БЕРЕСТЕНЬ СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
вчитель трудового навчання Дубровицького навчально-виховного комплексу «Ліцей-школа» Дубровицької міської ради Рівненської області
Педагогічний стаж: 9 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Рівненський державний гуманітарний університет, 2011 рік.
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації при Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (2020 р.);
участь у вебінарах «Організація дистанційного навчання за допомогою Google Класу» (2020 р.), «Актуальні проблеми та перспективи викладання природничих дисциплін, трудового навчання, технологій в умовах Нової української школи» (2019 р.), «Викладання трудового навчання в умовах карантину» (2020 р.), «Дистанційні TECHNOлогії трудового навчання» (2020 р.), «Компетентнісний та інтегральний підходи до викладання технологій і трудового навчання» (2020 р.).
Педагогічна ідея
«Формування ключових компетентностей на уроках трудового навчання засобами інтерактивних технологій»
Кінець ХХ ст. ознаменувався появою в педагогіці терміну «технологія», що в перекладі з грецької означає «знання про майстерність». Технології в роботі вчителя з кожним днем стають показником успіху на 80%. Саме завдячуючи технологіям, я можу формувати ключові компетентності у своїх учнів на уроках трудового навчання. Адже поняття компетентності сьогодні набуває актуальності. Це пов'язують з багатьма чинниками, оскiльки саме компетентностi є тими iндикаторами, якi дозволяють визначити готовнiсть учня чи випускника до життя, його подальшого розвиток й активну участь в житті суспільства, а в учителя – сформованість професiйно-значимих особистісних якостей, тобто педагогічний професiоналiзм.
Хоча основним елементом освітнього процесу був і залишається урок, але в системі формування продуктивного культурно-освітнього середовища учнів на засадах компетентнісного підходу істотно змінюється його функція, форма організації (О.І. Пометун). Метою й результатом такого процесу є розвиток загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових, або надпредметних, компетенцій.
Інтерактивні технології навчання – це така організація процесу навчання, у якому учню неможливо не брати участі – в колективному, взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників, процесі навчального пізнання. Саме інтерактивні форми організації пізнавальної діяльності створюють комфортні умови навчання та дозволяють забезпечити кожному учневі якісні продуктивні дії з вдосконалення знань, умінь, навичок, способів діяльності. Це змушує мене не зупинятися на досягнутому, а йти в ногу з часом і бути на уроці вчителем, вихователем, фасилітатором, коучем, тьютором.
Активно впроваджуючи інформаційні технології у навчальний процес, опановую інформаційно-комунікаційні технології сам й активно використовую їх у системі підготовки до уроків. При цьому до роботи залучаю всіх учнів, об’єднавши їх у невеликі групи, готую дітей психологічно до виконання завдань та роботи з однокласниками, підбираю матеріали, необхідні для творчої роботи, ретельно обговорюємо з учнями правила роботи на уроці. Адже моє завдання на уроці – навчати учнів критично мислити, приймати рішення, розв'язувати проблеми, вміти спілкуватися, ставити запитання, представляти різні позиції, вчити досягати компромісу. Заохочую здобувачів освіти до співпраці, створюю ситуації, в яких учні безпосередньо визначають і розв'язують конкретні суспільні проблеми та ситуації.
Сьогодні не уявляю урок без використання комп’ютера: презентації, відеофрагменти, фотографії, освітні платформи та застосунки дозволяють мені зробити урок цікавим та змістовним. А головне – учні краще сприймають навчальну інформацію, урок стає більш продуктивним. Мультимедійні презентації використовую, коли пояснюю:
- вступні теми у варіативних модулях (зразки виробів, історичні відомості про технологію тощо);
- теоретичний матеріал;
- технологічну послідовність виготовлення виробу або застосування певної технології.
Досить ефективним методом взаємодії вчителя й учнів на уроці є використання навчальних ігор, що відіграють одночасно навчальну, розвиваючу та виховну функції, мають велике значення для духовного, емоційного, інтелектуального розвитку дитини і дитячої фантазії. Практикую ігри, особливо в 5-6 класах: «Що в кулаку», «Хто швидше», «Визнач на дотик», «Знайди різницю», «Мозаїка».
Інтерактивні методи навчання використовую з метою створення на уроці ситуації, яка дає учням змогу працювати разом, засвоювати, повторювати, систематизувати навчальний матеріал, виконувати практичні роботи, співпрацювати, творчо взаємодіяти в навчанні для кращого сприйняття та засвоєння матеріалу, створення мікроклімату, який стимулює учня до вільного висловлювання своїх думок та вражень. Серед групових методів використовую роботу в парах, малих групах, «карусель», «акваріум». Серед фронтальних методів схиляюсь до «мікрофону», «мозкового штурму».
Упроваджую інтерактивні online-застосунки – працюю з мережевим сервісом Padlet для організації спільної роботи учасників освітнього процесу. Інструментами вебресурсу Padlet оформлюємо дошку й наповнюємо її даними, що дозволяє краще сприймати навчальний матеріал, підвищує інтерес до предмета, формує вміння як самостійної, так і спільної роботи. Учні використовують цей інструмент для оформлення технічної документації виробу. Ліцеїсти мають змогу працювати із застосунком і під час уроку, і вдома, виконуючи випереджувальні завдання.
Швидко створювати й упорядковувати завдання, надавати результати перевірок і легко спілкуватися зі своїми учнями, надавати додаткову інформацію та посилання на інші джерела допомагає мені Google Клас. Завдяки йому ліцеїсти можуть зберігати свої робочі файли й виконувати завдання на Google Диску та спілкуватися з вчителем й однокласниками напряму. Така діяльність особливо актуальна в умовах дистанційного навчання.
Бажання побудувати свій урок цікаво і змістовно спонукає мене до пошуку нових методів навчання. Переконаний, що кожен учень може стати не просто старанним виконавцем, але й активним творцем свого виробу, досвіду, своїх уподобань. Для досягнення такої мети я ставлю перед собою наступні завдання:
- постійно підтримувати мотиваційну сферу навчання;
- створювати навчальні ситуації, що сприяють досягненню поставлених цілей;
- морально заохочувати здібності та інтереси учнів;
- сприяти застосуванню учнями знань, умінь і навичок, отриманих не тільки на уроках трудового навчання, але й на інших уроках;
- допомагати учням реалізовувати здобуті знання в процесі роботи.
Використання активної та інтерактивної моделей на уроках трудового навчання створює комфортні умови, коли кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що сприяє співробітництву, доброзичливості.
Сучасна програма надає можливість дотримуватися наступності щодо опанування учнями 5-8 класів від п’яти основних технологій, які можна застосовувати у виготовленні комплексних виробів у 9 класі. Це виготовлення виробів випилюванням лобзиком, випалювання, робота з тонколистовим металом, чеканка, технологія обробки дроту, ручна обробка деревини, інкрустація, механічна обробка деревини, гравіювання на склі, металі, оздоблення різьбленням, вивчаємо електротехнічні роботи. В старших класах перед виготовленням виробу учні створюють 3D-модель виробу.
Під час практичних робіт акцентую особливу увагу на вмінні учнів користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації, дотриманні технічних вимог у процесі виконання робіт (якість виробу), умінні організувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи, дотриманні правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог, норм часу на виготовлення виробу, рівні самостійності у процесі організації й виконанні роботи, виявленні елементів творчості. Використання на уроках інструктивних та технологічних карт, виготовлених учителем, прискорює формування у дітей операційних та загально трудових умінь. Навчаю їх працювати з технічною документацією.
Розпочинаючи практичну роботу, я налаштовую своїх учнів на перспективу і даю установку на красу: не лише, хто швидше, а й хто краще виконає, зі смаком оформить результат праці. Одним з важливих показників оцінювання повинен бути естетичний вигляд роботи. Це сприяє формуванню й подальшому розвиткові естетичних смаків. Адже естетичні смаки учнів на уроках трудового навчання формуються під впливом відчуття краси в процесі праці, які виникають у дитини тоді, коли вона бачить цінність праці для суспільства; коли зміст і характер праці відповідають її нахилам і здібностям; коли трудова діяльність відбувається в естетичних умовах; коли праця сама по собі цікава, складна, різноманітна; коли в дитини є певні трудові навички, необхідні для виконання певної трудової діяльності. Формування естетичних смаків учнів у процесі трудової діяльності, отримання естетичного задоволення багато у чому залежить від виду праці, умов та інших чинників, але ще більше — від самих учнів, від їхнього уміння насолоджуватися працею, яке повинен розвивати вчитель трудового навчання.
У своїй педагогічній діяльності керуюсь правилом: «Учитель живе до тих пір, поки він вчиться, як тільки він перестає вчитись, в ньому помирає вчитель». Тому, розуміючи виклики сьогодення, намагаюся опановувати інноваційні технології навчання, шукати і підбирати оптимальні форми та методи для реалізації основних цілей трудового навчання у сучасному суспільстві.
Мої учні є призерами районних та обласних олімпіад, конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України. Гордість відчувається, коли ти сам або твій учень досягає успіху, виготовляє виріб, а після нього – ти ще дивишся на проєкт, а сам вже починаєш обдумувати плани на майбутнє. Скоріше, це не гордість, а задоволення від успіху та азарт руху до нової цілі.
Посилання на відеорезюме: