МОН визначило переможців PhD-проєктів нової моделі аспірантури

На конкурс подали 137 PhD-дослідницьких проєктів. За результатами відбору підтримку отримали 79 досліджень у сферах машинного навчання, нових матеріалів, біотехнологій, екологічної безпеки, хімії, фізики, Data Science та технологій для відновлення й обороноздатності України.

Міністерство освіти і науки України визначило результати конкурсного добору PhD-дослідницьких проєктів у межах експериментального проєкту з підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проєктній аспірантурі.

Проєктна аспірантура — це нова модель підготовки докторів філософії. Її суть у тому, що здобувач PhD працює не лише над дисертацією, а над конкретним дослідницьким проєктом із визначеною метою, бюджетом, планом роботи та очікуваними результатами.

Такий підхід має посилити зв’язок аспірантури з реальними науковими завданнями, потребами держави, обороноздатністю, економікою та відновленням України.

Конкурс проводився через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS. Проєкти оцінювали за науковою якістю, актуальністю, новизною, практичною значущістю, потенціалом подальшого використання результатів, а також впливом на обороноздатність і розвиток економіки України.

Загалом на конкурс було подано 137 проєктів. За результатами наукової та науково-технічної експертизи відбір пройшли 79 проєктів. Це 58% від загальної кількості поданих заявок. Конкурсність становила приблизно 1,7 заявки на один підтриманий проєкт.

Участь у конкурсі брали заклади вищої освіти та наукові установи, які пройшли державну атестацію за природничо-математичним напрямом і відповідають вимогам для підготовки здобувачів PhD.

«Проєктна аспірантура змінює саму логіку підготовки молодих дослідників. Ми хочемо, щоб здобувач PhD із самого початку працював у сильній науковій команді з гідною оплатою, мав доступ до лабораторій, обладнання, наставництва і був зосереджений на конкретному результаті. Це важливо і для якості української науки, і для того, щоб молоді дослідники бачили своє майбутнє в Україні. Підтримані проєкти охоплюють теми, які потрібні державі вже зараз: безпека, технологічна стійкість, медицина, довкілля, нові матеріали, дані та відновлення», — зазначив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.

Що показав конкурсний добір

Серед 79 підтриманих проєктів є дослідження у сферах природничих наук, математики, статистики, хімії, фізики, астрономії, прикладної фізики, наноматеріалів, біології, біохімії, наук про Землю та екології.

Тематика відібраних проєктів показує фокус на прикладних рішеннях для країни. Йдеться, зокрема, про системи ідентифікації інформаційних загроз, машинне навчання, аналіз великих даних, нові матеріали, біоінженерію, регенеративну медицину, технології очищення води, відновлення ґрунтів і захист критичної інфраструктури.

Найпомітнішими тематичними напрямами стали:

Нові матеріали та хімічні технології. Частину підтриманих проєктів присвячено створенню нових матеріалів, зеленій хімії, фармацевтичній хімії, спеціальним речовинам, напівпровідникам, наноматеріалам і матеріалам для енергоефективних систем.

Машинне навчання, Data Science і математичні методи. У цьому напрямі підтримані проєкти для кібербезпеки, автоматизованого тестування телекомунікаційних мереж, розвідки й аналітики, медичних даних, автономної навігації та моделювання складних систем.

Біотехнології, біоматеріали та регенеративна медицина. Дослідження у цьому блоці стосуються біоматеріалів для регенерації тканин, біофармацевтичних технологій, генетичної інженерії, антибіотиків нового покоління та систем для медицини.

Екологічна безпека й відновлення. Окремий блок становлять проєкти, пов’язані з природоорієнтованими рішеннями, відновленням водних біоресурсів, ремедіацією ґрунтів, очищенням води, критичними мінералами та управлінням деградованими територіями.

Ці напрями відповідають затвердженому переліку тематик конкурсу. Він охоплює математику і статистику, фізику й астрономію, хімію, науки про Землю та екологію, біологію і біохімію.

Університети та наукові установи: хто серед лідерів

До переліку переможців увійшли як заклади вищої освіти, так і наукові установи.

Серед найпомітніших учасників за кількістю підтриманих проєктів: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського», Національний університет «Київський авіаційний інститут», Національний університет «Львівська політехніка», Сумський державний університет, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», а також інститути Національної академії наук України. 

Серед наукових установ у результатах представлені, зокрема, Інститут фізики НАН України, Інститут фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського НАН України, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України та інші дослідницькі інституції. 

Такий розподіл показує, що експеримент об’єднує університетський і академічний сектори науки. Для здобувачів це означає доступ до сильних наукових шкіл, обладнання, лабораторій і команд, які вже працюють над прикладними дослідженнями.

Молоді дослідники у центрі експерименту

Один із важливих результатів конкурсу — віковий профіль потенційних здобувачів. Більшість учасників перебувають у віковому діапазоні 22–25 років. Середній вік потенційних здобувачів становить приблизно 24 роки.

Серед потенційних здобувачів, які долучаться до виконання PhD-проєктів, — 27 жінок і 52 чоловіки. 

Це свідчить, що проєктна аспірантура може стати інструментом раннього входження молодих фахівців у професійну науку. Здобувачі зможуть долучатися до дослідницьких команд одразу після магістратури або на старті наукової кар’єри.

Вони не лише навчатимуться за освітньо-науковою програмою, а й виконуватимуть дослідження, результати якого можуть стати основою для дисертації та подальшої роботи в українській науці.

Фінансування та наступні кроки

Відібрані PhD-проєкти отримають фінансування на виконання досліджень.

Умовами конкурсу передбачено, що максимальний обсяг фінансування одного PhD-проєкту на 2026 рік становить до 450 тис. грн за шість місяців.

Ці кошти можуть покривати оплату праці потенційного здобувача, оплату праці керівника PhD-проєкту, матеріали, обладнання та інші витрати, необхідні для виконання дослідження.

Після оголошення результатів заклади вищої освіти та наукові установи здійснюватимуть подальші організаційні кроки для запуску проєктів і підготовки здобувачів у межах експерименту.

Чому це важливо

Проєктна аспірантура змінює підхід до підготовки PhD. Йдеться не про формальне проходження аспірантури, а про участь у дослідницькому проєкті з реальним завданням, ресурсами, командою та очікуваним результатом.

Майже 6 із 10 поданих проєктів пройшли конкурсний добір. Це свідчить про високий інтерес університетів і наукових установ до нової моделі, а також про готовність дослідницьких команд працювати над темами, важливими для безпеки, технологічної стійкості, медицини, довкілля, економіки та відновлення України.

Експеримент із проєктної аспірантури має стати кроком до нової якості підготовки докторів філософії. Його мета — щоб здобувач PhD розвивався не ізольовано, а в дослідницькій команді, працював над актуальною проблемою та створював результат, потрібний науці, державі й суспільству.