СТЕПНА ВІКТОРІЯ ОЛЕГІВНА
вчителька української мови та літератури ліцею – інтернату № 23 «Кадетський корпус» з посиленою фізично-військовою підготовкою Шевченківського району м. Києва
Педагогічний стаж: 9 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2012 рік.
Самоосвіта: вебінари «Дистанційні та змішані форми навчання у курсі викладання української мови середньої та старшої школи», «Інтерактивні технології в освіті»; «Як організувати дистанційне навчання» (2021, 2020); вебінари (сайт КНП «Освітня агенція Києва», 2020);
курси підвищення кваліфікації (2018);
тренінг Олександра Авраменка «Мова як імідж і статус», семінар «Нова школа, старт чи продовження поступу» (2017).
Педагогічна ідея
"Проєктна діяльність як один із методів розвитку мовленнєвої та читацької компетентностей на уроках української словесності"
«Освіта, яка не вчить жити успішно в
сучасному світі, не має ніякої цінності.
Кожен із нас приходить у життя із природженою
здатністю жити щасливо і успішно. А ми повинні
збагатити цю здатність знаннями і навичками,
які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше»
(Р. Т. Кіосакі).
Актуальність обраної педагогічної ідеї зумовлена тим, що одним із ключових завдань освіти сьогодні є формування та розвиток предметних компетентностей учня. Однією з найважливіших проблем традиційного шкільного навчання є те, що ми вчимо дітей не життя, а конкретним знанням.
У той час як сучасна школа покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які б відповідали вимогам суспільства, допомогти випускникам відчути себе конкурентно-спроможними на ринку праці, розвивати здатність до самоорганізації, вміти адаптуватися до змін у суспільстві.
Успішна людина у розумінні сьогодення – це особистість, компетентна в різних сферах діяльності. Саме тому перед нами, педагогами, постає завдання: створити умови для розкриття потенціалу учня, його успішної інтеграції до соціокультурного простору.
Давньогрецький філософ Сократ закарбував у віках мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Адже саме в процесі комунікації особистість виявляє рівень своєї вихованості, грамотності, засвоєння мовленнєвого етикету та етичних норм спілкування, презентуючи себе оточуючим.
Протягом навчання в школі у здобувачів освіти формується уміння розв’язувати за допомогою мовних засобів комунікативні завдання у різноманітних формах та ситуаціях спілкування. Проблема мовленнєвої компетентності є актуальною, оскільки від рівня її розвитку залежить не тільки соціальна сфера школяра, але і його успіхи в навчанні. Спілкування є головною складовою життя людини, а мовленнєва компетентність становить фактор успішності в процесі комунікації і, як наслідок, ідентифікації у соціумі.
У 2018 році Україна вперше взяла участь у PISA – найбільшому у світі компетентнісному дослідженні середньої освіти, що визначає рівень володіння трьома компетентностями: читацькою, математичною та природничо-науковою. Як відомо, PISA не перевіряє, чи засвоїли учні програму, а оцінює, чи здатні вони застосовувати знання і навички в житті.
Шкала дослідження має шість рівнів: 1-й рівень — найнижчий, 2-й — базовий, 3-4-й — достатні, 5-6-й – рівні олімпіадників. Якщо людина не досягла базового рівня в математичній, читацькій та природничій компетентностях, то надалі не зможе якісно взаємодіяти із суспільством, бо не бачить існування науки в житті, не може вирішити елементарні життєві завдання і не здатна працювати з текстом.
За результатами дослідження, 25,9 % українських підлітків не досягли базового рівня читацької грамотності. Найбільше труднощів виникло у завданнях, спрямованих на пошук інформації у різних типах тексту (одиничних та множинних), а також у процесі осмислення та оцінювання матеріалу.
Франсуаза Варан наголошувала: «Читають усі, та ніяк не всі вміють читати». Бути компетентним читачем – це швидко адаптуватися в змінному контексті, ефективно комунікувати, самонавчатися, грамотно оцінювати інформацію на різних типах носіїв (паперових/цифрових) та з різних джерел і вправно оперувати нею.
У сучасній педагогіці існує величезна кількість методів, спрямованих на розвиток мовленнєвої та читацької компетентностей, одним із ключових, на моє переконання, є метод проєктів. Його цінність полягає в інтегруванні знань, умінь та навичок із різних галузей, а також використанні різноманітних засобів та прийомів навчання.
Проєктна діяльність стимулює учнів до самостійного розв’язання дослідницької проблеми шляхом поглиблення та генерування знань із конкретного питання, розвиває навички орієнтування в інформаційному середовищі, уміння критично мислити, надає свободу для творчості. Але найголовніше, що результатом цього методу є суб’єктивний досвід дитини. Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, у якому обов`язково беруть участь розум, серце і руки, тобто осмислення самостійно набутої інформації здійснюється через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів у кінцевому продукті.
Очевидно, що метод проєктів є визначальним складником компетентного навчання, а тому є актуальним для застосування на уроках української словесності, адже в його основі – стимулювання інтересу школярів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань.
Організація проєктної діяльності вимагає не лише ретельної підготовки від учителя, але і методичний супровід протягом усього процесу: мотивація дітей, детальне координування роботи, допомога у пошуку джерел, налагодження групової роботи, забезпечення динаміки кожного учня.
Найбільше дітям подобаються дослідницькі та творчі проєкти, адже, добираючи ілюстрації, музичний супровід, графічні елементи, анімацію, створюючи оригінальні колажі, учні щонайповніше розвивають та демонструють свої нахили та здібності.
У своїй педагогічній діяльності я активно використовую такі прийоми як створення мемів, буктрейлерів, тизерів, словохмар, інтерактивних карт із життя письменників. Це дозволяє візуалізувати, закріпити навчальний матеріал, викликати подив та зацікавлення учнів. Подібні форми роботи зручно застосовувати під час різних видів навчання (очного, змішаного, дистанційного).
Наприклад, у 9 класі на одному із заключних уроків вивчення творчості Т. Шевченка учні беруть участь у творчому проєкті – створенні віртуальної екскурсії «Т. Шевченко і Київщина. Стежками Кобзаря». Клас заздалегідь об’єднується в групи, кожна з яких отримує завдання для пошуку та опрацювання. Роботу груп презентують гіди-екскурсоводи, які проводять віртуальну екскурсію для учнів молодших та середніх класів.
Також вважаю доцільним під час уроків української літератури на етапі закріплення знань створення та використання словохмар, літературних мемів. Це дозволяє стило і лаконічно зосередити увагу школярів на ключових моментах навчального матеріалу.
Наприклад, минулого навчального року під час карантину 10-11 класи долучилися до творчого проєкту «ЗНОву_ЗНО». Учні отримали завдання: створити інтернет-меми до творів української літератури, що входять до програми зовнішнього незалежного оцінювання. Презентація роботи відбулася під час Skype-конференції. Більшість учнів змогла креативно переосмислити навчальний матеріал та повторити вивчене, адже для того, щоб зрозуміти той чи інший жарт, використаний у мемі, діти мають орієнтуватися в змісті художнього твору.
На етапі актуалізації знань на уроках української мови мною використовуються лінгвістичні меми, це допомагає формувати орфографічні, лексичні, фразеологічні навички в осучасненому форматі. Наші учні є активними користувачами соціальних мереж, тому подібний візуалізований спосіб сприйняття інформації для них є звичним.
Під час вивчення синтаксису на уроках української мови у 8-9 класах учні долучаються до участі у PR-кампанії різних видів речення. Клас об’єднується в групи, кожна з яких отримує завдання прорекламувати певний вид речення. Кінцевий продукт – рекламний буклет, тизер, інтернет-оголошення про переваги представленого речення.
Специфіка предметів гуманітарного циклу дозволяє пропонувати школярам різноманітні проєкти, що відповідають уподобанням дітей та спрямовані на розвиток їхніх здібностей.
Досвід участі в шкільній проєктній діяльності дозволяє учням використовувати та демонструвати здобуті навички під час захисту науково-дослідницьких робіт МАН, а також участі в різноманітних освітніх конкурсах, як мовознавчих, так і загальнопредметних.
У 2018-2019 н. р. учень 10 класу Гридасов Олексій, аналізуючи «Багатогранність жіночих образів у збірці С. Жадана «Антена», посів ІІІ місце на ІІ (районному) етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН.
У 2019-2020 н. р. Луголообі Едуард виборов ІІІ місце у Київському міському конкурсі учнівських правових есе «Людина для держави чи держава для людини: бачення юних українців».
Цього ж року учні 10 класу взяли участь у Регіональній конференції проекту IHUB «Моя освіта в Україні».
У 2020-2021 н. р. учень 11 класу Барамошкін Дмитро став переможцем ІІІ (міського) етапу ХІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Діти охоче долучаються до проєктної діяльності, діляться власним досвідом з однолітками, створюючи щось не просто нове та цікаве, а ще й корисне. Застосування методу проєктів активізує увагу школярів та стимулює їх до пошуку, опрацювання, вивчення навчального матеріалу, розвиваючи критичне мислення та створюючи ситуацію успіху.
Таким чином, проєктна діяльність дозволяє реалізовувати компетентнісний підхід у навчанні, кінцевою метою якого є виховання успішної, всебічно розвиненої особистості, яка прагне і вміє вдосконалюватися протягом усього життя.
Посилання на відеорезюме: