МОН має зауваження до обох законопроєктів щодо професійної освіти і незабаром представить їх народним депутатам України

Міністерство освіти і науки України опрацьовує та готує зауваження до обох законопроєктів щодо професійної освіти, які наразі зареєстровані у Верховній Раді України. У кожному з них є різне бачення майбутнього як сфери професійної (професійно-технічної), так і фахової передвищої освіти, що потребує ретельного аналізу. Водночас МОН готове долучитись до написання третього варіанта документа, який буде більш збалансованим та врахує інтереси всіх ланок освіти.

Таку позицію надає Міністерство освіти і науки у відповідь на численні звернення представників освітянської сфери.

Наразі у Міністерстві здійснюється розгляд двох законопроєктів:

• «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (4207 від 12.10.2020);
• «Про професійну освіту» (4207-1 від 26.10.2020).

Вже зараз фахівці МОН готують зауваження та пропозиції, які будуть надіслані депутатським фракціям та групам після фінального опрацювання проєктів документів. Вони стосуються доопрацювання визначень, умов для набуття окремих статусів закладу, дотримання принципів управлінської автономії, застосування внутрішньої системи забезпечення якості освіти тощо.

Одним із ключових питань щодо обох законопроєктів є різне бачення майбутнього фахової передвищої освіти як окремого складника системи освіти. МОН переконане, що законопроєкт щодо професійної (професійно-технічної) освіти повинен бути спрямованим виключно на розвиток та належне функціонування закладів профтехосвіти і враховувати цінність інших сфер освіти.

Профтехосвіта залишається унікальною, єдиною галуззю освіти, яка має:

• високий рівень практико-орієнтованої підготовки. Понад 60% освітньої програми у закладах професійно-технічної освіти становить саме практика, а в окремих випадках, під час навчання за дуальною формою – до 70%;
• обладнання, що використовується на підприємствах, та багаторічні традиції навчання майстрами своєї справи;
• реальну підтримку роботодавців та їхній запит на випускників. Рівень працевлаштування випускників закладів профтехосвіти становить майже 90%, інші продовжують навчання або призиваються на службу в Збройні Сили України;
• механізми для підготовки за короткостроковими програмами. За декілька тижнів можна пройти підвищення кваліфікації, отримати вищі розряди і, відповідно, підвищення заробітної плати. Водночас у закладі профтехосвіти за декілька місяців можна навчитися іншій, спорідненій професії, як молодій людині, так і дорослому населенню.

Можливе об’єднання професійної (професійно-технічної) освіти з іншими сферами або її реорганізація призведе до втрати українцями гарантованих Конституцією прав вільного вибору професії, здобуття фаху і самореалізації на ринку праці як кваліфікованих фахівців. А, значить, і до втрати трудового потенціалу України.

Нагадаємо, у МОН триває робота над проєктом Стратегії розвитку професійної (професійно-технічної) освіти.