НАГОРНЮК НАДІЯ ВАСИЛІВНА
вчителька математики Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 19 Чернігівської міської ради Чернігівської області
Педагогічний стаж: 7 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2012 рік.
Самоосвіта: всеукраїнський онлайн-марафон «Навчальна діяльність старшокласників за сучасних умов: організація, мотивація, результат», онлайн-курс «STEM-школа – 2020», антикризовий національний онлайн-EdCamp 2020: школа зараз і у «світі після»;
семінар «Розвиток підприємливості та підвищення рівня фінансової грамотності вчителя в умовах карантину» (2020);
вебінар «Медіаграмотність та інструменти перевірки інформації: текст, фото, відео» (2020),
вебінари «Як зацікавити учнів працювати в зошиті? Інтерактивні вправи з використанням Інтернету і без нього», «Мобільне тестування та опитування», «QR-коди в освітній діяльності – перший крок у доповнену реальність» (освітній портал «На урок», 2018), «Футурошок. Освіта перед викликами майбутнього» (ВГ «Основа», 2017);
онлайн-курс «Недискримінаційний підхід у навчанні» (ГО «Студена» та студії онлайн-освіти EdEra в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», 2019);
онлайн-курси на платформі Prometheus «Медіаграмотність для освітян» та «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти» (2020), «Критичне мислення для освітян» (2018); «Додатки Google в освітній діяльності»;
майстер-клас «Лайфхаки в роботі з обдарованою молоддю (м. Чернігів, 2020),
всеукраїнський фестиваль «Щасливий бути Вчителем» (м. Чернігів, 2020);
другий інноваційний освітній форум (м. Чернігів, 2020);
тренінг «Додатки Google в освітній діяльності» (м. Чернігів, 2019);
другий освітній fest «Together» (м. Чернігів, 2020 );
перший освітній fest «Together» (м. Чернігів, 2018);
п’ята національна (не)конференція для шкільних педагогів (м. Харків, EdCampUkraine 2019);
(Не)конференції міні-Edcamp: Чернігів (2019, 2017), Ніжин (2019, 2018), Славутич (2018);
форум «LionsQuest збирає друзів» (м. Чернігів, 2019);
78 міжнародний фестиваль арт-терапії «ART-PRAKTIK» (м. Чернігів, 2019);
курси «Соціальні та емоційні компетенції XXI століття», «Інноваційні освітні інструменти для сучасного вчителя», «Формувальне оцінювання: покрокова інструкція», «Школа освітньої візуалістики», курс блоку «School Challenge (м. Чернігів, 2018);
тренінг «Вчитель майбутнього: Навички 4K» (м. Київ, 2018);
перший інноваційний форум «Нова українська школа: перспективи та виклики» (м. Чернігів, 2018).
Педагогічна ідея
«Розвиток емоційного інтелекту на уроках математики»
Центром уваги вчених в останні 10-15 років став емоційний інтелект. Емоційний інтелект – одна з головних складових досягнення максимального успіху в житті, відчуття щастя. Якщо в минулому столітті важливим був логічний інтелект (IQ), то в сучасному світі – актуальний емоційний інтелект (EQ) і пов’язані з ним форми практичного й творчого інтелекту. У Європі є дуже популярний вислів: «Завдяки IQ ви влаштовуєтесь на роботу, завдяки EQ – робите кар’єру». Якщо уявити собі айсберг, то його надводна частина – це IQ (логічні здібності), а підводна – EQ (емоційні).
Практика педагогічної діяльності показує, що дитина активніше працює на уроці, краще засвоює матеріал, коли вчитель може доторкнутися до її душі, викликати позитивні емоції. Такі уроки – прості, робочі, вони стають незвичайними, у першу чергу, завдяки емоційному зв’язку між вчителем та учнем.
Учені Дж. Майер, П. Саловей, Д. Карузо дають таке офіційне визначення емоційного інтелекту: «… здатність аналізувати свої емоції з метою покращення процесу мислення. Включає уміння безпомилково сприймати емоції, оцінювати і генерувати їх таким чином, щоб допомагати мисленню, розуміти емоції й ідентифікувати їх, а також рефлекторно скеровувати емоції з тим, щоб сприяти своєму емоційному й інтелектуальному зростанню».
Низка вчених, зокрема Джон Майер, вважають емоційний інтелект відносно сталою здібністю, яку практично неможливо розвинути. З іншого боку Д. Гоулман та ще низка вчених стверджують, що емоційний інтелект розвивається протягом усього життя. Тобто теорія розвитку емоційного інтелекту доволі суперечлива, але фахівці дійшли згоди, що емоційні знання та навички можуть набуватися під час спеціального навчання.
Діючим елементом при організації такого навчання в школі є реалізація ряду технологій, спрямованих на емоційну активацію, що є необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності:
- технологія особистісно орієнтованого розвивального навчання;
- технологія ситуативного моделювання;
- проектні технології;
- технологія критичного мислення;
- технологія вітагенного навчання.
Вплив вчителя на психологічний клімат у класі дуже великий. Часто діти починають «любити» предмет саме завдяки особистості вчителя.
На уроках можна використовувати різні методи, прийоми, форми, що сприяють розвитку емоційного інтелекту, при чому, на різних етапах і в дозованій мірі, що не заважатиме реалізувати основну мету уроку.
«Початок – половина цілого», – слова Піфагора, що уже стали афоризмом. Педагог Песталоцці пропонував починати будь-яке спільне навчання людей з об’єднання їх «через настрій». Англійський учений Стоуенс довів, що учні, які емоційно налаштовані на урок, досягають значно більших успіхів, ніж ті, яких не заохочували.
Тому, перше з чого ми починаємо урок, – емоційне налаштування. Емоційне налаштування – це формування правильного настрою, що налаштовує на навчання. На цьому етапі ми можемо використати методи та прийоми діагностики емоційного стану учнів («Мій настрій»), сугестії («Формула уроку», «Кошик»), кольоротерапію («Метелик»), демотиватори, метафори.
Наприклад, «Формула уроку» близька виду нашої діяльності й імпонує мені найбільше.
На початку уроку вчитель пропонує учням формулу уроку, за якою вони повинні розв’язати задачу. Розв’язок і буде девізом уроку.
Формула 1: (У+О)×(В+С)×Р=З
(У – увага, О – організованість, В – взаємодопомога, С – спілкування, Р- робота, З – знання).
Наступний етап уроку, на якому варто зупинитися, – це мотивація. Виділяємо окремо внутрішню та зовнішню мотивації. Для формування внутрішньої мотивації можна скористатися типовими фразами з позитивними пресуппозиціями (потужними мовленнєвими виразами). Наприклад: «Подумаймо...», «Спробуймо поміркувати...», «Постараймося обговорити...». Висловлення, що стимулюють розумову активність учнів: «Ви на правильному шляху...». Зрозуміло, що цього недостатньо, тому переходимо до зовнішньої мотивації. Тут у нагоді стають прийоми: «Інтрига», «Віддзеркалення», «Хмари слів» або «Хмарки тег».
На етапі сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу вчитель створює привабливі моменти, щоб зацікавити учнів. На цьому етапі поряд з традиційними методами та прийомами варто використовувати інтерактивні методи та прийоми, що сприяють розвитку емоційного інтелекту: «Кластер», «Скрапбукінг», «Ейдос-конспекти»,«Інтелект-карти», «Фішбоун», «Кола Вена», сторітелінг.
Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача. У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг – це розповідь історій.
Запропонуйте дітям створити короткі повчальні історії про взаємини цифр, відомих математиків та їх відкриття. Наприклад, на уроках, де учні починають вивчати декартову систему координат, запропонуйте їм написати історію, звідки взялася ця система.
«В давні, давні часи, коли мене ще не було в мами і тата, пан Рене Декарт вперше вирішив відвідати театр. Купив білет, ще здивувався чого одні білети дорожчі, інші дешевші. «От і нащо платити більше?», – подумав він і взяв той білет, що дешевше. Зайшов одним із перших, вибрав найкласніше місце. І тут його почали ганяти: «Пересядь, то моє». Після 3-го разу, Рене розізлився і пішов за поясненнями до директора театру. І тут.. Виявляється оті 2 цифри у білеті, то його ряд та місце. І Рене осінило! В математиці теж так можна!
От і з’явилася в нас система координат названа прізвищем Рене.
Мораль така. Не поспішай економити, не дізнавшись деталей!»
В старших класах можна запропонувати учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє Х?», «Навіщо існує cos?», «Якими предметами могли би бути трикутник, коло?», «Як єгиптяни піраміду будували» тощо.
Для чого? Персоніфікація цифр, математичних символів та елементів допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука – ближча, ніж здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій воно фігурувало.
Для закріплення матеріалу можна використовувати наступну групу креативних методів та прийомів: метод аглютинації, метод синектики, метод інверсії, прийом «Малюнок на скелі», «Реклама», сенкан, лепбуки, «Кубик Блума», «Куточки».
Приклад використання прийому на уроці алгебри в 11 класі під час вивчення теми «логарифмічні вирази». У клітинках записані вирази та їх значення в довільному порядку. Потрібно встановити зв’язок між виразами та їх значеннями.
Невід’ємною частиною уроків у середній школі є фізкультхвилинка. Окрім зміни діяльності та зняття напруги школярів, фізкультпаузи можуть сприяти створенню піднесеного настрою, а отже, розвивати емоційне мислення дітей. Крім традиційних форм проведення, корисно використовувати вправи: «Австралійський дощ», «Передати одним словом», «Звукова гімнастика» та вправи, спрямовані на дихальну практику тощо. Наприклад, «Австралійський дощ».
Отже, розвиток емоційного інтелекту в поєднанні з освітніми технологіями на уроках – інструмент для формування емоційно-ціннісного ставлення учнів до себе, інших людей, навколишньої дійсності, розвитку інтелектуально-психологічного потенціалу дитини. Він є важливим чинником, що забезпечує успішну самореалізацію людини. Пристосовуючись до нових запитів суспільства, проблема поєднання емоцій та інтелекту отримує нове дихання. Сучасна парадигма освіти вимагає віднайти розумний баланс між мисленням та емоціями, встановити гармонію між головою і серцем.
«Діти не вміють приховувати своїх почуттів, та, коли їх переслідуватимуть за почуття, вони швидко навчаться таїти їх, і тоді вчитель блукатиме у темряві» К. Д. Ушинський.
Учні забудуть, що ви їм говорили, учні забудуть, що ви робили, але вони ніколи не забудуть, які почуття ви в них викликали. Тому я щиро впевнена, що розвиток емоційного інтелекту на уроках, формування емоційного зв’язку між вчителем та учнем позитивно сприяють підвищенню якості та об’єму засвоєних знань, вмінь учнів та їх подальшому становленню.
Посилання на відеорезюме: