковий напрям закладів вищої освіти. Атестація стане основою для впровадження нового підходу розподілу державного фінансування за принципом performance-based funding;
• діяльність інфраструктури підтримки українських учасників програми «Горизонт Європа»: робота Офісу «Горизонт Європа» в Україні, мережі з 22 Національних контактних пунктів та участі 39 представників України в програмних комітетах програми;
• залучення України до процесів формування ЄДП та представництво України у 17 тематичних підгрупах ERA Forum;
• участь МОН у проєктах програми «Горизонт Європа»: LUKE, RIFF та SBEP, що передбачають фінансування R&I проєктів, розвиток і відновлення дослідницької інфраструктури та блакитної економіки.

Міжнародна коаліція з підтримки науки та інновацій

Україна поінформувала учасників, що у липні 2025 року на Ukraine Recovery Conference створено Коаліцію з підтримки науки, досліджень та інновацій в Україні. До неї вже входять 14 країн, Європейська комісія та провідні міжнародні організації, зокрема ЮНЕСКО, ПРООН і Science Europe. Коаліція зосереджується на підтримці українських дослідників, відновленні інфраструктури та розвитку політики у сфері науки й інновацій як складника повоєнного відновлення. Коаліція продовжує розширюватися завдяки новим партнерам. У перспективі очікується значне збільшення донорської підтримки науки та інновацій та прогнозується, що до 2027 року фінансування на науку зросте з 0,37% до 1% ВВП.

Розвиток інноваційної екосистеми України

Україна також представила оновлення щодо розвитку інноваційної екосистеми, яка формується відповідно до підходів ЄС. Йдеться про модернізацію правової бази, цифровізацію процесів та запуск нових інструментів для взаємодії науки й бізнесу.

В основі політики — Стратегія розвитку інноваційної діяльності до 2030 року та Стратегія цифрового розвитку інновацій до 2030 року. На їхній основі триває підготовка ключових законопроєктів, зокрема про державні пріоритети у сфері STI, інноваційну діяльність, трансфер технологій та пакет для запуску правового режиму Science.City.

Окремо презентовано оновлену модель державного замовлення на НТР:

• участь 10 міністерств у формуванні тематик і техзавдань;
• цифровізований конкурсний добір через НЕНСІ;
• незалежна експертиза та пітчинг для замовників;
• можливість співфінансування бізнесу;
• збільшення фінансування до 238 тис. євро на проєкт.

Також оголошено додатковий конкурсний відбір, що стартує у 2026 році.

У 2026 році планується запуск спільних конкурсів прикладних досліджень із бізнесом, а також створення Агенції прикладних досліджень — інституції, яка відповідатиме за грантову підтримку R&D та технологічний трансфер.

Україна розвиває мережу інноваційних середовищ: стартап-школи на базі ЗВО вже підтримали понад 150 команд і створили 40+ прототипів. Також у співпраці з Brave1 формуються центри оборонних досліджень у шести технологічних напрямках.