Що показав моніторинг якості початкової освіти у 2024 році: основні результати
Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати третього циклу загальнодержавного зовнішнього моніторингу якості початкової освіти (ЗЗМЯПО–2024). Моніторинг охопив 10 904 учні 4-х класів із 407 закладів освіти у 20 регіонах країни. Дослідження не проводили в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській областях, а також в АР Крим та м. Севастополі.
Уперше в моніторингу взяли участь учні й учениці Нової української школи. Їхній навчальний шлях від 1 до закінчення 4 класу відбувався повністю в умовах кризи: спершу пандемії COVID–19, а згодом — повномасштабної війни. Тож результати дослідження некоректно використовувати для оцінювання реформи без привʼязки до умов, у яких упродовж кількох років змушені вчитися учні й учениці.
Результати моніторингу демонструють різноманітну динаміку сформованості ключових компетентностей четвертокласників. У математичній компетентності учні показали позитивні тенденції — базовий поріг подолали 85,4%. Це краще за показник 2021 року (83,9%), хоча дещо нижче за рівень 2018 року (86,6%). Середній бал з математики становить 201,8, що також вище в порівнянні з 2021 роком (199,9).
Читацька компетентність залишається сферою, що потребує додаткової уваги. Базовий поріг із читання подолали 82,3% учнів, що практично відповідає показнику 2021 року (82,5%), але поступається результатам 2018 року (86,4%). Середній бал із читання становить 200,3, що дещо нижче за результат 2021 року (201,6). Зниження показників у читанні може бути пов'язане з тими викликами, з якими зіткнулося молодше учнівство внаслідок війни. Варто зауважити, що дослідження PISA, проведене у 2022 році, також засвідчило, що читацька грамотність учнівства є найбільш чутливою до негативних чинників, які впливають на нормальний перебіг освітнього процесу і спричиняють емоційні проблеми.
Новацією моніторингу 2024 року стало запровадження оцінювання природничої компетентності. Результати першого оцінювання показують, що 83,9% учнів подолали базовий поріг, що є гарним стартовим показником.
Аналіз даних виявив певні особливості в навчальних досягненнях різних груп учнів. У математиці простежуються гендерні відмінності: хлопці демонструють вищі результати — із середнім балом 204,3 проти 199,7 у дівчат. Високого рівня з математики досягли 20,9% хлопців і 14,5% дівчат. Водночас дівчата традиційно показують кращі результати у читанні.
Також, як і в попередні роки, спостерігаються відмінності між школярами й школярками з міських та сільських шкіл. В учнів й учениць міських шкіл середній бал з математики — 203,7, тоді як в учнів й учениць сільських шкіл — 193,4. Особливо високі результати демонструє учнівство з великих міст, що мають населення понад 700 тисяч, — його середній бал становить 215,6.
Цікавим є аналіз результатів із математики за когнітивними категоріями. Учні й учениці найкраще впоралися із завданнями на знання — 74% правильних відповідей. Дещо нижчі результати показали в завданнях на застосування знань — 59%, а найбільше труднощів виникло із завданнями на міркування — 43% .
Загалом результати моніторингу свідчать про стабілізацію якості початкової освіти після періоду пандемії, хоча система освіти продовжує функціонувати в складних умовах. Високий рівень математичної компетентності продемонстрували 17,7% учнів, читацької — 15,8%, природничої — 15,9%, що створює добру основу для подальшого навчання.
Хоча результати поточного моніторингу ще не досягли рівня 2018 року, спостерігається помітне підвищення деяких показників порівняно з 2021 роком, що свідчить про поступове відновлення освіти попри війну. Хоча залишаються напрями для подальшого вдосконалення початкової освіти:
- посилення читацької грамотності;
- зменшення розривів у навчальних досягненнях між різними групами учнів й учениць;
- підтримка тих, хто має труднощі з опануванням базових компетентностей;
- розвиток навичок критичного мислення.
Повний аналітичний звіт із детальною інформацією доступний на сайті.