9 годин тому
Інтеграція української науки в європейський простір відбуватиметься за 6 основними пріоритетами. Це передбачено проектом Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA-UA), який схвалила під час засідання Колегія МОН.
Попередньо документ без зауважень було погоджено Науковим комітетом Нацради розвитку науки і технологій.
Пріоритетами для євроінтеграції української науки є розвиток:
1.ефективних національних дослідницьких систем;
2.оптимальної транснаціональної кооперації та конкуренції;
3.відкритого ринку праці;
4.гендерної рівності у дослідженнях;
5.оптимального обміну та трансферу наукових знань;
6.міжнародної кооперації.
«Приєднання до ERA (European Research Area, - Ред.) дасть нам можливості краще розвивати свій науковий та технологічний потенціал, поступово наблизившись до політики і права ЄС у сфері науки і технологій. Накопичення європейського досвіду зміцнює національну наукову базу, що є невід’ємною складовою сталого економічного зростання. Наприклад, інтеграція дасть нам вихід на нові ринки та доступ до нових знань, а це додаткові можливості для розвитку національної дослідницької системи», – зазначив під час презентації Дорожньої карти заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха.
Створенням документу близько 4 місяців займалася широка робоча група. До неї увійшло 60 представників різних організацій та відомств (МОН та інших міністерств, Комітетів Верховної Ради, НАН, галузевих академій, провідних вишів, міжнародні та громадські організації тощо). До роботи також залучали широке коло експертів. Перед розробкою Дорожньої карти група дослідила аналоги цього документа у різних країнах-членах ЄС: Австрії, Фінляндії, Німеччині, Естонії тощо.
«Австрійський досвід інтеграції до Європейського дослідницького простору був використаний під час визначення загальних підходів та концептуального наповнення Дорожньої карти. А от під час формування структури документа ми зважали на естонський аналог. Вона побудований так, що відображає огляд наявних успіхів та викликів наукової діяльності України, цілі та інструменти їхнього досягнення, індикатори змін тощо», – розповів Максим Стріха.
Наприклад, однією з цілей оптимальної транснаціональної кооперації є розробка стратегії розвитку сучасних дослідницьких та е-інфраструктур. Вона передбачає такі заходи, як інвентаризація та аналіз стану дослідницьких інфраструктур, розробка системи оцінювання рівня їх технологічної готовності та механізму підтримки, забезпечення їх присутності на мапі Європи.
Водночас Максим Стріха підкреслив, що Дорожня карта є стратегічним документом для довгострокового планування та розробки подальших дій – конкретного плану імплементації карти, який буде наповнений термінами, ресурсами тощо.
«Ми сподіваємося, що всі зацікавлені сторони, представники наукових, громадських організацій так само активно долучаться до розробки цього плану», – відзначив заступник Міністра.