У ДНУ імені О.Гончара відкрився інтелектуальний клуб «Універсум»
У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася презентація інтелектуального клубу «Універсум». Темою першої дискусії клубу стала топонімічна реформа у Дніпропетровську: її досвід, стан та перспективи.
«В ДНУ залученню студентів до творчої самодіяльності приділяється особлива увага. В університеті існує низка молодіжних об’єднань наукового, освітнього та культурно-мистецького спрямування, в яких уже задіяні близько половини наших вихованців. І ми задоволені, що сьогодні до цього розмаїття долучається ще й формат інтелектуального клубу, аналогів якому немає в жодному вищому навчальному закладі України. Сподіваємося, що засідання «Універсуму» надаватимуть учасникам потужного енергетичного заряду, а сам клуб матиме велике, цікаве і плідне майбутнє», – наголосив проректор з науково-педагогічної роботи у сфері гуманітарної освіти та виховання молоді ДНУ, доктор історичних наук, професор Валентин Іваненко.
Перше засідання «Універсуму» проходило у вигляді дискусійного майданчику – топонімічні зміни у місті. Учасники обговорили основну мету, завдання, концепцію та особливості проведення реформи дніпропетровської топоніміки. Зокрема, із доповіддю виступив один з провідних фахівців Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, декан історичного факультету, доктор історичних наук Сергій Світленко, який очолює історико-краєзнавчу секцію міської комісії з перейменувань.
Упродовж зустрічі також обговорювалися особливості урбогенезу міста Дніпропетровська (починаючи від першого козацького поселення Самарь (1576 р.), відомих фортець Старий і Новий Кодак та Богородицької фортеці), з погляду української історики розглядалися варіанти нової назви мегаполісу (Січеслав, Дніпрослав тощо).
Крім того, учасникам диспуту були представлені результати навчального соціологічного дослідження, проведеного студентами-третьокурсниками факультету суспільних наук і міжнародних відносин ДНУ.Зокрема, молоді дослідники ДНУ опитували респондентів 18-25 років стосовно їхнього ставлення до перейменування рідного міста. «В першу чергу, ми намагалися виявити емоційно-асоціативну складову в сприйнятті нашими мешканцями сучасної топонімічної реформи. Цікаво, що загальною тенденцію в думках нашої фокус-групи стало висловлення гордості за своє місто. Щодо самої необхідності перейменування думки містян зазвичай різняться, так само як і не всі топонімічні зміни їх задовольняють», – розповіли студенти.
За інформацією ДНУ ім. Олеся Гончара