КУЗЬМИЧ ДАВИД ВОЛОДИМИРОВИЧ
вчитель трудового навчання та основ здоров’я Бориславської державної гімназії Львівської області
Педагогічний стаж: 8 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Освіта: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2014 рік.
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації при Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка;
курс «Про дистанційний та змішаний формат навчання» на патформі EdEra;
участь у всеукраїнському конкурсі «Учитель року – 2019» у номінації «Основи здоров’я».
Педагогічна ідея
Людина – вінець Божого творіння. І для того, щоб насолоджуватися життям, людина має бути здоровою, сильною та розумною. Школа – це місце, де діти проводять значну частину свого часу. Тому саме школа має великі можливості у розвитку потенціалу дітей та становленні їх як свідомих громадян своєї країни.
Сьогодні уже немає тієї школи, в якій діти чемно слухають вчителя та виконують його вказівки «бо так треба» чи «бо я так сказав». Зараз такий час, коли діти хочуть комунікацію, спілкування і сприймають вчителя як друга чи порадника. Усвідомлюючи це, я активно впроваджую інноваційну педагогіку, яка спрямована на розвиток особистості як на уроках трудового навчання, так і як класний керівник 10 класу Бориславської державної гімназії.
Школа, як і все у світі, змінюється, відповідно і змінився підхід до навчання. Дітям нецікаво лише слухати інформацію, яку вони можуть прочитати в підручнику, чи виготовляти непотрібні вироби. Для того, щоб дитина захотіла вчитися, спочатку треба її зацікавити. Я намагаюся це зробити хорошим представленням майбутнього виробу чи проєкту, підсиленням інтонації та використанням інтерактивних, мультимедійних технологій. Задаю питання собі: чи мені було б цікаво виконувати цю роботу на уроці? Тому, моя педагогічна ідея полягає у застосуванні елементів сугестивного навчання, щоб кожний учень був помічений та реалізував своє право розвиватися, вчитися і отримувати задоволення від трудового навчання.
Пошук оптимальних шляхів вирішення завдань Нової української школи в контексті компетентнісного підходу до освітнього процесу сприяє постійному вдосконаленню педагогом власної методичної системи, тому я активно використовую інформаційно-комунікаційні технології, застосовую нові навчальні інструменти для створення динамічних презентацій (Prezi, StoryJumper, Padlet), QR-коди, тести, онлайн-опитування, ігри, вікторини на платформах LearningApps, Kahoot, Microsoft Forms і Classtime. Удосконалюю свої професійні компетентності, навчаючись на онлайн-курсах «Прометеус», EdEra, «На урок», «Всеосвіта».
Я притримуюсь хорошої думки Памфіла Юркевича, що вчитель має володіти любов’ю у трьох виглядах: до Бога, до істини і безумовною любов’ю до дитини. Моє кредо: «Люби. Навчай. Впливай».
Час – це одна з найдорожчих цінностей, які є у житті людини. І не потрібно витрачати його на нецікаву і некорисну роботу. Тому я використовую підхід - радитися з учнями про майбутній проєкт чи виріб, який хотіли би виконувати вони. Процес «вбивання» часу на трудовому минув. Не потрібно дітям давати роботу, яка не приносить їм користі, а лише дається, щоб зайняти час школяра. Трудове навчання – це цікавий предмет, на якому дитина не лише може витратити енергію, виконуючи трудові операції, але водночас відпочити від напруження інших шкільних предметів і розтанути у творчості та фізичній діяльності.
Василь Сухомлинський сказав: «Педагогічна творчість – це здатність допомогти учневі пізнати свій внутрішній світ…». Тому метою моїх уроків є цілеспрямоване навіювання на основі релаксації, розслаблення, зменшення напруження, що призводить до ефекту відкритості до навчання. Вчитель має розуміти учня, що кожен з них – особистість. І завданням вчителя є перейнятися внутрішнім світом дитини, щоб розкрити її потенціал, а не виховати учня, який не любить трудове навчання чи шаблонно думає. Тому на початку своїх уроків я пропоную ігри під музичний супровід або розпочинаю їх з позитивної веселої історії, що дарує дітям позитивні емоції, а ті у свою чергу спонукають дитину до активності на уроці. Часто початок уроку для дитини визначає правильні рішення та бажання творити, а у ході уроку учні отримують насолоду від набутих знань і нових навичок.
Заохочую дітей до вивчення теми, демонструючи сучасність, а саме, де зараз використовуються ці речі. Вибираю такі об’єкти проєктно-технологічної діяльності, які є сучасними, потрібними і викликають бажання. Використовую похвалу, адже часто для сучасних дітей вона є сильнішим мотиватором, аніж оцінка. Це нагорода, що підвищує почуття гідності і може подіяти як позитивний імпульс для нових успіхів.
Для досягнення цілі сугестивного навчання використовую диференційовану педагогічну взаємодію з учнями та вдосконалюю освітній процес у відповідності з рівнем їх здібностей та наявних у них матеріалів та інструментів. Мій стиль взаємодії з учнями – демократичний, відкритий, рефлективний та діалогічний. Методи, які використовую – проблемні, пошукові, дослідницькі, евристичні. Якщо вчитель дотримується своєї функції – організувати співдружність, консультувати та керувати пошуковою діяльністю учнів, то і в учнів з’являються активність, мотив до самовдосконалення та інтерес до навчальної діяльності.
Ефективність та результативність даної ідеї можна спостерігати у зацікавленості учнів та у їхніх почуттях, коли йдуть на урок, під час уроку і після уроку. Якщо є піднесення і задоволення в учнів у процесі виконання проєкту, то моя мета досягнута. Про те, чи був цікавим урок, роблю висновок не із свого погляду, а з погляду учнів. І задаюсь питанням: «Чи можна працюючи на трудовому навчанні, відпочивати?». Відповідь – так…, якщо процес навчання цікавий для дитини.
Посилання на відеорезюме: