Державна атестація закладів вищої освіти та наукових установ: оцінювання ефективності наукової діяльності в Україні

Автор фото - пресслужба МОН

У 2026 році в Україні розпочинається впровадження нової моделі базового фінансування наукової діяльності, яка ґрунтується на результатах державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти. Важливо, що держава збільшила фінансування наукової сфери на понад 40% у 2026 році, тобто нова модель є фінансово забезпеченою. 

Нова модель фінансування заснована на результатах державної  атестації. Це перше за понад 30 років загальнодержавне системне оцінювання ефективності наукової діяльності, проведене за єдиною для всієї сфери методикою та прозорими правилами. Уперше в Україні запроваджено порівнюваний механізм оцінювання результатів науки, який поєднує кількісні показники, незалежне експертне оцінювання та аналіз суспільного впливу досліджень.

Порядок проведення оцінювання

Оцінювання було проведено за спеціальною Методикою, яку  розробили у 2023–2024 роках спільно представниками всіх основних стейкхолдерів, зокрема представників Національної та галузевих академій наук, Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки та технологій, Національного фонду досліджень, міжнародних партнерів та інших. У подальшому Методика була обговорена і погоджена усіма без винятку головними розпорядниками бюджетних коштів, зокрема і Національною та галузевими академіями наук, і затверджена наказом МОН України № 1485 від 21.10.2024, який пройшов необхідну процедуру юстування у Міністерстві юстиції України. Крім цього, проведення атестації передбачено Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (№ 848-VIII від 26.11.2015), який визначає правові та організаційні засади реалізації державної політики у сфері науки та є джерелом повноважень щодо оцінювання ефективності наукової діяльності та відповідним Порядком проведення державної атестації наукових установ та закладів вищої освіти щодо провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 540. 

Згідно з цими нормативними документами у 2024-2025 роках атестацію проводили за науковими напрямами, вона поєднувала кількісні показники і незалежне експертне оцінювання. Установи та заклади вищої освіти подавали інформацію в електронній формі з документальним підтвердженням результатів наукової діяльності, кадрового потенціалу, участі в проєктах, міжнародної співпраці та фінансових показників. Дані проходили обов'язкову і ретельну  верифікацію в державних електронних системах, зокрема в Національній електронній науково-інформаційній системі «URIS».

Окремим елементом атестації було оцінювання впливу наукових результатів на суспільство, економіку, державну політику, безпеку, охорону здоров’я та довкілля. Такий вплив оцінюється експертно з урахуванням підтверджувальних матеріалів і є важливим складником підсумкової оцінки.

Методика атестації також передбачала застосування коригувальних коефіцієнтів для врахування особливих умов діяльності, зокрема роботи в умовах воєнного часу, переміщення установ, втрати або пошкодження інфраструктури та специфіки експериментальних досліджень.

Результати атестації та їхнього застосування

Результат державної атестації визначався сукупністю підтверджених показників наукової діяльності за оцінюваний період. Кожній установі або закладу вищої освіти присвоюється атестаційна група (А, Б, В або Г) залежно від рівня набраних балів:

• група А — понад 75% (включно);

• група Б — від 50% (включно) до 75 %;

• група В — від 25% (включно) до 50%;

• група Г — менше ніж 25%.

НУ, віднесені до групи Г, вважаються такими, що не пройшли державну атестацію.

Для отримання вищих атестаційних груп враховували якість публікаційної активності, участь у наукових і науково-технічних проєктах, зокрема на замовлення бізнесу та виконання державних і міжнародних грантів, підготовку наукових кадрів, залучення фінансування та підтверджений вплив наукових результатів на розвиток економіки, обороноздатність, розвиток науки та суспільства. За відсутності або фрагментарності таких результатів сумарна оцінка установи знижується, що може призводити до віднесення її до нижчих атестаційних груп, зокрема групи Г.

Установи, що не здобули вищих груп, автоматично не припиняють своєї діяльності. Подальші управлінські рішення із урахуванням стратегічної доцільності можуть бути ухвалені Кабінетом Міністрів України на основі пропозицій Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, саме так передбачено  в Законі України про Державний бюджет на 2026 рік. 

Атестаційна група загалом є комплексним аналітичним  показником ефективності діяльності та використовується під час формування нової моделі базового і конкурсного фінансування науки, планування розвитку дослідницької інфраструктури та визначення стратегічних пріоритетів державної наукової політики.

Міжнародні підходи до комплексного оцінювання наукової діяльності установ

У більшості розвинутих країн систематичне оцінювання наукових установ є стандартною практикою та умовою ефективної наукової політики. Моделі оцінювання відрізняються за формою, однак мають спільну логіку: результати діяльності наукових установ і університетів регулярно аналізуються для ухвалення рішень щодо фінансування, розвитку інфраструктури та структурних змін.

У Великій Британії функціонує система Research Excellence Framework (REF), за якою періодично оцінюють наукові підрозділи університетів за якістю досліджень, науковим середовищем і суспільним впливом результатів. Результати REF безпосередньо впливають на обсяг базового державного фінансування університетської науки.

У Франції діє національне агентство з оцінювання вищої освіти і науки HCERES, яке регулярно оцінює університети, дослідницькі центри та програми. Результати використовують для акредитації, бюджетних рішень і стратегічного планування.

У США відсутня єдина централізована система оцінювання, однак ефективність наукових установ визначається через поєднання конкурсного фінансування, зовнішньої експертизи грантів, акредитаційних процедур і регулярних оглядів діяльності наукових центрів.

У країнах Північної Європи (Фінляндія, Швеція, Норвегія) застосовують національні системи оцінювання досліджень, що поєднують бібліометричні показники, експертні панелі та оцінювання суспільного впливу науки.

Державна атестація в Україні повною мірою відповідає загальносвітовій практиці, у межах якої оцінювання є ключовим інструментом переходу від формального фінансування і ручного розподілу до підтримки наукових установ та університетів з урахуванням ефективності і  результативності їхньої діяльності.