ПЛУЖНИК ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА
вчителька української мови та літератури комунальної установи Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 імені В. Стрельченка, м. Суми Сумської області
Педагогічний стаж: 13 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, 2007 рік.
Самоосвіта: дистанційні курси «Лайфхаки з української літератури» на порталах EdEra та ГС Освіторія; «Критичне мислення для освітян», «Впровадження інновацій в школах», «Медіаграмотність: практичні навички», «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти» на платформі Prometheus, «Цифрові навички для вчителів» на Національній онлайн-платформі з цифрової грамотності (2020);
онлайн-тренінг «Zoom-викладання з Wow-ефектом» (ED LAB: Платформа Інноваційної Освіти), вебінар «Організація навчання та дозвілля під час карантину: корисні матеріали на допомогу педагогу» на порталі «Всеосвіта» (2020);
курси підвищення кваліфікації на базі Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2018, 2020);
тренінги «Інтегровані технології в освітньому процесі НУШ», «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність», «Викладання інфомедійної грамотності на уроках української мови та літератури» (2019);
регіональна (не)конференція для шкільних педагогів афілійований міні-EdCampSumyStateUniversity, міні-EdCampGlukhiv (EdCampUkraine, 2018);
онлайн-курси «Персональний сайт учителя на платформі WIX» Віртуальної школи ІКТ, «Учимося жити разом» Дитячого фонду «Здоров`я через освіту» (2018);
вебінари «Тайм-менеджмент та ресурси для підвищення ефективності роботи педагога», «Інтерактивні технології в освіті: залучаємо учнів у процес навчання за допомогою інтернет-сервісів» (портал «На Урок», 2018);
тематична дискусія-воркшоп «Цінності Нової української школи» у рамках проєкту «Простір освітніх ініціатив», семінар «Сучасні технології навчання: можливості для освітніх закладів» (2018);
майстер-класи «Використання мобільного застосунку ZipGgrade», «Практика формування громадянської компетентності школярів на уроках української мови та літератури» (м. Суми, 2019, 2018, 2017);
науково-практична конференція «Інновації в освіті та педагогічна майстерність учителя-словесника» (м. Суми, 2017);
Всеукраїнський Інтернет-марафон «Інноваційні технології та методики навчання», онлайн майстер-клас «Підготовка до ЗНО з української мови. Ефективні форми і методи навчання» (ВГ «Основа», 2017).
Педагогічна ідея
"Використання онлайн-сервісів на уроках української мови та літератури як засіб формування ключових компетентностей учнів"
Формування ключових компетентностей на уроках української мови та літератури потребує не тільки нових форм та методів навчання, а й використання новітніх технологій викладання, тому для підвищення якості роботи застосовую інформаційно-комунікаційні технології, зокрема, цифрові, що спонукають учнів мислити, установлювати асоціативні та логічні зв’язки, бути не об’єктами, а суб’єктами освітньої діяльності.
Реагуючи на зміни в освіті, спричинені коронавірусною інфекцією, готуючи школярів до життя в інформаційному суспільстві, прагнучи, щоб урок як у класі, так і дистанційно став змістовно інформаційним, динамічним, наочним, цікавим, емоційно забарвленим, результативним, використовую сучасні технічні засоби, заохочую учнів користуватися планшетами та смартфонами. Тому вибір методичної проблеми «Використання онлайн-сервісів на уроках української мови та літератури як засіб формування ключових компетентностей учнів» є невипадковим.
Раціонально поєдную традиційні методики та онлайн-сервіси (Kahoot, Classtime, GoogleForms, Padlet, Mentimeter, які забезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання; учні мають можливість засвоювати та застосовувати інформацію в більш зручному вигляді. Завжди продумую дидактичну доцільність використання онлайн-сервісів на конкретному уроці, дозую роботу учнів з комп’ютерами та гаджетами. Добираючи матеріал, дбаю про те, щоб він відповідав вимогам Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, віковим особливостям школярів, сприяв формуванню ключових компетентностей, реалізації наскрізних змістових ліній.
Classtime, Padlet,Quizletlive, GoogleDocs дозволяють організовувати активні форми роботи (вебквести, групову роботу, спільну роботу в мережі Інтернет), сприяють розвитку пізнавальної активності та самостійності учнів, формуванню навичок пошуку, обробки інформації й досвіду публічного представлення результатів своєї діяльності, критичного аналізу почутого й надання коректної відповіді, уміння співпрацювати; дозволяють переборювати невпевненість, брати на себе відповідальність за виконання дорученої справи.
Сanva, WordArt, Powtoon, Lucidchart, сервіси Google дозволяють учням виконувати випереджальні, дослідницькі, творчі завдання; школярі вчаться розв’язувати проблемні ситуації на основі аналізу обставин та відповідної інформації, перетворюючи її з однієї форми в іншу, виокремлюючи головну й другорядну, приймати рішення, брати участь у дискусіях, використовувати набуті знання в різних сферах життя (формування математичної компетентності).
Використання сервісу Classtime сприяє формуванню соціальної та громадянської компетентності. Здобувачі освіти, працюючи в малих групах, навчаються взаємодіяти в команді, співпрацювати з іншими задля отримання бажаного результату, підбивати підсумки роботи, чітко висловлювати думку групи. Наприклад, на етапі узагальнення вивченого з теми «Лексикологія» пропоную учням командну гру, де вони складають пазли, добираючи лексику за сферами вживання та використання.
За допомогою «Вільного письма» на онлайн-дошці Padlet учні висловлюють свої думки, почуття, погляди, при цьому такий вид діяльності не вимагає коментарів, а натомість сприяє розвитку усного мовлення школярів, формуванню такої компетентності, як спілкування державною мовою. Уважаю: перевагою використання цього прийому є те, що сформулювати ідею на онлайн-дошці повинен кожен учень; спонукаю дітей розширювати висловлені міркування, а потім разом обговорити й оцінити їх.
Прийом «Мрійник–Реаліст–Критик» допомагає групі з чотирьох-шести осіб розробити нові ідеї та рішення. Основою для цього є три ролі, які використовуються під час творчого процесу. Наприклад, вивчаючи урбаністичний роман Валер’яна Підмогильного «Місто», пропоную учням «ужитися» у ролі Мрійника, Реаліста і Критика та відповісти на запитання «Чи підкорив Степан Радченко місто?». Для оформлення результатів роботи школярі використовують онлайн-сервіс Сanva. Створюючи інфографіку, вони набувають навичок переводити інформацію в інший формат, що сприяє формуванню інформаційно-цифрової компетентності.
Створення проєктів навчає учнів працювати в команді, планувати й організовувати спільну діяльність, допомагає усвідомити відповідальність кожного за справу, підвищити рівень особистої участі та представити результат роботи. Наприклад, вивчаючи поему Тараса Шевченка «Гайдамаки», пропоную учням роботу над проєктом «Гайдамацький рух в Україні», створюю спільну папку з документами Google. Учні досліджують причини гайдамацького руху за історичними джерелами, висвітлення цього питання у фольклорних джерелах, показ Коліївщини в поемі Т. Шевченка «Гайдамаки». Результати роботи у вигляді репродукцій картин, цитат, відео, презентацій, текстових файлів, інфографіки школярі розміщують на Google Диску.
Онлайн-сервіс «Анаграма» дозволяє зашифрувати слова, тему уроку, проблемне запитання тощо. Таким чином спонукаю здобувачів освіти мислити нестандартно, розвиваю увагу, аналітичне мислення. Після того, як учні розшифрують тему уроку, їм необхідно визначити мету діяльності та способи її досягнення.
Під час вивчення теми «Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни» пропоную учням здійснити лінгвістичне дослідження-подорож, використовуючи карту України за допомогою GoogleMaps. Діти мають знайти на мапі географічні назви, які в родовому відмінку мають закінчення –у та –а. Така робота допомагає здійснювати пошукову діяльність та аналізувати мовні явища.
Формуючи компетентності в природничих науках і технологіях, використовую прийом «Орієнтири передбачення», який дозволяє актуалізувати знання й досвід учнів щодо змісту тексту. Під час уроку «Мовний аналіз тексту» (11 клас) пропоную школярам прочитати твердження екологічної тематики й позначити ті, з якими діти згодні (спираючись на свій життєвий досвід). Потім необхідно прочитати текст і позначити твердження, з якими вони погоджуються. Якщо відповідь змінилася, школярам потрібно пояснити, чому це сталося, й словесно оформити результати своєї роботи. Така діяльність дозволяє не тільки спиратися на раніше отриманий життєвий досвід, а й шукати інформацію про довкілля, використовуючи різні види читання для здобуття нових знань.
Для проведення опитування використовую онлайн-сервіс GoogleForms. Пропоную учням оцінити, що сподобалося на уроці, а що – ні, свою роботу на занятті, потім аналізую ті моменти, які можна було б змінити. Цей прийом допомагає виявити продуктивність та якість проведеного уроку.
Під час рефлексії застосовую прийом «Смайл». Дітям необхідно відповісти на запитання за допомогою мобільних телефонів, поставивши смайлики у вікторині Mentimeter. Питання можуть бути різними. Наприклад, «Чи тема уроку цікава?», «Чи нова інформація була зрозуміла?», «Чи атмосфера в класі була приємна?», «Чи всі завдання вдалося виконати?». Школярі мають поставити смайлики – радісний, байдужий або сумний. Переваги цього онлайн-сервісу в тому, що під час опитування не потрібно вказувати своє ім’я, учні можуть критично поставитися до результатів своєї діяльності та побачити загальний результат у цілому. Такий вид роботи допомагає здійснити самооцінювання результатів діяльності, що знадобиться впродовж життя.
З різних форм контролю мобільне тестування найбільш незалежне від суб’єктивного ставлення вчителя до учня, воно є об’єктивним та етичним. Використовуючи онлайн-сервіси Classtime, Kahoot, GoogleForms, OnlineTestPad, Quizlet, здійснюю первісне закріплення матеріалу (учням пропонується 3–4 завдання з теми, усно обговорюються обрані відповіді, а комп’ютер підтверджує або спростовує правильність вибору); контроль вивченого матеріалу (учні індивідуально працюють зі смартфоном, виконуючи тестові завдання); самоконтроль (дитина вдома перевіряє свої знання, виявляє прогалини та усуває їх).
Пропоную школярам використовувати онлайн-сервіс «Мова – ДНК нації» та мобільний застосунок «Р.І.Д.», з’ясувати значення слова за допомогою словників, енциклопедій, довідників, скласти усно, а потім письмово оповідання-мініатюру з відомими вже словами й термінами, або дібрати слова й терміни, що стосуються певної теми, розділу. Як узагальнення, школярі створюють індивідуальний проєкт «Музей одного слова». Учням необхідно з різних лексикографічних джерел дібрати інформацію про слово, систематизувати її, створити відеопрезентацію з текстовим супроводом. Така самостійна словникова робота сприяє формуванню загальнокультурної грамотності, навчає використовувати українську мову для духовного та культурного самовиявлення.
Під час підготовки здобувачів освіти до складання ЗНО пропоную одинадцятикласникам за допомогою онлайн-сервісу Iloveimg створити меми, використовуючи односкладні речення або образи з творів. «Генератор мемів» сприяє формуванню зорового сприйняття образів, розвитку логічного мислення, пам`яті, творчої фантазії. Використовую паперові тестові зошити, щоб максимально наблизити учнів до зовнішнього тестування. Але перевірка тестів вручну займає дуже багато часу, саме мобільний застосунок ZipGrade допомагає миттєво перевірити роботи такого типу за допомогою спеціального бланка відповідей. Результати тестування автоматично перераховуються у відсотки й зберігаються в пам'яті програми. Це допомагає здійснювати подальший аналіз.
Сучасна освіта неможлива без використання засобів масової комунікації. Упевнена, що медіаосвіта відкриває великі перспективи для розвитку інтелектуального й творчого потенціалу школярів, розвитку їхніх здібностей, самостійного мислення. Саме в межах медіаосвіти можливий розвиток умінь орієнтуватися в сучасних інформаційних потоках, підвищення рівня медіаграмотності школярів, зміна їхньої позиції при сприйнятті різних медіатекстів – з пасивного поглинання до критичного аналізу одержуваної інформації. Під час уроку української літератури в 9 класі «Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури» об’єдную учнів у групи журналістів і дослідників. Журналісти отримують лише текст фейкової новини, а дослідники знають правду. Завдання журналістів – з’ясувати, що з їхніми новинами не так, ставлячи питання дослідникам. Медіаосвіта дозволяє грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі, розпізнавати маніпулятивні впливи.
Отже, використання онлайн-сервісів на уроках української мови та літератури забезпечує оптимізацію процесу навчання, створює сприятливе освітнє середовище для всебічного розкриття та реалізації потенціалу кожного учня. За таких умов вивчення філології стає більш цікавим, емоційно забарвленим, змістовно інформаційним, динамічним і наочним. Відповідно практичні навички, отримані на уроках української мови та літератури, переносяться на всі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зони як освітньої, так і соціальної діяльності.
Досвід роботи показує, що використання онлайн-сервісів на уроках української мови та літератури як засобу формування ключових компетентностей учнів сприяє емоційній стабільності дитини, формуванню навичок самоосвітньої, дослідно-пошукової діяльності, забезпеченню самореалізації кожної дитини, формування ключових компетентностей, досягненню життєвого успіху.
Посилання на відеорезюме: