«Україна має виразну присутність на Антарктиці і повинна її відстоювати», – Лілія Гриневич під час проводів 22-ї Антарктичної експедиції

12 українських вчених-дослідників Антарктиди, серед яких геологи, геофізики, біологи, медики, інженери та інші фахівці, 1 квітня на рік вирушають на експедицію до Антарктики на станцію Вернадського. Про це йшлося під час урочистої церемонії проводів науковців.
«Сьогодні Україна має виразну присутність на Антарктиці: серед 29 країн світу, що мають право приймати рішення про діяльність на льодовому континенті, Україна посідає гідне місце. Для нас неймовірно важливо не втратити це право, яке було здобуто всіма попередніми експедиціями і українськими науковцями. Ми маємо зробити все можливе, щоб попри війну і фінансові проблеми станція Вернадського не припиняла роботи», – наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Однією з проблем функціонування експедицій є відсутність наукового судна для забезпечення діяльності станції Вернадського. Своє судно Україна втратила після анексії Криму, і зараз необхідно близько 2млн доларів для придбання нового.
«Зараз ми не маємо ресурсів для придбання цього судна, хоча воно нам дуже потрібне, і не лише для забезпечення роботи станції Вернадського, а й для інших наукових цілей. Сподіваюся, що щойно фінансова ситуація в Україні покращиться, ми зможемо придбати судно», – зазначила Міністр.
Бюджет цьогорічної експедиції – 39,2млн грн. Члени 22-ї Антарктичної експедиції мають замінити попередню, яка провела там цілий рік.
Співробітництво Національного антарктичного наукового центру з міжнародними установами щороку набуває дедалі більшої динаміки. Сьогодні НАНЦ підтримує ділові контакти з дослідниками Антарктики з США, Китаю, Туреччини, Польщі, Аргентини, Болгарії, Словаччини, Словенії, Чехії, Чилі.
«Робота, яка ведеться в екстремальних умовах Льодового континенту, має велике значення для нашої науки та економічних перспектив держави. Наші дослідники сприяють подальшому розвитку України та піднесенню її на міжнародному рівні», – наголосила Лілія Гриневич.
Кожен учасник експедиції залишає в Україні сім’ю, дехто навіть маленьких дітей. Всі вчені мають власне дослідження, яке вони проводитимуть на станції впродовж року. Науковці докладають чималих зусиль для втілення своїх розробок у практику. Торік група українських учених-геофізиків була відзначена Державною премією України.
Також разом із вченими на станцію вирушає технічний персонал, що підтримуватиме життєдіяльність станції.
Нагадуємо, що Україна володіє однією антарктичною станцією «Академік Вернадський», що розташована на мисі Марина острова Галіндез.
Оскільки після розпаду Радянського Союзу Росія оголосила себе єдиною правонаступницею усіх антарктичних станцій СРСР, українські науковці втратили можливість проводити дослідження на власній станції.
Однак у 1996 році Україна змогла придбати британську станцію «Фарадей», причому за символічну ціну – 1 фунт стерлінгів, після чого станцію перейменували на честь першого президента НАН України.
Станція «Академік Вернадський» – це метеорологічна та географічна обсерваторія, що підтримується Україною в рамках Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки.
Система Договору про Антарктику включає низку прийнятих рекомендацій, угод, конвенцій та інших міжнародних правових документів, що уточнюють та доповнюють Договір, серед яких також й Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики.
Україна – одна з 29 країн, що мають статус консультативних сторін цього договору, тобто вона не просто його учасник, а й має голос при прийнятті рішень на щорічних самітах Антарктичного договору.
Метою Договору про Антарктику є забезпечення наукових досліджень і збереження миру на континенті. Угода була укладена ще у 1959 році, однією зі сторін цього договору виступав Радянський Союз. Цей договір став першою міжнародною угодою з контролю над озброєннями, укладеною під час «холодної війни».
Більше фото - за посиланням.