КУРАТНІК ТЕТЯНА ВІКТОРІВНА
вчитель трудового навчання комунального закладу «Полтавська гімназія «Здоров'я» № 14 Полтавської міської ради Полтавської області»
Педагогічний стаж: 11 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, 2010 рік.
Самоосвіта: дистанційні курси на платформі EdEra «Домедична допомога», «Бери і роби», «Про дистанційний та змішаний формати навчання»;
участь у Всеукраїнській науково-технічній конференції «Молода наука – прогресивні технологічні процеси, технологічне оснащення» на базі Донбаської державної машинобудівної академії (м. Краматорськ), публікація статті «Організація науково-дослідницької діяльності МАН як пріоритетного напрямку розвитку юнацької творчості в умовах сучасної української школи»; Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Дизайн-освіта: проблеми та перспективи» (м. Полтава), публікація статті «Визначення апсайклінгу як сучасного напрямку екодизайну»; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасна мистецька освіта: досвід, проблеми, перспективи» на базі Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука (м. Київ), публікація статті «Сучасні аспекти бісероплетіння»; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування сучасного безпечного та здорового освітнього середовища: реалії та перспективи» на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (м. Полтава), публікація статті «Формування здоров’язбережувальної компетенції на уроках трудового навчання: практичний аспект»; Міжнародній науково-практичній конференції «Сорочинський ярмарок – історична пам’ятка ярмаркування в Україні» (м. Полтава), публікація статті «Реалізація виставкових, ярмаркових та презентаційних ідей в умовах сучасної освітньої практики»; Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми технологічної, професійної освіти, культурології та дизайну» (м. Полтава), публікація статті «Проєктна діяльність як засіб формування технологічної компетентності сучасних учнів» (2018 р.); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Цифрова компетентність вчителя Нової української школи: 2019» (м. Київ), публікація статті «Сучасні технології візуалізації інформації: технологія створення інтелект-карт та можливості їх використання в навчальному процесі»; Міжнародній молодіжній науково-технічній конференції «Молода наука – роботизація і нано-технології сучасного машинобудування» (м. Краматорськ), публікація статті «STEAM-освіта як визначальний вектор розвитку науково-дослідницької діяльності учнівської молоді в осередку МАН» (2020 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теоретико-методичні аспекти технологічної освіти учнівської та студентської молоді засобами естетичної культури та дизайну» (м. Полтава), публікація статті «Реалізація STEAM-проєктів як складова сучасної технологічної освіти»; Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Сучасні технології підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій, педагогів професійної освіти і фахівців образотворчого та декоративного мистецтва: теорія, досвід, проблеми» (м. Вінниця), публікація статті «Особливості організації трудового навчання у дистанційному форматі»; міському семінарі вчителів трудового навчання «Формування проєктно-технологічної компетентності в контексті реалізації змістових ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток» та «Громадянська відповідальність» оновлених програм з трудового навчання у 5-9 класах та технологій у 10-11 класах» (2019 р.);
презентація досвіду роботи з теми «Розвиток творчого та критичного мислення учнів» та проведення воркшопу «Янгол-охоронець» для слухачів курсів Полтавського ОІППО;
участь у роботі міської творчої групи «Впровадження методики продуктивного навчання на уроках з обслуговуючих видів праці», міської школи народних ремесел «Сучасні види декоративно-ужиткового мистецтва при вивченні варіативних модулів програми», міської педагогічної майстерні інтегрованого навчання з природничо-математичних та технологічних дисциплін;
участь у Всеукраїнському конкурсі «Панорама творчих уроків – 2018», онлайн-конкурсі видавництва «Основа» «Мої педагогічні знахідки – 2019», онлайн-конкурсі від проєкту «На Урок» «Вчительська десятка. Серпень 2019», Всеукраїнському хакатоні для вчителів «STEМ-урок: методичні підходи та гендерні стреотипи – 2019».
Педагогічна ідея
«Розвиток критичного мислення школярів у контексті їх творчої самореалізації на уроках трудового навчання»
Сучасний світ з його стрімким розвитком у науково-технічній площині орієнтує педагогіку на створення нової школи, що дасть змогу учням засвоїти новий зміст освіти і набути ключових компетентностей, спрямованих на їх успішну самореалізацію. Не випадково в Концепції загальної середньої освіти зазначено, що стрижнем освіти ХХІ століття має стати розвивальна, культуротворча домінанта, виховання відповідальної особистості, здатної до самоосвіти й саморозвитку, що уміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання й уміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Завдання педагога – підвести учня до активної позиції в освітній діяльності, навчити його виявляти самостійність, адже саме вона пов’язана з ініціативою, з пошуком різноманітних шляхів вирішення навчально-пізнавальних завдань без участі й допомоги сторонніх.
Ще однією, як на нас, не менш важливою домінантою є використання освітніх технологій, які б викликали в учнів стан дефіциту знань, бажання самостійно розібратися в тому, про що вони не знають. Досвід роботи переконує, що більшість учнів має бажання проникати в творчий процес пошуку знань, якщо зусилля спрямовані на їх самореалізацію, оскільки саме в ній виявляються власні, а відтак завжди оригінальні особливості. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, з огляду на власні можливості, ставитиме перед собою завдання самовдосконалення та саморозвитку, що буде запорукою успіху в різних сферах діяльності.
Як бачимо, виокремлені сучасністю пріоритети орієнтують учителя на принцип дитиноцентризму. При цьому особистість учня має розвиватися гармонійно як у площині творчій, так і критичного осмислення набутих знань, що в кінцевому результаті веде до успішної самореалізації в соціумі. Саме тому вибір теми, над якою працюю протягом останніх років, зумовлений специфікою предмета, адже викладання трудового навчання (технологій) – це не лише залучення школярів до практичної технологічної діяльності, але й до проєктної та дослідницької. Відтак акцент у роботі учнів переношу саме на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проєктно-технологічної документації; на формування в учнів навичок проєктної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку технологічних об’єктів, свiдомо обирати ті чи інші технологічні процеси й технічні засоби.
Розвиток творчих можливостей включає і розвиток мислення – вміння узагальнювати, перетворювати знання в гнучкі системи, творчо аналізувати ситуацію. Мислити творчо – це вміти використовувати знання в нестандартних ситуаціях. Як бачимо, лише синтез критичного підходу в поєднанні з творчою небуденністю дає можливість зробити сучасного школяра успішним, затребуваним у суспільстві, відповідальним, креативним і водночас оригінальним (вміння бачити незвичайне у звичайному).
Зважаючи, що шкільний курс трудового навчання будується на проєктній діяльності, саме засади критичного мислення дозволяють створити оптимальні умови для творчого саморозвитку та творчої самореалізації, формування життєвої компетентності. Основним принципом проєктного навчання є особистісно орієнтований підхід, що у свідомості учня має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба, і де я можу ці знання застосувати».
Проєкт – це спеціально організований вчителем і самостійно виконаний учнями комплекс дій, що завершується результатом, створенням творчого продукту. Отже, щоб домогтися такого результату, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи з цією метою знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення, здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Успішність та ефективність проєктування забезпечується за умови правильної та послідовної, організаційно-спланованої роботи вчителя та учня, в основі якої лежить логічна послідовність дотримання етапів виконання проєктів (організаційно-підготовчий, конструкторський, технологічний, заключний). Не менш важливим аспектом залишається вибір тематики проєкту, адже це спонукає учня до пошуку нових власних ідей.
Неабияку роль при цьому мають обрані (відповідно до вікової категорії та проєкту, етапу виконання) методи, прийоми і форми роботи. Скажімо, для учнів 5-6 класів організаційно-підготовчий етап розпочинаю з використанням методу сторітелінгу. Навчальний матеріал, поданий у вигляді цікавої та захоплюючої історії, сприяє розвитку особистісних якостей, демонструє унікальність кожної дитини і водночас спонукає мислительну діяльність, адже на основі почутого будується власна модель виробу. У роботі зі старшокласниками використовую метод відкриття, який передбачає в процесі навчання проведення наукового експерименту. Такий підхід стимулює активну дослідницьку діяльність учнів, сприяє зацікавленню навчальним матеріалом, дозволяє шляхом аналітичної діяльності відстоювати власні думки і, зваживши всі «за» і «проти», обирати власний шлях до розв’язання поставленої задачі.
Не менш цікавими у цій площині є міжмистецькі паралелі. Обраний учнями образ (модель) можна інтерпретувати крізь призму літературних творів, репрезентацію цього образу в образотворчому мистецтві. Саме аналіз мистецьких творів сприяє формуванню власного творчого вияву у практичній діяльності учнів і водночас відкриває можливості для побудови власної креативної моделі виробу, що, в свою чергу, формує навички порівняння, аналізу, синтезу.
Сучасних дітей здивувати важко, проте можливо. Для вмотивування учнів до ефективної реалізації власних ідей використовую прийом «навіювання (сугестія)». Яскравий приклад із життя, шлях до успіху видатних людей, допомагає сформувати в учнів чіткий взаємозв’язок між творчістю, дією та результатом.
Планування проєкту – запорука його успішної реалізації. Цей етап передбачає систематизацію інформації та підбір інструментарію для втілення власної ідеї у виріб. Для учнів 5-6 класів пропоную вибудувати «сходинки-заглибинки» у вигляді технологічних кроків (від простішого до складнішого), які допоможуть досягти поставленої мети. Для старшокласників, використовую візуалізації мислення «mind maps», що дозволяє у творчий спосіб представити ключові складові реалізації проєкту і спрямувати їх на систематизацію учнями здобутої інформації та власних знань. При цьому залучається як асоціативне мислення (розвиток творчої уяви), так і критичне (об’єкт сприймається цілісно).
Не менш важливим є уміння учнів формулювати вимоги до проєктованого об’єкту та очікуваних результатів. На цьому етапі використовую «піраміду вимог», метою якої є визначання важливих якісних показників майбутнього виробу через систему запитань, орієнтованих на критичне осмислення власної проєктної діяльності.
Зважаючи, що заключний етап проєкту спрямований на самоаналіз та результативність проєктної діяльності, його обов’язковим компонентом стає рефлексія, спрямована на усвідомлення пройденого шляху, на збирання до спільної скарбнички усвідомленого, обдуманого, зрозумілого кожним. При цьому акцент робиться на найбільш раціональному, нестандартному шляху вирішення поставленої задачі. Учням 5-6 класів пропоную такі прийоми: «мапа тіла», «квітка вражень», а старшокласникам – «хвилинне есе» та «інстаграм-канал», що в більш складній та цікавій формі допоможуть учням здійснити самоаналіз власної діяльності.
Переконана, що розвиток критичного мислення в контексті творчої самореалізації сприяє не лише свідомому здобуттю учнями знань з трудового навчання, формує життєву компетентність, але й відкриває широкі можливості для участі в інтелектуальних змагання різного рівня. Серед вагомих здобутків наших учнів варто виокремити перемоги на міському етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з трудового навчання (2017-2019 рр. – 6 призерів), міському та обласному етапах конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН (2017-2020 рр. – 5 призерів), Відкритому регіональному дитячому конкурсі «Дивоствіт» (2017-2020 рр. – 15 призерів). Участь у Всеукраїнському конкурсі екологічних проєктів та коміксів стала результативною 2 роки поспіль: 2019 р. – 3 призери, 2020 р. – 5 призерів.
Розвиток критичного мислення учнів в поєднанні з їх творчою самореалізацією під час уроку трудового навчання і в позакласній діяльності відкриває практичні обшири систематичної і самостійної роботи, виховує працелюбність, прагнення до створення нового або вдосконалення вже існуючого, дає змогу побачити практичне застосування набутих знань, мотивує до вибору професії. Задача педагога – забезпечити найбільшу ефективність кожного уроку. Мною створено сайт «Творча майстерня», яким користуються як педагоги, так і учні. Протягом останніх 5 років методичні напрацювання було втілено в 19 друкованих роботах та 40 електронних публікаціях у фахових виданнях.
Щоб навчати творчості, учитель повинен сам творчо підходити до підбору форм і методів навчання, здійснювати постійний пошук нових шляхів для реалізації задуманого. Творчим кредо вчителя, гадаю, повинні стати слова В. Сухомлинського: «Будьте caмi шукачами, дослідниками. Не буде вогника у вас – вам ніколи не запалити його в інших».
Посилання на відеорезюме: