Результати міжнародної наукової конференції з економічного розвитку та спадщини Семена Кузнеця CED–2025 у ХНЕУ ім. С. Кузнеця
16 жовтня 2025 року в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця відбулась щорічна Міжнародна наукова конференція "Економічний розвиток і спадщина Семена Кузнеця". Конференція була проведена у вигляді Круглого столу «Глобальне співробітництво та трансформації розвитку: виклики, перспективи, інновації» у змішаному (оф/онлайн) режимі.
Конференція прагне актуалізувати наукову спадщину С. Кузнеця, Нобелівського лауреата з економіки 1971 року, теоретика економіки розвитку, він як радник багатьох урядів різних країн брав активну участь у розробленні ефективних моделей їхньої економічної політики. Метою заходу було створення платформи для економістів, представників академічних, державних і приватних структур, де вони могли презентувати результати своїх досліджень, обмінюватися ідеями та інформацією в атмосфері співпраці.
Під час проведення міжнародної конференції видатні вчені та практики обмінялись інформацією у галузі економіки, бізнесу, освіти та соціальних наук, а також презентували свої наукові результати за такими напрямами дискусійних обговорень, як: економічний розвиток у вразливому світі; вища освіта в контексті цілей стійкого розвитку: виклики та очікування; соціальна економіка та пріоритети соціального розвитку; академічна свобода та інклюзія в цифрову епоху.
Цього року в конференції прийняли участь майже 600 науковців та практиків провідних університетів України та світу, а саме: Сполучені Штати Америки, Португалія, Франція, Азербайджан, Швейцарія, Польща, Латвія, Фінляндія, Норвегія, Німеччина, Ірак, Англія, Литва, Данія, Йорданія, Індія, Китай, Словаччина, Іспанія, Об’єднані Арабські Емірати, Великобританія, Австрія, Болгарія, Італія, Хорватія, Туреччина, Гана, Ірак, Молдова, Болгарія.
В дискусійних обговореннях приймали участь науковці з 27 провідних університетів світу: Школа державної політики RAND (США); Міжурядовий університет миру при Організації Об'єднаних Націй (США); Тулузька школа економіки (Франція); Технологічного інституту Флориди (США); Вищий технічний інститут (Португалія); Технічний інститут Самави (Ірак); Братиславський університет економіки та менеджменту (Словаччина); Лусофонський університет (Португалія); Університет Миколаса Ромеріса (Литва); Азербайджанський державний економічний університет (Азербайджан); Пан'європейський університет в Братиславі (Словаччина); Університет інформаційних технологій Махаріші (Індія); Лапландський університет (Фінляндія); Інститут доктора Яна-Урбана Сандала (Норвегія); Гданський університет (Польща); Технічний університет Аль-Фурат Аль-Аусат (Ірак); Плімутський університет (Англія), Копенгагенський університет (Данія) та інші.
Учасниками щорічної міжнародної конференції було понад 25 університетів України з м. Київ, Хмельницької, Волинської, Львівської, Сумської, Дніпропетровської, Київської, Харківської та інших областей: Харківський національний університет ім. О.М. Бекетова; Національний технічний університет "ХПІ"; Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України; Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара; Університет митної справи та фінансів; Державний біотехнологічний університет; Харківський національний економічний університет ім. В.Н. Каразіна; Сумський національний аграрний університет; Київський національний університет технологій та дизайну; Національний лісотехнічний університет України; Національний університет "Львівська політехніка"; Бердянський державний педагогічний університет; Національний університет "Чернігівська політехніка"; Луцький національний технічний університет; Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Харківська державна академія фізичної культури; Державний торгівельно-економічний університет; Національний університет водного господарства та природокористування; Український державний університет науки і технологій; Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти»; Київський національний університет культури і мистецтв; Маріупольський державний університет; Український католицький університет та інші.
Основними доповідачами Круглого столу «Глобальне співробітництво та трансформації розвитку: виклики, перспективи, інновації» були:
- Говард Дж. ШАЦ, Доктор філософії у галузі державної політики, старший економіст корпорації RAND; Професор політичного аналізу, Школа державної політики RAND (США);
- Раму ДАМОДАРАН, Заступник постійного спостерігача Міжурядового університету миру при Організації Об'єднаних Націй (США);
- Пол СІБРАЙТ, Доктор філософії, професор економіки Тулузької школи економіки (Франція);
- Володимир ПОНОМАРЕНКО, Ректор ХНЕУ ім. С. Кузнеця, д.е.н., професор, дійсний член (академік) НАПН України (Україна);
- Річард ГРІФФІТ, Виконавчий директор Інституту культури, співпраці та менеджменту Технологічного інституту Флориди (США);
- Руї МЕНДЕС, Директор з міжнародних зв'язків Вищого технічного інституту (Лісабонський університет) та член муніципального парламенту м. Кашкайш (Португалія).
Ключовими доповідачами були розглянуті основні проблеми присвяченим питанням: 1) впливу війни Росії проти України на західний оборонно-промисловий комплекс; 2)дослідженню проблем та ризиків в системі фінансування вищих навчальних закладів у воєнний час; 3) аналізу ризик розвитку деменції серед політичних і бізнес-лідерів та формування ключових висновків з медичних досліджень; 4) дослідженню стратегічної культурної компетентності, як важливий елемент успішної взаємодії в багатокультурному середовищі; 5) аналізу очікувань, ініціатив засновників Організації Об'єднаних Націй у розв'язанні глобальних проблем і забезпеченні стійкого розвитку у світі; 6) аналізу основних проблем пов’язаних з аналітикою навчання, конфіденційності та довіри.
Робота кожного напряму секцій була ожвавлена дискусіями з питань: інноваційної політики; зеленого переходу; розвитку маркетингової логістики 4.0; управління знанням та формування економіки трансформацій і децентралізації у воєнний період; якості освіти в умовах використання інноваційних інформаційних технологій (проблема плагіату та авторського права, якість контролю отриманої компетентності, етика використання штучного інтелекту); інклюзивності та її впливу на освіту та сталий розвиток країни; посилення актуальності ідей та цінностей для забезпечення умов міжнародної та транснаціональної комунікації у контексті формування пріоритету міжкультурної, лінгвістичної, мовної та комунікативної компетентності як базової системи універсальної професійної компетенції; використання штучного інтелекту, AR/VR, адаптивних платформ та інтелектуальних систем під час персоналізованого навчання; впровадження інклюзивних цифрових середовищ.
На основі підсумків роботи конференції була сформульована резолюція, яка окреслює запропоновані шляхи і заходи для визначення стратегічних напрямів економічного розвитку України в післявоєнний період. При цьому особлива увага приділяється впливу циклічних коливань економічної динаміки на зазначені процеси.