КИСЛА ІРИНА ІВАНІВНА
вчителька української мови та літератури комунального закладу «Полтавська гімназія «Здоров’я» № 14 Полтавської міської ради Полтавської області»
Педагогічний стаж: 23 роки.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: учитель-методист.
Освіта: Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Короленка, 1997 рік.
Самоосвіта: II Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасні тенденції та концептуальні шляхи розвитку освіти і педагогіки» ( 2021); III Міжнародна наукова інтернет-конференція E-Learning and Education (2021); очні курси підвищення кваліфікації Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної совіти ім. М. Остроградського (2020); участь у конференції до 250-річчя І. П. Котляревського (2019); виступ на обласному семінарі заступників директорів з навчально-виховної роботи (2019); участь у регіональній (не) конференції міні-ЕdCamp з теми «Нові формати освіти: навчаємо ефективно і з радістю» (2018); очолювала міську творчу групу з теми «Створення ситуації успіху» (2017-2018 н.р.).
Педагогічна ідея
Один із найвпливовіших дзен-буддистських учителів і письменників з Південної Кореї Гемін Сунім якось сказав, що ми не запам’ятовуємо з минулого конкретні місяці, тижні чи дні – у нашу пам’ять вкарбовуються МОМЕНТИ, коли ми відчували себе щасливими, натхненними, успішними. Як вчителя, що вже понад два десятиліття працює в школі, ця думка надзвичайно мотивує, адже я можу створити максимум таких моментів для учнів під час уроків, у процесі нашої взаємодії, співпраці, співтворчості. Тому вибір теми «Створення ситуації успіху», над якою працюю і через яку реалізую свою педагогічну ідею, не був випадковим. Тим більше, що професійну долю пов’язала з закладом освіти, у якому шлях до успіху є пріоритетною педагогічною технологією. Саме в Полтавській гімназії «Здоров’я» № 14 постала як успішний вчитель, як особистість, захоплена своєю роботою.
Педагогічна технологія «Створення ситуації успіху» має серйозне наукове підґрунтя, тримаючись у своїй основі на «трьох китах» педагогічних ідеях Василя Сухомлинського («Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, яке породжує енергію для переборення труднощів, бажання вчитися»), Костянтина Ушинського («Натхнення для навчання з’являється від успіху в процесі оволодіння знаннями»), Антона Макаренка (ідея «завтрашньої радості»). Крім того, про успіх у школі як основу успіху в житті говорили відомі педагоги Август Бєлкін («від віри в себе до світлого майбутнього»), Уільям Глессер («від успіху в школі до успіху в житті»), Віталій Сластєнін («успіх – головний стимул навчання»), Галина Цукерман («успіх веде до співпраці учитель-учень») та багато інших.
Актуальність теми «Створення ситуації успіху» незаперечна, адже головне завдання сучасної школи – формування ключових компетентностей, які мають допомогти дитині успішно соціалізуватися. У концепції НУШ зазначено, що обрані стратегії мають вести до розвитку критичного, креативного мислення, вміння комунікувати, співпрацювати, брати на себе відповідальність, а також долучатися до проєктів, пов’язаних з реальними проблемами міста, громади. Діти мають усвідомлювати: від успіху кожного залежить успіх загальний і йти до нього разом легше, цікавіше й перспективніше.
За визначенням А. Бєлкіна, О. Пєхоти, ситуація успіху – це психічний та емоційний стан задоволення наслідком спільної діяльності, у результаті якої відчули успіх учень або цілий колектив як виконавці справи, співтворці явища. Переосмисливши подане в науковій літературі визначення, додам, що ситуація успіху є невід’ємним складником і роботи вчителя, який не лише створює умови для успішної реалізації учнів, але й є частиною цього процесу, так само отримуючи при цьому радість і задоволення.
Технологія «Створення ситуації успіху» досить популярна, існує значна кількість публікацій, присвячених цій темі. Технологія визначає етапи створення ситуації успіху (зняття страху, авансування успішного результату, прихована інструкція, внесення мотиву, персональна винятковість, мобілізація активності, оцінка із розставленими акцентами), категорії учнів, на які варто зважати («надійні», «впевнені», «невпевнені», «зневірені»), основні прийоми, яких доволі багато («Невтручання», «Холодний душ», «Еврика», «Сходинка до успіху», «Анонсування», «Стеж за нами», «Емоційне заохочення» та інші), навіть є алгоритм дій вчителя для створення ситуації успіху. Проте на практиці в кожному окремому випадку вчитель усе ж орієнтується не стільки на алгоритм дії, як на своє особисте відчуття ситуації. До того ж щоденна робота з учнями, практична взаємодія з ними не завжди відповідає теорії. Принаймні можу сказати це про себе.
У своїй роботі над темою визначила найважливіші моменти реалізації цієї технології. Найперший – це мотиваційний етап. Давно виробила правило – йти на урок з якоюсь історією, зазвичай з історією успіху. Це основа, від якої відштовхуюсь. Щось почула, побачила, прочитала – і маю цим поділитися, захопити, збентежити. Ніщо так не мотивує, як конкретні життєві події, люди, явища, слова. Дотримуюся ще одного важливого моменту, який визначено технологією, - правила «останньої вербальної конструкції». Наприклад, говорю «Слідкуйте за часом і ви встигнете» замість «Робіть швидше, бо НЕ встигнете». Крім того, вчу дітей любити інверсію: наприклад, замість «Вибачте за запізнення» краще сказати «Буду вдячний, якщо зможу бути присутнім на уроці».
Переконана, щоб виховати успішну особистість, треба показати, яким багатогранним є світ і яким важливим може бути особисте місце кожного в ньому. Треба прагнути зацікавити учнів якоюсь сферою життя, науки, професією.
І звичайно ж, прагну в кожному учні знайти щось унікальне, на що цілеспрямовано буду звертати свою увагу, створюючи ситуацію успіху, розробляючи власні прийоми (індивідуальні і для всього колективу) реалізації технології:
«Творчий марафон» (даю творче завдання (вірш, мінітвір, есе тощо) і сама включаюся в роботу, пишу разом з усіма, аби теж поділитися думкою, міркуваннями, заохочую додатковим балом, хто перший «фінішує»;
«Літературне співавторство» (за потреби допомагаю закінчити твір, удосконалити поезію або ж просто створюємо роботу разом);
«Ланцюжок спільної дії» (прийом для зневірених та невпевнених, коли індивідуальне завдання виконує покроково вчитель-учень або «впевнений» чи «надійний» - «зневірений» чи «невпевнений»);
«Асоціативна творчість» (учень на якомусь з етапів уроку має змогу зайнятися улюбленою творчістю (наприклад, під час розповіді вчителя чи презентації намалювати портрет письменника чи створити оригамі, якось пов’язане з почутою історією);
«Пригальмуй і побачиш» (якщо учень після отриманого завдання робить висновок, що він не знає відповіді, пропоную зупинитися, поміркувати, обдумати, припустити, наштовхую за потреби на правильну відповідь);
«Десерт» (часто повідомляю учням, що під кінець уроку або в другій його половині на них чекає «десерт» - якась цікавинка, наприклад, несподівана зустріч, цікаве відео, якесь незвичайне завдання тощо).
«Тільки уяви!» ( прийом, пов’язаний з використанням елементів STEAM-освіти, який допомагає зацікавити дитину, окрилити її, заохотити до пізнання світу, нового в ньому; люблю математику, фізику, астрономію, а тому популяризую ці науки на своїх уроках);
«Портрет успіху» (впізнати особистість за складниками її життя, які привели до успіху або, навпаки, за поданим портретом визначити, якими сходинками ця людина йшла до успіху);
«Відкрий себе» (через різноманітні форми роботи, здебільшого творчі, спонукаю учнів по-новому поглянути на світ, на звичні речі, загальноприйняті думки і висловити своє судження, поділитися своїми думками, відчуттями, образами). Цей прийом реалізую через такі форми роботи, як «Я - філософ» (розвиваю вміння узагальнювати думку в короткому висловлюванні, коли учні створюють власні афоризми); «Я – поет» (скласти декілька рядків, строфу або цілий вірш за аналогією до прочитаної поезії, взявши за основу, наприклад, перший рядок); «Я – аналітик» (учні висловлюють свої думки, припущення, прогнози, прослухавши унікальну промову відомої людини, думку знаменитості тощо).
Навчаю дітей літературної творчості, сама пишу поезії, захоплююся журналістикою і захоплюю нею учнів. Серед моїх учнів Петрушевський Юрій – журналіст на телеканалі «Прямий»; в одному з американських університетів здобуває фах журналіста ще одна моя учениця Токар Анастасія; факультет журналістики ПНПУ ім. В. Г. Короленка закінчила Ангеліна Тихоненко; Гончаренко Поліна стала студенткою факультету журналістики, випускниця 2017 року Мирошниченко Марія є студенткою філологічного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка; Свириденко Анастасія була переможницею шостого Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт «Я – журналіст!». Маю щорічних переможців та лауреатів предметних олімпіад, конкурсу-захисту наукових робіт МАН, творчих конкурсів.
Свій досвід роботи з теми «Створення ситуації успіху» презентувала вчителям області на курсах підвищення кваліфікації в ПОІППО ім. М. Остроградського, виступала перед вчителями міста, заступниками директорів на обласному семінарі, перед директорами полтавських шкіл на міському семінарі, керувала творчою групою учителів міста з цієї теми. Постійно даю відкриті уроки для вчителів школи, міста, області. Пишу віршовані авторські сценарії фольклорних свят, які розміщені на моєму персональному сайті, а також на навчальній платформі «На Урок». Керую в закладі методичним об’єднанням вчителів української мови та літератури, створила в гімназії літературно-мистецьку студію «Жар-птиця». За 10 років її існування було видано велику кількість учнівських збірок. Очолюю Полтавське відділення громадської організації Міжнародна академія літератури і журналістики (м. Львів), з 2010 року разом зі своїми учнями є учасниками творчого фестивалю «Рекітське сузір’я», що проводиться цією організацією на Закарпатті. Є одним із редакторів всеукраїнського журналу-газети «Країна талантів», на сторінках якого публікую власні твори і твори своїх учнів. Два роки працюю старшим інструктором на перевірці відкритої форми ЗНО з української мови. Член Національної спілки журналістів України.
Своїми здобутками, власною творчістю здебільшого ділюся на сторінках особистого сайту: proslovo.poltava.ua (творча майстерня вчителя Ірини Кислої), на своїй сторінці у фейсбуці Iryna Kysla.
Моя професія здійснила всі мої дитячі мрії. Колись хотіла стати геологом, астрономом, пізніше – журналістом. Але тепер про всі ці професії я можу розповідати дітям на уроках. А відкривати нові «зірки» у школі – тепер це я точно знаю! – набагато цікавіше, ніж робити це на небі (хоча нові унікальні світлини Плутона, до якого таки дісталося людство, розглядала з таким же захопленням, як і тоді, коли була школяркою). Тішуся, бо щодня йду туди, де потрібна, де на мене чекають, де можу самоствердитися, проявити власну творчість і захопити нею дітей, де мені комфортно і затишно, де я, врешті, почуваюся дуже щасливою.
Посилання на відеорезюме: