Львівська політехніка відкриває для широкої громадськості ім'я видатного італійського архітектора Андреа Палладіо
Днями у Національному університеті “Львівська політехніка” відбулась Міжнародна науково-практична конференція, присвячена спадщині видатного італійського архітектора Андреа Палладіо “Палладіо: вплив у Східній Європі” .
У вестибюлі перед входом до актової зали було розгорнуто виставку фотографій найвідоміших архітектурних об'єктів Андреа Палладіо. Завдяки працівникам музею Палладіо - ця виставка мандрує по різних країнах світу. Відкрили виставку Анна Пасторе та директор Інституту архітектури Львівської політехніки професор Богдан Черкес. Він побажав учасникам конференції плідної творчої роботи, відзначивши, що Львівська політехніка позиціонує себе як невід'ємну складову європейської науки і культури.
Доцент Інституту архітектури Ореста Ремешило-Рибчинська наголосила на тому, що ця конференція була міждисциплінарною. Творчість видатного архітектора розглядається не лише архітекторами, а й фахівцями з образотворчого, декоративного мистецтва, музики.
Завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Інституту архітектури, професор Микола Бевз говорив про вплив спадщини Палладіо на архітектуру Львова. Італієць винайшов свій власний композиційний прийом: так званий великий ордер (або великий порядок). Цей прийом був наслідуваний іншими авторами — в епоху ренессансу, барокко, історизму. Палладіонська лінія знайшла своє продовження і в архітектурі будівель Львівської політехніки.
Для гостей з Італії конференція завершилася суботньою мандрівкою замками Львівщини. Гідом у цій подорожі була Ореста Ремешило-Рибчинська. Особливе зачарування гостей викликав одна із перлин української архітектури Підгорецький замок.
Класик зодчества Андреа Палладіо народився у родині каменяра 30 листопада 1508 року в місті Падуї Венеціанської республіки. У віці 13 років тікає з батьківського дому в місто Віченца і стає помічником у майстерні каменярів. Його шлях в архітектуру не був типовим для італійців. Палладіо ж починав спочатку став будівничим. Невдовзі він відправляється до Риму, щоб вивчати пам'ятники стародавньої архітектури Римської імперії. Тут та в інших містах архітектор проводить обміри античних об'єктів і виконує проекти їх реставрації. 1570 року Палладіо друкує трактат “Чотири книги про архітектуру”. Його архітектурний спадок — розкішні заміські вілли, мости, палаци, театри, церкви, монастирі. Його архітетурні принципи здолали великі відстані і час, стали надбанням світової архітектурної спадщини, зокрема, у Східній Європі.
За інформацією Національного університету “Львівська політехніка”