Новини Science City: як університети Житомира формують інноваційну екосистему регіону

10 квітня в Житомирі відбувся круглий стіл «Роль наукових парків як драйвера інновацій в контексті перспектив Science City». Захід об’єднав представників держави, науки, бізнесу та інноваційної спільноти навколо однієї мети — зробити наукові парки рушієм розвитку економіки знань і доданої вартості в Україні.

Місце події — Науковий парк Державного університету «Житомирська політехніка», який за останні два роки перетворився на точку тяжіння для низки інженерних та інформаційних досліджень і технологій у регіоні. Водночас обговорення було присвячене ширшому контексту, зокрема побудові регіональної інноваційної екосистеми за участю університетів Житомира.

Результати, які вже сьогодні працюють на майбутнє

Ректор Державного університету «Житомирська політехніка» Віктор Євдокимов наголосив, що Науковий парк став точкою дотику між дослідниками, студентами, стартапами й бізнесом:

«Сучасний університет не може існувати без тісної співпраці з бізнесом та промисловістю. Науковий парк — це інструмент, що дає змогу науці стати частиною технологічного прориву, залишаючись у фокусі суспільних потреб».

Серед досягнень — залучення зовнішнього фінансування на наукові дослідження, створення спільних проєктів із локальним бізнесом та розвиток освітніх програм на стику технологій та підприємництва.

Вектор на Science City

Заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов розповів про бачення МОН щодо перетворення таких ініціатив на системні зміни:

«Ми хочемо, щоб наукові парки ставали ядром національного та регіонального інноваційного розвитку. Концепція Science City — це про свободу в ухваленні рішень, спрощене адміністрування проєктів і відкритість до інвестицій від бізнесу. Житомир має сильний потенціал — у місті діють кілька потужних закладів вищої освіти, десятки підприємств та організацій».

Ключові напрями: технології, що змінюють реальність

Науковий парк Житомирської політехніки формує інтелектуальний хаб, який відповідає не тільки потребам регіону, а й глобальним тенденціям. Це надає конкурентну перевагу і відкриває двері до партнерств з українськими та міжнародними гравцями.

Олег Дзюбенко, виконувач обов’язків голови обласної ради зазначив: «Регіональна влада всіляко підтримує ініціативи, пов’язані з перспективами Science City. Це надзвичайно важливо для зростання не лише університетів, а й усього регіону. Тут формується нова якість взаємодії між освітою, технологіями та економікою».

Серед пріоритетних технологічних напрямів:

• інжиніринг і передове виробництво;
• штучний інтелект і розроблення програмного забезпечення;
• біомедична інженерія;
• кібербезпека;
• технології в медицині та спорті;
• відновлювальна енергетика;
• гірничі технології.

«Ми концентруємо зусилля на технологіях із високим рівнем впливу — таких, що формують основу економічної стійкості як для університету, так і економіки країни. Парк працює на перетині науки, освіти й підприємництва, створюючи простір для інновацій і прикладних рішень», — наголосив директор ТОВ «Науковий парк Житомирської політехніки» Михайло Псюк.

Співпраця науки і бізнесу

Надія Стечишина, інвестиційна директорка компанії BGV Group Management: 

«Ми бачимо величезний потенціал у співпраці з університетами — це не лише інвестиції в науку, це інвестиції в нову інтелектуальну економіку. У таких середовищах, як Житомирська політехніка, народжуються рішення, що будуть затребувані не лише в Україні, а й за її межами».

Також у заході взяли участь:

• Володимир Павліков, голова Ради проректорів з наукової роботи;
• Сергій Стіренко, проректор з наукової роботи НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»;
• Ольга Ситниченко, директорка з операційних питань ГС «Офіс підтримки інновацій»;
• Ольга Попович, представниця Фонду розвитку інновацій;
• Марія Краснощок, консультантка МОН з розвитку інноваційної екосистеми та міжнародної НТІ співпраці.

Учасники обговорили виклики, які стоять перед науковими парками в умовах війни та змін на ринку праці, а також шляхи залучення молоді до проєктної діяльності та інноваційного підприємництва.

Нові перспективи:

• Масштабування моделі співпраці між університетами Житомира;
• Запуск спільних програм із бізнесом та міжнародними донорами;
• Підготовка до запровадження спеціального режиму Science City, відкритого для всіх учасників освітньо-наукового ландшафту міста;
• Створення акселераційних програм для студентських стартапів.

Круглий стіл став кроком до формування в Житомирі повноцінної інноваційної екосистеми, де університети є драйвером змін, а партнери — невіддільною частиною розвитку.