У МОН відбулося засідання Цільової команди реформ

27 липня 2015 року у Міністерстві освіти і науки України відбулося третє засідання Цільової команди реформ при МОН за участю першого заступника Міністра освіти і науки Інни Совсун, заступника Міністра Павла Полянського, Голови Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілії Гриневич, експертів.

Під час засідання перший заступник Міністра освіти і науки окреслила завдання Цільової команди реформ. Зокрема, як зазначила Інна Совсун, Міністерство сподівається на допомогу експертів у доопрацюванні двох документів. Перший – це законопроект «Про освіту», який вже давно обговорюється й потребує колегіального бачення. Другий – Стратегія реформування вищої освіти, що півроку розробляється групою експертів та в кінцевому результаті має бути узгоджена з іншими міністерствами та відомствами.

За словами першого заступника Міністра, також потребують перегляду та експертної допомоги санітарно-епідеміологічні норми утримання дитячих садків, які давно вже застаріли.

Другий блок документів, на який звернула увагу Інна Совсун, пов'язаний з законодавством про вищу освіту. Серед питань, які зараз опрацьовує МОН, –  оформлення вимог до дисертації, пов’язане із заміною старих бібліографічних стандартів на альтернативні – за вибором. Друге – процедура виявлення та перевірка дисертацій на плагіат, що також потребує допомоги експертного середовища у її розробці.

Окрім того, члени Цільової команди реформ порушили питання утворення та функцій Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Як зазначила перший заступник Міністра, необхідно змінювати систему перевірки якості університетів. «Зараз система може зафіксувати в кращому випадку чи існує університет, чи ні. Це необхідно змінювати. Тому до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти повинні потрапити люди, котрі в академічному середовищі не тільки мали б потужний авторитет, а були б справедливими», - підкреслила Інна Совсун.

Зважаючи на ситуацію щодо обрання членів НАЗЯВО, перший заступник Міністра запропонувала обміркувати можливість альтернативної процедури. «В багатьох країнах голову агентства призначають. Також, на думку міжнародних експертів, до яких ми зверталися, агентство не може залежати від установ, котрі вони ж повинні перевіряти», - зауважила Інна Совсун.

Як зазначив заступник Міністра освіти і науки Павло Полянський, не доцільно законопроект «Про освіту» розглядати у великих аудиторіях, зокрема, на серпневих конференціях, бо це не дасть бажаного результату. «Треба у підсекціях, там де є вчителі та директори шкіл обговорювати вибудову 12-річної моделі школи, а там, де є фінансовий менеджмент – фінансові механізми», – пояснив Павло Полянський.

Заступник Міністра зауважив, що законопроект «Про освіту» повинен бути рамковим, а його статті від 14 та до 19 потрібно вилучити та віднести до спеціальних законів. Окрім того, варто звернути увагу, щоб пропозиції до проекту закону «Про освіту» корелювалися із тими законопроектами, які вже набрали сили законів, або невдовзі будуть прийняті. До прикладу, надання права релігійним організаціям засновувати навчальні заклади поки що не враховано в законопроекті «Про освіту». Також в проекті закону «Про професійну освіту» занадто деталізовані положення про ресурсне забезпечення, державні гарантії та інше.

Павло Полянський наголосив на створенні оперативної робочої групи, котра проведе узгодження напрацювань законопроекту «Про освіту» з експертним та громадським середовищем. «Потрібна група у складі 5-6 людей за участю Національної академії педагогічних наук, яка впродовж 10-12 днів запропонує більш лаконічний варіант законопроекту за умови, якщо експерти зійдуться на думці, щоб віднести до спеціальних законів все, що не потрібно в рамковому», - повідомив заступник Міністра.

Голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич наголосила на важливості подальшої роботи над проектом закону «Про освіту». «Треба обрати найбільш доцільні пропозиції, прийти до спільної редакції та почати працювати над законом, обов’язково залучивши до цього процесу експертно-громадське середовище», - підкреслила Лілія Гриневич.

Учасники засідання також обговорили координацію дій та узгодили графік роботи Цільової команди реформ при МОН.

Слід зазначити, що Цільова команда реформ при Міністерстві освіти і науки була створена 5 березня 2015 року наказом МОН як консультативно-дорадчий орган, основною метою діяльності якої є експертна підтримка діяльності щодо розроблення та імплементації заходів у сфері освіти.