ЛИТВИН ОКСАНА СЕРГІЇВНА
вчитель трудового навчання Южноукраїнської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Южноукраїнської міської ради Миколаївської області
Педагогічний стаж: 7 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії.
Освіта: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, 2007 рік.
Самоосвіта: курси учителів трудового навчання та технологій «Формування проєктно-технологічної компетентності на уроках трудового навчання»;
дистанційний модуль «Методика навчання життєвим навичкам за проєктом «Вчимося жити разом»;
засідання обласної творчої майстерні вчителів трудового навчання та технологій з проблеми «Відродження українських традицій»;
інтернет-конференція «Ефективна взаємодія в освіті: інструменти та прийоми»;
вебінари «Використання сервісу Canvaforeducation під час дистанційного і змішаного навчання», «Викладання трудового навчання в умовах карантину», «Онлайн-тести «На Урок» для дистанційної роботи», «Практикум подолання професійного стресу. Антистресові техніки для педагога», «Секрет ораторства для педагогів. Кейси та поради», «Гейміфікація в освіті. Ігрові рішення як засіб розвитку учасників освітнього процесу», «Підліткова депресія. Причини виникнення та алгоритми подолання», «Доповнена реальність на заняттях з кулінарії в дистанційному трудовому навчанні».
Педагогічна ідея
«Активізація творчого потенціалу школярів з метою розвитку креативної компетентності на уроках трудового навчання»
Сучасне життя постійно змінюється, завдяки цьому відбуваються суттєві зміни в системі освіти. Найголовніше завдання школи – виховати активну особистість, яка вмітиме толерантно спілкуватися, аргументовано відстоювати свою точку зору, знаходити альтернативні рішення проблеми.
У формуванні особистості учня трудове виховання посідає важливе місце. Воно забезпечує підготовку молодого покоління до активної участі у сфері виробництва матеріальних та духовних благ суспільства; формує свідомість, спрямовану на визнання високої соціальної значущості плідної праці людини. Експерти прогнозують, що до 2030 року зникне 53 професії, натомість з’явиться 186 нових. Швидкі зміни вимагають від особистості винахідливості, гнучкості, творчого підходу до розв’язання проблем, уміння застосовувати знання в реальному житті. А це значить – мислити креативно. І саме це вміння, на мою думку, потрібно формувати і розвивати на уроках трудового навчання в першу чергу. Саме тому проблемне питання, над яким я працюю, звучить так: «Активізація творчого потенціалу школярів з метою розвитку креативної компетентності на уроках трудового навчання».
Креативність уже давно перестала асоціюватися виключно з представниками творчих професій. Нешаблонний підхід до всього – не просто риса, що притаманна людині, а компетенція, яку потрібно розвивати. Креативність прямо впливає на інтелект і успішність учнів. Сьогодні школа має вчити дітей придумувати і швидко реагувати на зміни. Креативна освіта визначається як:
- освіта, що спрямована на розвиток загальної креативності учасників освітнього процесу;
- освіта з гнучкою системою форм організації освітнього процесу, відповідно до здібностей, нахилів, потреб учнів;
- освіта, яка зорієнтована на використання інноваційних педагогічних технологій, що забезпечують особистісне зростання та розвиток творчого потенціалу учнів.
Для учнів з високим рівнем інтелекту і креативності властиві такі особливості: вони впевнені у своїх здібностях; мають адекватний рівень самооцінки; їм притаманна внутрішня свобода і високий рівень самоконтролю; виявляють інтерес до всього нового; характеризуються великою ініціативністю; успішно пристосовуються до вимог соціального оточення; зберігають внутрішню незалежність думок і дій.
Елементи креативної педагогіки, які я використовую у своїй роботі:
- сприятливий емоційний зміст навчального процесу:
- позитивні емоції;
- інтелектуальне піднесення;
- натхнення;
- критичне ставлення до стереотипів;
- «творчість починається із сумнівів»;
- пошук варіативних рішень;
- використання інтерактивних, особистісно орієнтованих технологій;
- організація пошуково-дослідницької діяльності.
На мою думку, навчити креативності можна, тільки демонструючи свій власний підхід до всього. Кожен рік я переглядаю, корегую навчальний план, враховуючи побажання та пропозиції учнів. Постійно поповнюю свою базу шаблонів, моделей-аналогів тощо. Займаюся самоосвітою, вивчаю нові матеріали, інструменти для рукоділля, нові техніки, прийоми. Беру участь у вебінарах, різних майстер-класах. Адже керуюся висловом «викладання – це не підсумок ваших знань, а початкова точка розвитку».
На своїх уроках застосовую проєктну діяльність, саме вона формує в учнів ключові й предметні компетентності. Це дає можливість і широке поле для розвитку творчих здібностей та креативного мислення. Працюючи над творчим проєктом, я пропоную учням самостійно обрати об’єкт проєктування. Це викликає зацікавленість, мотивує їх до творчої діяльності.
Досить часто використовую проблемно-пошукові методи навчання. Наприклад, провести дослідження із заданої теми проєкту та самостійно створити банк ідей, підібрати моделі-аналоги, схеми (вишивки, в’язання). Кожен свій урок починаю вправою позитивного емоційного змісту, оскільки лише в приємній, позитивній атмосфері людина може творити. Для цього використовую афоризми, приказки та прислів’я, загадки, вірші. Наприклад: «Бджола мала, а й та працює», «Де щира праця – там густо, а де лінь – там пусто», «Діло майстра величає» та інші.
Ціную і розвиваю таланти своїх вихованців, спонукаю їх бути креативними, надихаю на творчість. Для розвитку уяви та фантазії, які є одними з основних навичок креативного мислення, я використовую ребуси і кросворди. Їх можна застосовувати як на етапі актуалізації опорних знань, так і на етапі узагальнення та закріплення. Учні не лише розгадують ребуси, кросворди, а й самі їх створюють. Ці завдання особливо подобаються учням 5-7 класів.
З метою розвитку креативного мислення на різних етапах уроків використовую вправу «Незвичне життя речей», завдання якої полягає в тому, що учні повинні назвати 10 способів нетрадиційного використання предмета, наприклад, серветок, гачка для в’язання, виделки тощо.
Спілкуючись із дітьми, бачу в кожному з них особистість. Прагну вчити мистецтву спілкування, використовуючи прийоми:
«Асоціації» - наприклад, створити асоціативну хмару, квітку до слова «вишивка». Ця вправа розвиває пам'ять, допомагає створити логічні зв’язки; «Пантоміма» - учень за допомогою рухів зображає модель об’єкту або процес, однокласники відгадують завдання. Така гра активізує фантазію всіх учасників;
«Художник» - відтворення відсутньої або неповної інформації на малюнку чи в тексті;
«Друдли» - пропонується описати картинку, яка має множинні значення. Такі вправи використовую в основному для активації уяви і фантазії на початковому етапі проєктування, перед малюванням ескізу виробу.
Розвивати креативність потрібно всім, навіть тим, чию професію складно назвати творчою. Це одна з навичок майбутнього, без якої досить скоро буде вже важко знайти роботу. Моє завдання як учителя полягає у тому, щоб показати дитині результативність її праці, пробудити бажання здобувати знання.
Посилання на відеорезюме: