МОЛОДИК КАТЕРИНА ЮРІЇВНА
вчителька української мови та літератури Черкаського гуманітарно-правового ліцею Черкаської міської ради Черкаської області
Педагогічний стаж: 6 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014 рік; Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький педагогічний університет ім. Г. Сковороди», 2016 рік.
Самоосвіта: науково-практична Інтернет-конференція «Ідеал людини у творах А. Чехова», «Письменники-ювіляри», «Управлінські аспекти розвитку інноваційної культури педагогів» (2019, 2020);
онлайн-курси: «Захист прав людей з інвалідністю», «Культура толерантності», «Забезпечення прав підлітків в Україні», «Онлайн-курс для вчителів та керівників шкіл про дистанційне навчання (2 версія)», «Онлайн-курс для вчителів та керівників шкіл про дистанційне навчання», «Онлайн сервіси для вчителів», «Бери й роби», «Академічна доброчесність», «Із учнями про освіту та кар’єру», «Права людини в освітньому просторі», «Ключові уміння ХХІ століття», «Серія навчальних вебінарів «Емоційний інтелект»», «Навички медіації та діалогу для публічних служб», «Антикризовий національний онлайн-Edcamp 2020: школа зараз і «у світі після»», «Фактчек: довіряй-перевіряй», «Управління школою. Практикум», «Домедична допомога», «Протидія та попередження булінгу (цькування)», «Навчитись вчитись: потужні розумові інструменти для опанування складних предметів», «Медіаграмотність для освітян», «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність», Edcamp: «Новий освітній простір: школа, у якій хочеться навчатись», «Критичне мислення для освітян», «Діалог через неформальну освіту» (2018-2021);
майстер-клас «Сервіси GOOGLE», вебінари «Сучасна дидактика: тенденції розвитку й оновлення» та «Ціннісні орієнтири вчителя НУШ» (2018, 2019);
«Форум освітніх змін», м. Київ; Міжнародний форум інноваційної освіти, м. Львів (2017, 2020);
тренінги із медіаграмотності для філологів (українська мова), для філологів (англійська мова) «Медіакомпетентість як важливий компонент безперервного розвитку вчителя» (2019);
семінари для керівників закладів освіти «Конструкт-концепція Черкаського гуманітарно-правового ліцею у формуванні ключових компетентностей успішної особистості», «Розвиток соціокультурної компетентності учнів як виклик сучасного глобалізованого світу» (2017, 2018, 2020).
Педагогічна ідея
ХХІ століття дало зрозуміти, що людство живе в доволі нестабільному, складному, неоднозначному світі. Науковці назвали сучасний простір існування – VUCA світ (з англійської volatility, uncertainty, complexity, ambiguity). Запитань щодо того, як молодому жителю цих часів адаптуватись, вижити й бути щасливим у нових умовах – сьогодні більше, ніж здається. Де шукати і, можливо, головне, як і що шукати – це, напевно, ґрунт для ключових напрямків сучасної світової освіти.
Такі зміни в суспільстві спонукають сучасну молоду людину не тільки швидко адаптуватися до нових умов життя, а й брати безпосередню участь у творенні прогресивних змін. Ефективно взаємодіяти в суспільстві – важливе завдання сучасної світової освіти.
Яке місце в цьому, подекуди хаотичному житті посідає вчитель? Насмілюсь стверджувати – одне з головних. Але чи може підказати мандрівник, куди рухатись, якщо сам боїться морської бурі?
Нині важливо говорити про педагогічні ідеї, технології, прийоми, оскільки вчитель одним з перших приймає виклики нового світу й повинен чітко орієнтуватися, куди має вести своїх учнів і, головне, яка мета цієї подорожі.
У своїй педагогічній практиці, яку вважаю доволі насиченою, хоч і не надто протяжною у часі, керуюсь саме принципом інноваційності й відкритості до змін. Як молодий учитель, я сама маю бути учнем: виходити із зони комфорту, вдосконалювати професійні компетентності, розвивати творче мислення. Моя педагогічна ідея суголосна мотто сучасних тенденцій в освіті: «Тепер ми маємо вміти навчатись та перенавчатись упродовж усього життя». Я адепт цієї думки. Якщо охарактеризую себе одним словом, це буде – «розвиток». Означену позицію пропоную своїм учням. Відтак у роботі насамперед використовую орієнтовані на особистісний розвиток гуманно-особистісні технології та технології саморозвитку.
Заклад, у якому працюю, постійно створює умови для педагогічного розвитку, тому я долучаюсь до різних освітніх проєктів. Так, саме в стінах ліцею була розроблена конструкт-концепція Черкаського гуманітарно-правового ліцею щодо формування ключових компетентностей успішної особистості. У процесі роботи з учнями я активно використовую основні компоненти нашої педагогічної технології, а саме: освітній патерн (складові елементи: ідея, ціна, дорожня карта, форма, стрім, ефект), модель старту (можна спостерігати перегукування з технологією розвивального навчання), точку успіху (технологія «Створення ситуації успіху»), потоки (технологія колективного творчого, морального виховання).
Особливо важливою в сучасному світі вважаю саме технологію точок зростання та успіху, адже розумію, що будь-яку висоту можна досягнути, будь-який проєкт – утілити. Необхідні для цього вміння та навички є надважливими для сучасної молоді. Страх, зневіра, невпевненість у собі заважають сучасному підлітку рухатися до поставленої мети, тому в ліцеї діють проєкти «під ключ». Наприклад, я – модератор ліцейної Медіашколи, а керують нею – учні. Вони самі визначають траєкторію розвитку, цілі, завдання, інструменти. Я спрямовую дітей, мотивую, передаю не тільки свої знання в цій сфері, але й надихаю на майбутню професію чи, якщо бути точним, стиль життя. Таким чином, використовую у педагогічній діяльності проєктні технології, поєднуючи їх із власною тренерською діяльністю.
Цілком логічною є методична тема, над якою я працюю, – «Упровадження елементів медіаосвіти на уроках української мови та літератури, а також у позакласній роботі».
Переконана, що медіаграмотність – одна з основоположних навичок для сучасного учня. Хоч існує твердження, що нове покоління народжується зі смартфоном у руках, однак виклики кіберпростору настільки глобальні, що молодь потребує постійного апгрейду навичок із медіабезпеки.
Із 2019 року за моєї ініціативи ліцей бере участь у проєкті з медіаграмотності «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», що реалізовується міжнародною організацією IREX (Рада міжнародних досліджень та обмінів) у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та МБФ «Академія української преси», за підтримки Державного департаменту США та Міністерства закордонних справ та справ співдружності націй Великої Британії. На своїх уроках реалізовую елементи, які допомагають дітям ставати медіаграмотними: учні вчаться визначати фейки, маніпуляції, пропаганду, розуміють, коли звучить мова ненависті, уміють порівнювати матеріал у цифрових ресурсах та підручнику, створюють ментальні мапи, аби розібратись у процесах та поняттях, записують відеоінтерв’ю, виступи в стилі ТЕD tacks тощо. Із метою втілення педагогічної ідеї мої вихованці беруть участь у міжнародному проєкті Generation global: діти спілкуються онлайн зі школами України, світу, обговорюючи важливі питання сьогодення про благочинність, бідність, рівність, булінг та інше. Я переконана, що саме така «жива» комунікація набагато краще розвиває учнів, зокрема їхнє мовлення, аніж шаблонні методи.
Переконана, що таким чином закладаю ґрунт для майбутнього мотивованого суспільства, адже добре інформовані та науково обізнані громадяни – запорука вільного та небайдужого громадянського соціуму. Спостерігаючи за учнями в соціальних мережах, під час онлайн-спілкування, бачу, що вони володіють ключовими компетентностями, здобутими в ліцеї. Чи це не одне з найголовніших досягнень, коли знання набувають практичного втілення, а не залишаються на рівні теоретичного відтворення?
Те саме стосується й педагогічної діяльності: моє завдання не просто пояснити навчальний матеріал, а запропонувати тренування в таких формах, які будуть доступні для кожного учня. Саме тому я завжди чесна з учнями, бо переконана, що вчитель – це не той, хто ніколи не помиляється й чия думка є остаточною та єдино правильною. Ми в рівних умовах: разом розвиваємося, навчаємося, пізнаємо нове.
Згадайте, як часто на нас тисне страх помилки та осуду іншими? Мої учні цього страху не мають, бо знають, що кожна думка неповторна й має право на існування. Ральф Емерсон говорив: «Повір у себе». А я додам: «Повір у своє слово, думку, переконання». Завдяки різним методам: дебатам, дискусії, «вільному мікрофону» тощо – вихованці не бояться помилятися на уроках, озвучувати свою точку зору, прагнуть поділитися своїми спостереженнями та досягненнями. Я спрямовую учнів, стаю фасилітатором у пізнавальному русі.
Коли учні, долаючи страх, переходять на щабель формування власних міркувань, розвивається критичне мислення – спроба проаналізувати, дослідити, зробити висновки. Звичайно, передувати такій діяльності має насичена предметна робота, вироблення базових умінь, навичок. Проте сучасний світ вимагає від нас нових патернів, нестандартних або навіть унікальних рішень. Тоді на допомогу мені приходять ідеї, розроблені творцями PISA, теорії 4К (кооперація, креатив, критичне мислення, комунікація). Зі своїми учнями практикую кейс-технології, проблемні ситуації, групову роботу і, звісно, використовую інтерактивні методи та форми.
Лакмусовим папером креативності, цифрових навичок та витримки став період пандемії та дистанційного, а тепер змішаного навчання. Під час роботи я активно використовувала різні платформи та моделі співпраці. Зараз надаю перевагу гібридному навчанню – асинхронному, синхронному, моделі перевернутого класу. Стають у нагоді zoom-конференції, Classroom, ресурси Padlet, Canva, LearningApps, Mindomo та інші. Необхідністю під час дистанційного навчання є психологічна підтримка, яку варто надавати учням. Тому приділяю увагу індивідуальним заняттям та навчанню дітей СЕЕН практикам.
Важливим елементом моєї діяльності є класне керівництво. Це не просто набір механічних технологій. Колектив учнів – це свiт у мiнiатюрi. Одночасно з важкими емоційними, стресовими викликами відбувається процес пізнання, допомоги, впливу. Ми стаємо свідками не тільки персонального руху дитини, але часто й усієї сім’ї. Сучасний класний керівник має бути насправді кризовим менеджером та обов’язково розробляти стратегії вирішення проблем. Педагоги ліцею користуються технологією «ефект краплі» та «океан мілкий». Комплекс цих дій дає можливість ефективно співпрацювати з усіма учасниками освітнього процесу, супроводжувати учня й сім’ю. Батьківські збори часто проводжу у форматі семінарів, майстер-класів, пропоную обмін досвідом. Переконана, що нічого кращого за педагогіку партнерства в цьому напрямку ще не придумали. І підтвердження такої командної роботи – 76 місце випуску 2020 року у ТОП-100 найкращих шкіл України.
Отож, у своїй діяльності акцентую увагу на розвитку м’яких навичок, медіаграмотності, критичного мислення, креативу. Переконана, що учні мають виховуватись на засадах рівності, толерантності та руйнуванні стереотипів. Навчаю дітей думати самостійно, розуміти інших та себе, аналізувати результати власних і колективних справ. Виховую почуття співпереживання й громадянської позиції.
Я – за постійну творчість та розвиток, бо що може змінити наше життя на краще, як не прагнення пізнати себе, інших, відкрити нове та невідоме, утілити неймовірні мрії, ідеї?
Завжди пам’ятаю, що найголовніше в професії вчителя – це подарувати світові шанс стати трішки кращим, ніж він є зараз.
Посилання на відеорезюме: