Освіта — справа кожного: про що говорили на «Серпневій-2026»
18 серпня в Києві відбулася щорічна національна освітня конференція «Серпнева-2026», яку Міністерство освіти і науки України провело під гаслом «Освіта — справа кожного». До події долучилися понад 700 учасників.
Гасло конференції визначило її головну тему: на освіту дитини впливають рішення держави, робота педагогів і закладів освіти, підтримка батьків, можливості громад та участь партнерів. Тому «Серпнева-2026» зібрала тих, хто працює на різних рівнях освітнього процесу: педагогів, керівників закладів освіти, представників державної влади й місцевого самоврядування, батьківської спільноти, громадських і міжнародних організацій та бізнесу.
У конференції взяли участь перша леді України Олена Зеленська, прем’єр-міністр України Сергій Корецький, міністр освіти і науки України Андрій Бутенко, делегат Федеральної ради Швейцарії з питань України Жак Гербер, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Анн-Клер Дюфей та операційний менеджер Світового банку у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон.
«Ми в Україні маємо складний виклик — підготувати наших дітей до майбутнього так, щоб вони не залишилися назавжди “дітьми війни”. Щоб їхнє життя визначав не травматичний досвід, а віра у свої сили та нашу любов і підтримку. Це дійсно справа для кожного — і для освіти, і для всієї країни», — зазначила перша леді України Олена Зеленська.
Спільна розмова будувалася навколо двох завдань: окреслити пріоритети нового навчального року та представити інструменти, якими педагоги зможуть користуватися у щоденній роботі. Програма послідовно охопила всі ключові ланки освіти — від дошкілля до професійної підготовки.
На головній сцені обговорювали розвиток дошкільної освіти, досвід восьми років Нової української школи, запровадження старшої профільної школи та трансформацію професійної і фахової передвищої освіти. Поруч працювали чотири практичні зони — «Дошкілля», «Базова школа», «Старша профільна школа» та «Професійна і фахова передвища освіта». У кожній із них учасники знайомилися з матеріалами, інструментами й рішеннями, які можна використовувати вже в новому навчальному році.
«Ми хочемо, щоб українські діти навчалися вдома, здобували якісну освіту, розвивали свої здібності й могли обирати власний шлях. Навіть в умовах війни інвестиції в безпечну та якісну освіту залишаються однією з ключових цілей держави. Наш перший пріоритет — підтримка педагогів: з 1 січня їхня заробітна плата зросла на 30%, а з 1 вересня зросте ще на 20% — загалом на 50% порівняно з 2025 роком. Також маємо повернути якомога більше дітей до безпечного очного навчання та забезпечити сучасну якісну освіту на всіх її етапах», — зазначив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
Під час дискусії щодо розвитку системи дошкільної освіти говорили про те, як забезпечити кожній дитині доступ до якісної та інклюзивної дошкільної освіти незалежно від місця проживання чи безпекової ситуації в громаді.
У практичних зонах експерти поділилися досвідом організації освітніх послуг для дітей раннього віку в комунальних, спеціальних і приватних закладах, а також розповіли, як громади можуть використовувати нові можливості Закону України «Про дошкільну освіту», щоб розвивати дошкілля відповідно до локальних потреб. Також увагу приділили принципам поваги, недискримінації та людиноцентричності як невіддільним складникам освітнього процесу, а також використанню мови без бар’єрів у щоденному спілкуванні.
Окрему панель присвятили восьми рокам Нової української школи. Представники держави, закладів освіти та міжнародних організацій обговорили, як реформа розвивалася під час пандемії та повномасштабної війни, які підходи підтвердили свою ефективність і що потрібно врахувати на наступному етапі. Обговорили освітні втрати, безперервність навчання, підтримку дітей за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, психологічну стійкість та освітню інфраструктуру.
«Цей навчальний рік ми розпочинаємо з дебюрократизації: скасовано обовʼязкове фіксування результатів оцінювання за групами результатів навчання в класних журналах. Саме оцінювання залишається: спрощується лише спосіб його документування. Реформа НУШ триває: упроваджуємо концепції освітніх галузей, з 1 вересня пілотуємо старшу профільну школу у 150 академічних ліцеях, оновлюємо освітні простори й лабораторії», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
У практичній зоні базової школи вчителям представили матеріали й готові рішення платформи «Освіта для життя», які допомагають планувати уроки та впроваджувати сучасні підходи до навчання. Педагоги також ознайомилися з інструментами розвитку читацької компетентності й підтримки дітей із різним освітнім досвідом. Окремо учасникам показали шлях створення підручника — від задуму до апробації та використання в класі. На стенді також представили підручники, пошкоджені внаслідок російських обстрілів.
У напрямі старшої профільної школи експерти говорили про створення академічних ліцеїв, типову освітню програму, кар’єрне консультування, професійний розвиток педагогів і фінансове планування.
Представили практичний посібник із ключовими компонентами створення та реалізації старшої профільної школи. Кожен розділ присвячений питанням, які на різних етапах можуть виникати в освітян: від формування навчальних планів та управління командою до комунікації з батьками та адвокації. Учасники могли попрацювати з програмою та інструментами, які допомагають закладам освіти готуватися до змін, а підліткам — усвідомлено обирати профіль навчання.
Представники професійних і фахових коледжів, Міністерства освіти і науки України, міжнародних проєктів та роботодавців обговорювали оновлення навчальних майстерень та лабораторій у коледжах, сучасну профорієнтацію, співпрацю закладів з бізнесом та відповідність освітніх програм потребам ринку праці.
Відвідувачі практичної зони професійної та фахової передвищої освіти побачили змагання з робототехніки з використанням мобільних роботів XRP (Experiential Robotics Platform). Під керівництвом консультантів команди керували роботами, виконуючи певні місії, та знайомилися з принципами змагальної робототехніки, програмування й інженерного мислення. У VR-окулярах учасники конференції могли виконувати змодельовані завдання електрика, а на тренажері зварника вчилися користуватися зварювальним пальником та відпрацьовувати різні види швів. Таким сучасним обладнанням користуються студенти коледжів, що дозволяє їм безпечно набувати та відпрацьовувати професійні навички.
Серед іншого під час конференції радниця — уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник презентувала «Мапу хабів талантів України» — цифрову платформу з даними про 58 хабів у 22 ЗВО, 65 спеціальностей і можливості для навчання, досліджень та професійного розвитку. Мапа також допомагає бізнесу й міжнародним партнерам знаходити можливості для співпраці з українськими університетами.
На те, яким буде освітній шлях, впливають учні, які роблять усвідомлений вибір; педагоги, які допомагають розкривати потенціал; батьки, які підтримують дітей; громади, які створюють належні умови, та партнери, які допомагають упроваджувати й поширювати дієві рішення. Адже освіта — справа кожного, і кожен може долучатися до позитивних змін.
Записи конференції доступні на ютуб-каналі Міністерства освіти і науки України.
Конференцію організовано Міністерством освіти і науки України за підтримки Світового банку та мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (URTF), у межах спільної програми «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні» (LEARN), ЮНІСЕФ, Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який впроваджується Консорціумом ГО DOCCU та PH Zürich за підтримки Швейцарії, Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel, Проєкту «Публічно-приватне партнерство для поліпшення професійної освіти в Україні» (EdUP), що впроваджується за фінансової підтримки уряду Швейцарії та приватних партнерів і виконується Швейцарською фундацією технічного співробітництва з розвитку Swisscontact за підтримки МОН України, Міжнародного фонду «Відродження», ЮНЕСКО — Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, Lithuanian International Partnerships Center (CPVA), Програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії, Фінської Церковної Допомоги (FCA), Всеукраїнського фонду «Крок за Кроком», що фінансується War Child Alliance.