ЖАЛОВАГА ІРИНА ЛЕОНІДІВНА
вчителька математики Горохівського ліцею № 2 Горохівської міської ради Луцького району Волинської області
Педагогічний стаж: 6 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії.
Освіта: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2015 рік.
Самоосвіта:
курси підвищення кваліфікації на базі Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти (2018);
семінар «Конкурс «Учитель року» як засіб творчої самореалізації педагога», «Особливості складання ЗНО з математики на рівні стандарту та профільному рівні: відмінності, виклики та шляхи їх подолання» (2021), семінар-тренінг «Творчий урок математики: який він сьогодні?» (2020);
науково-практична конференція вчителів природничо-математичного циклу предметів «Нова українська школа: педагогіка партнерства та компетентнісний підхід у навчанні», участь у роботі методичної творчої групи вчителів математики (2019);
курси підготовки екзаменаторів зовнішнього незалежного оцінювання на базі Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти (2018), навчання у вчительському математичному таборі «КонтораПі» для спільноти талановитих математиків, (м. Київ, 2019), онлайн-курс для вчителів початкової школи EdEra (2019);
семінари «Особливості навчання предметів математичного циклу у старших класах закладів освіти» та «Реалізація компетентнісного підходу під час розв’язання практичних задач на уроках математики» (2017, 2018).
Педагогічна ідея
«Активізація когнітивної діяльності здобувачів освіти на уроках математики шляхом застосування проблемного методу навчання»
У концепції «Нової української школи» однією з ключових компетентностей є математична компетентність. Це – культура логічного й алгоритмічного мислення: уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності, здатність до розуміння і використання простих математичних моделей, уміння будувати такі моделі для вирішення проблем. Функція знання – уміння бачити проблему та будувати алгоритм її вирішення.
Застосування проблемного навчання на уроках математики сприяє розвитку продуктивного мислення учнів, критичного та логічного мислення, формуванню розумової культури, предметних та загальних компетентностей та вміння застосувати їх у життєвих ситуаціях. Результатом такого навчання є розвиток життєвих компетентностей учнів та підвищення якості математичної освіти.
Учень продуктивно активізує своє мислення, коли перед ним поставлена проблема, тому ефективним засобом стимулювання когнітивної діяльності учнів є проблемний підхід до навчання математики, який сприяє інтелектуальному розвитку здобувачів освіти, залучає їх до пошуково-дослідницької роботи.
Метод проблемного навчання не є новим, його елементи зустрічалися в евристичних бесідах Сократа, а ґрунтовні дослідження розпочалися в середині минулого століття. У роботах Дж. Дьюї, П. Я. Гальперіна, Т. В. Кудрявцева, М. І. Махмутова, І. Я. Лернера були розглянуті методи інтелектуального розвитку, проблемного й розвивального навчання
У теорії М. І. Махмутова проблемне навчання – це «тип розвивального навчання, в якому поєднуються систематична самостійна пошукова діяльність учнів із засвоєнням готових здобутків науки, а система методів побудована з урахуванням визначення мети й принципу проблемності; процес взаємодії викладання й учіння, орієнтований на формування пізнавальної самостійності учнів, стійкості мотивів навчання і розумових (включаючи і творчі) здібностей уході засвоєння ними наукових понять і способів діяльності, детермінованого системою проблемних ситуацій».
Отже, проблемне навчання – це створення ланцюга проблемних ситуацій і керування діяльністю учнів із самостійного вирішення навчальних проблем. Саме тому на уроках математики часто пропоную наступні варіанти створення проблемних ситуацій на різних етапах заняття.
Згідно Типової освітньої програми однією зі складових математичної компетентності є вміння оперувати текстовою та числовою інформацією. Під час перевірки домашнього завдання у 5 класі при вивченні теми «Рівняння» пропоную розв’язати проблемну ситуацію, застосувавши прийом «Знайди помилки».
Записую учням розв’язок рівняння на дошці і прошу зробити перевірку. Учні приходять до висновку, що рівняння розв’язане неправильно і починають шукати помилку. Такі завдання сприяють розвитку уваги, спостережливості та критичного мислення.
Ще одним із дієвих варіантів є «Створення проблемних ситуацій через використання цікавих завдань». На етапі актуалізації опорних знань при вивченні теми «Десяткові дроби» у 5 класі пропоную, до прикладу, гру «Дешифрувальник». На початку уроку даю завдання на повторення звичайних дробів. Кожен учень отримує аркуш із завданнями та ключ із розв’язками. Кожна відповідь – окрема буква. Таким чином, розв’язавши усі завдання, учні отримують словосполучення «Десяткові дроби», що і є темою нового розділу, що буде вивчатись.
З метою активізації і стимулювання мислительних операцій застосовую прийом «Створення проблемних ситуацій через розв’язування задач на увагу і порівняння».
Під час формування мотивації навчальної діяльності на уроках застосовую і компетентнісний підхід, який передбачає «Створення проблемних ситуацій через вирішення завдань, пов’язаних з життям», адже уміння встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності є складовими математичної компетентності учня. Коли учні зустрічаються із запитаннями, відповіді на які справді їх цікавлять, вони стають вдумливішими, серйозніше ставляться до навчання. А це допомагає учням побачити зв’язки між навчальними предметами та їхнім власним життям.
Наприклад, у 6 класі під час вивчення теми «Відсоткові розрахунки» пропоную розглянути наступну проблемну ситуацію.
У місті працює дві піцерії. Ціна однієї піци 80 грн. Кожна з них пропонує акцію:
при покупці четвертої піци у нашій піцерії, Ви отримуєте знижку 35 % на усе замовлення!!!
при покупці трьох піц у нашій піцерії, четверту Ви отримуєте у подарунок!!! У якій піцерії зробите замовлення із чотирьох піц?
Завдання такого типу допомагають учням побачити перспективу застосування математичних знань у повсякденному житті.
Ще одним із дієвих прийомів є «Створення проблемних ситуацій через виконання практичних завдань», адже вміння будувати і досліджувати математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати є складовою математичної компетентності. Формуючи такі вміння на своїх уроках я намагаюся звертатися до життєвого досвіду здобувачів освіти, через задачі прикладного змісту, використання історичного матеріалу та сучасних педагогічних технологій.
На етапі закріплення знань в 11 класі при вивченні теми «Конус», до прикладу, пропоную задачу такого змісту: «Цинкове відро має форму зрізаного конуса з діаметром основ 41 см і 32 см та твірною 17 см. Скільки матеріалів використали на його виготовлення, якщо на шви та відходи йде 15 %?»
З метою пошуку різних способів вирішення проблем використовую прийом «Створення проблемних ситуацій через різні способи розв’язання однієї задачі». Пропоную завдання, яке передбачає різні способи вирішення однієї задачі.
До прикладу, при вивченні теми «Похідна» у 10 класі, пропоную учням знайти найбільше значення квадратичної функції різними способами: виділивши квадрат двочлена, побудувавши графік і використовуючи похідну функції.
Зробивши обговорення різних способів, учні обирають оптимальний варіант розв’язку.
Дослідницькі завдання сприяють формуванню вміння працювати самостійно, стимулюють пізнавальну активність, забезпечують опору навчально-пізнавальної діяльності, співробітництво, роботу в парах та групах, сприяють організації власних прийомів діяльності. А ще в основу математичної компетентності становлять вміння використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях, тому використовую прийом «Створення проблемних ситуацій через виконання невеликих дослідницьких завдань».
Дослідження допомагають самостверджуватися, розширити кругозір учня, підвищити самооцінку, формувати дослідницьку компетентність.
Різноманітні проблемні ситуації допомагають не тільки активізувати когнітивну діяльність учнів, розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу, а ще й підвищують інтерес до математики як науки. Для того, щоб зберегти дитячу зацікавленість та створити дійсно сучасний урок, зекономити час та зробити освітній процес якіснішим, треба впроваджувати проблемний метод за допомогою інформаційних технологій, а саме елементів дистанційного навчання для диференціації домашнього навчання.
Викладання математики пов’язане з використанням великого обсягу інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм, презентацій, тощо. Тому завжди звертаю увагу на важливість формування навичок роботи з ІКТ, підкреслюю, що вміння знайти необхідну інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем є важливим для учнів у період навчання у школі та упродовж життя.
На своїх уроках стимулюю роботу учнів з різними джерелами, готую завдання, що пов’язані з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків, умінням складати рівняння для вирішення практичних задач як з допомогою комп’ютера, так і без нього. Намагаюся будувати заняття таким чином, щоб учні самі могли знайти відповідь у підручнику, чи іншому джерелі, не давати готову відповідь, а підвести їх до того, щоб вони прагнули її дізнатися. Постановка запитань, що інтригують та зацікавлюють – ефективний спосіб заохочення учнів глибоко думати над значенням матеріалу, що вивчається. Надаю консультації щодо опрацювання матеріалів підручника, підтримую спільні обговорення, навчаю складати плани, стискати і розгортати інформацію. Створюємо з учнями пам’ятки, власні презентації. При розв’язуванні задач я звертаю увагу, чи зрозуміли учні умову, чи можуть правильно визначити, що потрібно знайти і чи вистачає даних для отримання результату. Після аналізу інформації учні мають скласти певну математичну модель для розв’язання певної задачі, що стане підґрунтям для вирішення проблем, які виникатимуть у реальному житті.
У контексті оновлення освіти застосування проблемного навчання на уроках математики сприяє підготовці учнів до реалій життя, розвиває їх інтелектуальні та творчі здібності, мотивує опанування знаннями, яких вимагає сьогодення, сприяє розвитку вміння спілкуватися, співпрацювати з іншими людьми з метою вирішення спільних проблем, формує вміння здобувати та опрацьовувати інформацію, проявляти гнучкість у ході постійних змін у житті.
Головним досягненням вважаю успіхи своїх учнів. Вони є постійними учасниками різноманітних шкільних та районних заходів, посідають призові місця на районних та обласних олімпіадах.
Стають переможцями районних олімпіад: 2017 – 2018 н. р. – 2 учні, 2018 – 2019 н. р. – 2 учні, 2019 – 2020 н.р. – 3 учні; обласних: 2017 – 2018 н. р. – 1 учень, 2019 – 2020 н.р. – 2, учні беруть активну участь у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру».
Посилання на відеорезюме: