A-
A+
Пошук
Пошук офіційних документів
Шукайте накази Міністерства та інші законодавчі акти в галузі освіти та науки

pisa

PISA (Programme for International Student Assessment, Програма міжнародного оцінювання учнів) – міжнародне дослідження якості освіти, яке започаткувала у 1997 році та координує Організація з економічного співробітництва та розвитку (OECР). PISA надає доказові дані про якість освіти, допомагаючи урядам країн світу змінювати освітні політики там, де це потрібно.

 

Як проводять дослідження?

Дослідження проводиться раз на три роки, починаючи з 2000-го. У ньому беруть участь 15-річні підлітки, оскільки саме в цьому віці у більшості країн світу закінчують здобуття обов’язкової освіти.

Базова кількість учасників вибірки дослідження становить близько 5 000 осіб, при цьому точна кількість є різною з огляду на дослідницькі потреби кожної країни.

PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті. Інструментом для цього слугують тести – вони визначають, наскільки учні володіють трьома ключовими компетентностями (грамотностями):

  • читацькою,
  • математичною,
  • природничо-науковою.

Кожне дослідження PISA має провідну компетентність, яка досліджується глибше за інші. Для PISA-2018 це була читацька грамотність, для PISA-2021 провідною стане математична, для PISA-2024 – природничо-наукова компетентність. Таким чином, один повний цикл дослідження PISA триває 9 років.

PISA має певний підхід до змісту когнітивної частини дослідження. У кожному циклі програми розробляються нові тестові завдання, які дозволяють більш точно та глибоко вивчити навчальну успішність учнів. Розробниками тестових завдань є представники понад 40 країн світу. Вони співпрацюють для отримання тестових завдань, які відповідають програмі дослідження, а також максимально висвітлюють особливості освітніх систем різних частин світу.

PISA також вивчає освітній контекст. Окрім тестових завдань, PISA використовує так звані контекстні опитувальники, які дозволяють зібрати фонові дані про учнів. За допомогою анкетування учнів/студентів, учителів/викладачів, керівників закладів освіти, батьків дослідження збирає дані та вивчає фактори, які впливають на успішність підлітків. З-поміж таких факторів – соціально-економічний стан, мотивація і задоволення від навчання, кваліфікація вчителів, зміст освітніх програм, кількість часу на навчання, залученість батьків до участі в житті закладу освіти, загальні цінності особистості тощо.


Україна у PISA

У 2018 році Україна вперше взяла повноцінну участь у дослідженні. Українські підлітки у віці 15 років, які взяли участь у PISA, під час дослідження навчались у старших класах різних закладів загальної середньої освіти, на 1-му курсі закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації або у професійно-технічних закладах освіти.

Основний висновок із результатів України – реальна потреба в реформі «Нова українська школа» та системних змінах шкільної освіти, які вона пропонує.

Оскільки PISA-2018 показала проблему із математичною грамотністю в школярів, 2020-2021 навчальний рік буде оголошено Роком математики в Україні. Це допоможе привернути увагу суспільства до розвитку математичної грамотності не лише у школярів, а й у всіх громадян України.

Розпочато підготовку до проведення PISA-2021. Під час нового дослідження планується участь України в пілотуванні розділу «Креативне мислення» та залучення до тестування дітей з особливими освітніми потребами. Планується, що, на відміну від дослідження 2018 року, учасники PISA-2021 в Україні проходитимуть тестування вже за допомогою комп’ютерів.

Що дає участь у PISA?

Завдяки участі у PISA країни отримують:

  • дані про сформованість читацької, математичної та науково-природничої грамотності у 15-річних підлітків;

  • характеристику освітнього середовища, умов життя і навчання підлітків;

  • індикатори, що вказують на динаміку результатів країн-учасниць;

  • дані про досвід інших країн-учасниць PISA.

Ця інформація дає можливість глибоко проаналізувати ситуацію та на основі конкретних даних приймати рішення про розвиток освіти та зміни в освітній політиці.

Завантажуємо ще