МОН запрошує експертів консультувати політику «Освіта для життя»: уже долучилися Сергій Жадан, Тетяна Стус, Ростислав Семків і Остап Українець
Міністерство освіти і науки України розпочало серію фахових дискусій щодо оновлення змісту освіти. Вони відбуваються в межах політики «Освіта для життя», яка продовжує та підсилює реформу НУШ. Перша експертна зустріч, присвячена мовно-літературній галузі, зібрала в Києві та онлайн 73 освітян, мовознавців, літературознавців, представників громадських організацій і письменників. Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова ознайомила учасників з майбутніми результатами їхньої роботи: що вивчатимуть школярі, якими підручниками користуватимуться, як вибудовуватиметься взаємодія між учителями й учнями в класі та в яких просторах буде відбуватися навчання дітей.
Експертна зустріч є частиною широких консультацій, які також передбачають опитування освітян, батьків і школярів. МОН планує провести ще 9 фахових дискусій для кожної освітньої галузі. Долучитися до обговорення можна на сайті educationforlife.mon.gov.ua в розділі «Для кого?».
«Освіта не повинна бути у вакуумі шкільних кабінетів. Це важлива частина життя. Я вірю, що така взаємодія з лідерами думок, експертами візії та практиками буде максимально цінною, знаковою і важливою для розвитку і продовження реформи «Нова українська школа», — наголосила на зустрічі Катерина Молодик, координаторка напряму «Зміст освіти» Офісу впровадження НУШ Міністерства освіти і науки України, наймолодша заслужена вчителька України.
У панельній дискусії взяли участь:
- письменник, перекладач та громадський діяч Сергій Жадан;
- письменниця, завідувачка лабораторії дитячого читання «БараБука» НЦ МАНУ Тетяна Стус;
- літературознавець, перекладач і доцент НаУКМА Ростислав Семків;
- письменник, засновник ютуб-каналу «Твоя підпільна гуманітарка», учасник «Культурного десанту» Остап Українець.
Модератори заходу: Артур Пройдаков, фіналіст Global Teacher Prize 2023, популяризатор української мови й літератури, та Анастасія Онатій, керівниця освітніх програм МБФ savED, викладачка НаУКМА. Разом вони обговорили особливості галузі, сучасні виклики у викладанні мови та літератури, а також шляхи їхнього подолання.
«Програму час від часу треба, звичайно, оновлювати. І в учнів не має бути відчуття, що, вивчаючи українську літературу, вони вивчають латину. Ми недооцінюємо цікавість дітей до складних речей, зокрема до поезії», — каже Сергій Жадан.
«Нам література треба не просто для фіксації факту «прочитав», вона треба як привід до розмови про різні проблеми, бо класика пише про проблеми, які були раніше і які залишаються актуальними. Тому, звичайно, класичні тексти мають бути в програмі. Перша причина, для чого потрібні уроки літератури, — це заохотити до читання. Друга — забезпечити прочитання певної кількості текстів, які працюють на відтворення національної ідентичності. В ідеалі, шкільні уроки літератури мають перетворитися на читацькі клуби. А поезія може бути потрібною не лише на уроках, завдяки їй можна зізнаватися в коханні або брати участь в реп-батлах», — зазначає Ростислав Семків.
«Класика, обрамлена контекстом, дає розуміння минулого, сучасна література розгортає стабільне уявлення про сьогодення. Дітям зараз це вкрай потрібно, бо розуміння й відчуття ґрунту, на якому стоїш, є важливою психологічною умовою формування особистості. Коли увага дітей через класику постійно звернена поглядом у хай і звитяжне, але переважно трагічне, минуле, вони не розуміють, на яких стратегіях будують оптимістичну карту власного майбутнього, формують, крім національної, психологічну та соціальну ідентичності», — додає до важливості читання в школі сучасної літератури Тетяна Стус.
«Учень може читати й розуміти всі слова, але абсолютно не мати поняття, про що говорить сам текст. Це відбувається через брак часу, тому що неможливо займатися з учнями тим, що називається «уважне читання», — спробою на малому фрагменті тексту розібрати якомога більше, розібратись, як текст говорить певну інформацію. Ми звикаємо просто читати те, що написано на сторінці, і потім уже в старшому віці формується думка, що підтекст — це щось, чого не існує», — наголошує Остап Українець під час обговорення перевантаженості програми та великої кількості творів, яку учні не встигають опрацювати.
Під час другої частини заходу учасники працювали у форматі «Світового кафе» і обговорювали чотири теми:
- як зараз працює система викладання мови та літератури;
- які проблеми треба розвʼязати в цій галузі;
- як викладають мову й літературу за кордоном;
- що має дати учням мовно-літературна освіта.
Експертне обговорення розпочало низку важливих змін в освіті в межах політики «Освіта для життя». Її головна мета — зробити навчання практичним: щоб учні не просто вчили теорію, а розуміли, як застосовувати знання в житті. У школах з'являться сучасні лабораторії, мистецькі студії та творчі майстерні, а вчителі отримають нові інструменти для цікавого й ефективного викладання. Ці зміни допоможуть учням, вчителям і батькам зробити навчання кориснішим та зрозумілішим.
Перші результати напрацювань буде опубліковано навесні 2025 року, а пілотування оновленого змісту освіти розпочнеться у вересні 2025 року в трьох освітніх галузях: мистецькій, технологічній та природничій.