КОСТИЛЄВА ЮЛІЯ ЮРІЇВНА

вчитель трудового навчання Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області

Педагогічний стаж: 12 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.

Освіта: Слов’янський державний педагогічний інститут, 2000 рік.

Самоосвіта: очні курси для вчителів трудового навчання і технологій «Інтеграція як ефективний шлях розвитку творчої особистості учнів на уроках трудового навчання» (2021 р.);

онлайн-курс «Недискримінаційний підхід у навчанні» (2020 р.);

участь у ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми професійного розвитку вчителя трудового навчання в контексті реалізації концепції НУШ» (2019 р.), Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Компетентнісний вимір реалізації навчальних програм предметів технологічного циклу» (2018 р.), обласному науково-практичному семінарі «Інтегровані уроки образотворчого мистецтва та технологій як ефективне середовище естетичного компоненту розвитку української молоді» (2019 р.), обласному постійно діючому семінарі «Інтеграція навчального процесу як сучасна освітня технологія» (2019 р.);

обласна вебвітрина «Кращий учитель технологій», переможець у номінації «Презентація виготовлення об᾿єкту проєктно-технологічної діяльності за оновленою програмою» (2019 р.).

Педагогічна ідея

«Розвиток компетентностей здобувачів освіти на уроках трудового навчання через проєктну діяльність»

У контексті нових підходів до побудови національної системи освіти рівень сформованості ключових та предметних компетентностей є важливим результатом якості освіти. Посилення компетентнісної спрямованості, як зазначається в Державному стандарті, створює передумови для індивідуалізації та диференціації навчання, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування компетентностей учнів, удосконалення їх практичної й творчої діяльності. Компетентнісний підхід до організації освітнього процесу в пріоритеті ставить не поінформованість учня, а вміння на основі знань і набутого досвіду вирішувати проблеми, які виникають у різних життєвих ситуаціях.

Я вважаю, що на уроках трудового навчання є можливість розвивати всі компетентності: навчання впродовж життя, вільне володіння державною мовою, компетентності в галузі техніки й технологій, природничих наук, математичну, інформаційно-комунікаційну, екологічну, культурну; громадянські та соціальні компетентності, що пов’язані з ідеями демократії, моралі, справедливості, рівності, свободи, прав людини, екологічної свідомості, добробуту та здорового способу життя.

Технологія проєктного навчання, в основі якої покладена творча діяльність учнів, зорієнтована на вільний вибір ними об'єкта проєктування, обумовленого власними або соціальними потребами, унаслідок чого розвивається ініціативність і підприємливість. Для успішного виконання завдання в процесі проєктної діяльності від учня слід вимагати як сприйняття заданої конструкції об’єкта праці, так і передбачення того, як зміниться форма предмета при зміні розмірів окремих деталей, які зміни можуть відбутися від певної трансформації об’єкта. Виконуючи роботу за ескізом, схемою, учні формують у своїй уяві майбутній виріб. Вони здатні відтворювати свою діяльність відповідно до визначення певних параметрів, планувати трудові дії, обирати необхідні матеріали та інструменти, контролювати хід виконання роботи. При цьому формуються математична, природнича та технологічна компетентності; поступово зростає самостійність дітей, яка відкриває більше можливостей для активної творчості.

З метою формування інформаційно-цифрової компетентності залучаю учнів до пошуку в Інтернеті необхідної інформації та моделей-аналогів, створення презентацій до уроків, буклетів, відеороликів, фотоматеріалів. Під час впровадження дистанційного навчання спілкування з учнями відбувалось завдяки Meet, Zoom. Учні опрацьовували завдання до уроків, створені на платформах: Сlassroom, Padlet, Learningapps, Wizer.me, Biteable, Wordwall.

Жоден урок трудового навчання не повинен нашкодити здоров’ю учнів. З цією метою проводжу з учнями інструктажі з питань охорони здоров’я та безпеки життєдіяльності, руханки і фізкультхвилинки, тим самим формуючи почуття відповідальності за власне здоров’я.

Важливою складовою своєї роботи вважаю формування внутрішньої мотивації в учнів щодо навчання (вміння вчитися впродовж життя). Ієрархія мотивів, сутність якої полягає в тому, що спочатку учнями керує природне бажання отримати за виявлені ними навчальні досягнення відповідну оцінку власної діяльності. Згодом це переростає в потребу творчого вираження в процесі створення об’єкта проєктної діяльності, і, як результат, виховання компетентної особистості.

У залежності від обраної теми проєктної діяльності на кожному уроці розвиваю усвідомлення учнями, що трудове навчання посідає особливе місце серед інших дисциплін, оскільки набуті на уроках компетентності є особистісно значущими протягом усього життя.

У ході проєктної роботи з метою полікультурного та національно- патріотичного виховання учні виконують соціальні проєкти, виготовляють подарунки, створюють елементи національного костюму, використовують при виготовленні певних об’єктів проєктної діяльності національну символіку, досліджують народну культуру і звичаї. Для формування обізнаності та самовираження у сфері культури учнів:

проводжу тематичні вікторини, виставки, екскурсії;
організовую історичне дослідження про походження того чи іншого виду творчості;
знайомлю з роботами з «бабусиної скриньки»;
застосовую в процесі виконання творчого завдання методи моделювання, інсталяції, імпровізації тощо;
використовую відеофрагменти, навчальні анімаційні фільми, онлайн-виставки, власні презентації;
залучаю учнів до складання інформаційних карт, буклетів, презентацій;
проводжу захист творчих робіт, проєктів.

Однією з умов успішності освітнього процесу є розвиток пошукової активності учнів, яку я розвиваю через різні форми діяльності: дослідження казок та усної народної творчості (довготривалий дослідницький проєкт «Казка про…»), випереджувальні завдання, перевернуте навчання, гру, словесне формування творчих задумів (опис майбутнього виробу, есе, рекламні слогани), що впливає і на розвиток мовної компетентності.

З метою формування соціальної та комунікативної компетентності організовую групову роботу на уроках трудового навчання. При вивченні окремих тем, коли для зручності необхідна взаємодопомога, учні працюють у парах; при вивченні нового матеріалу, при створенні групових проєктів вони зайняті в групах. Також на уроках виникають ситуації, коли хтось із учнів уже володіє певною технологією на досить високому рівні, тоді пропоную дитині попрацювати експертом і допомогти іншим учням опанувати нові навички.

Процес навчання – це партнерська діяльність педагога і дитини, тому я, розробляючи урок чи обираючи з учнями об’єкт проєктування, повинна правильно оцінювати ступінь сформованості технологічної компетентності та компетентності вчитися протягом усього життя, зокрема:

уміння правильно задавати питання;
уміння давати відповіді на питання повно, аргументовано;
уміння висувати гіпотези;
уміння вирішувати проблемні ситуації;
уміння навчати один одного;
уміння опановувати нові види практичної (прикладної) діяльності;
уміння організовувати спільну діяльність;
уміння оцінювати результати власної діяльності.

У процесі аналізу та оцінювання результатів проєктної діяльності учнів беруть участь учитель, учень (самооцінка), клас (взаємооцінка). Оцінюванню вчителя завжди передує самооцінка учня. До того ж кожен вид діяльності учня на уроці оцінюється в певну кількість балів, що дає можливість власноруч підрахувати отриману за урок оцінку. Учити дитину самостійно оцінювати власні досягнення, на мою думку, – важлива задача на сучасному уроці. Для цього перед учнем завжди повинні бути критерії оцінювання результатів. Актуальним питанням для мене є й формувальне оцінювання, бо воно якнайкраще допомагає відстежити рівень сформованості компетентностей учнів.

Впроваджуючи метод проєктів, я використовую міжпредметні зв’язки. На організаційно-підготовчому етапі відбувається інтеграція з історією, літературою, інформатикою, часто – з іноземною мовою, навіть географією. На конструкторському – з образотворчим мистецтвом, кресленням, математикою та біологією. На технологічному етапі звертаємося до фізики, хімії та математики. А на заключному не обійтись без інтеграції з мовою.

Звичайно, як і в будь-якій роботі, виникають певні труднощі, особливо це стосується 7-8 класів. Через вікові особливості діти втрачають бажання створювати певні об’єкти проєктної діяльності, їх більше цікавить телефон, комп’ютер та спілкування з однолітками. І тут на допомогу приходить тьюторство. Я не примушую учнів працювати за шаблоном, а даю можливість обрати свій варіант та спосіб виконання роботи, консультую, пропоную більше завдань виконувати за комп’ютером, стимулюю активність, організовую роботу в групах, призначаю зустрічі в позаурочний час, тобто створюю умови для активізації пізнавальної та творчої активності. Саме тьюторство допомагає налагодити партнерські стосунки, дозволяє дітям робити помилки й створювати нові незвичні речі. Потрібно виявляти увагу до будь-яких нестандартних рішень своїх учнів, а також розуміння й мудру поблажливість до дитячих помилок, саме вони часто свідчать про труднощі самостійного пошуку.

Головне для мене у роботі учителя, коли дитина тримає в руках результат своєї діяльності – власний виріб – і дивується, й радіє своєму досягненню. Тому мої вихованці мають високий відсоток успішності з трудового навчання, із задоволенням беруть участь у презентаціях творчих робіт, у виставках, конкурсах, предметних олімпіадах, стають їх переможцями та номінантами. Власний досвід колегам пропоную на майстер-класах, представленням на семінарах і конференціях, у науково-методичних виданнях та численних виставках доробок учителів.

Посилання на відеорезюме:

https://drive.google.com/file/d/1aVcNSSmH7o1of81YF-gMBQF76AlHpVJM/view?usp=sharing

Надрукувати