МИХАЙЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ

вчитель математики Лисичанського багатопрофільного ліцею Лисичанської міської ради Луганської області

Педагогічний стаж: 5 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії.

Освіта: Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2018 рік.

Самоосвіта: онлайн-курси «Впровадження інновацій в школах»; «Наука про навчання. Що має знати кожен вчитель»; «Критичне мислення для освітян»; «Медіаграмотність для освітян»; «Навчаймось вчитись. Потужні розумові інструменти» на освітній платформі Prometheus;

онлайн-курси «Академічна доброчесність»; «Права людини в освітньому просторі»; «Недискримінаційний підхід у навчанні»; «Математика. Просто» на освітній платформі EdEra.

Педагогічна ідея

 «Розвиток критичного мислення шляхом формування ключових компетентностей»

Актуальність критичного мислення зумовлена тим, що основним завданням викладання математики в школі є не засвоєння певної суми знань, а формування в учнів умінь приймати рішення на основі доказів, уміти аргументувати свою думку, зіставляти її з іншими точками зору, аналізувати їх, сприймати інформацію з різних джерел. У сучасному світі людина повинна володіти певними прийомами математичної діяльності, тому кінцевим результатом навчання предмета є сформовані компетентності, завдяки яким учень зможе застосовувати набуті знання в реальних життєвих ситуація.

Критичне мислення – це чіткість, точність, конкретність, послідовність, фундаментальність, оцінююче судження, класифікація, припущення, розуміння принципів. Коли перед людиною, постають реальні проблеми, що неможливо вирішити за допомогою наявних знань та умінь, тоді ми залучаємо принципи, стратегії та процедури критичного мислення. Саме тому, моя мета – навчити учнів критично мислити. Зробити це з першого уроку неможливо. Критичне мислення – результат щоденної роботи вчителя та учнів. Чіткого алгоритму дій не існує, але є прийоми, які сприяють розвитку критичного мислення. Для цього я визначив ряд завдань: використовувати під час уроку математики різні форми, методи та прийоми для розвитку критичного мислення, формуючи при цьому ключові компетентності, окреслені концепцією Нової української школи; застосовувати диференціальний підхід до учнів, використовувати інтерактивні вправи, вчити аналізувати завдання, знаходити різні алгоритми розв’язку задач, аргументувати свої відповіді.

Для активізації учнів на початку уроку, їх мотивації на забезпечення успіху навчання, поліпшення сприйняття навчального матеріалу, реалізації принципу наочності, використовую вправу «Асоціації», застосовуючи програму «Mentimeter», яка дає можливість створювати власні вправи.

Незамінним помічником під час уроків математики є платформа LearningApps, яка вже містить готові завдання, також дозволяє створити власне. Якщо це урок узагальнення та систематизації знань, то з учнями на початку, як варіант, розгадуємо кросворд. Наприклад, у 8-му класі з теми «Чотирикутники», у 11-му – «Многогранники». Дуже дієвими є вправи «Знайди пару» (застосовую для перевірки засвоєння формул, геометричних визначень та розв’язку нескладних прикладів) і «Класифікація» (у геометрії використовую для класифікації фігур за їх властивостями, в алгебрі – під час вивчення теми «Графіки функцій»).

Під час навчання математики учні повинні не тільки вчитися розв’язувати задачі, але й розпізнавати неточності у вже розв’язаних, тому деякі заняття розпочинаю з вправи «Знайди помилку» (вказати арифметичну неточність, невірно застосовану формулу) або «Порушена послідовність» (вказати логічний хід розв’язку завдання, аргументувати свій вибір на основі раніше набутих знань).

Ефективним допоміжним помічником в опануванні математики є електронна освітня платформа «Мій Клас», яка пропонує широкий спектр матеріалів, дає можливість скласти тест з переліку завдань, встановити оцінку за кожне з них. Унікальним є те, що кожен учень отримує власний варіант завдання, та є можливість встановити декілька спроб проходження тесту. Таким чином, після виконання учень бачить, де допустив помилку, тому може покращити свій результат, виконавши ще раз аналогічні вправи. Це розвиває вміння працювати самостійно, аналізувати та виправляти помилки, не зупинятися на досягнутому.

Ще одним цікавим інтерактивом для учнів виступає освітній онлайн-портал «На урок», який слугує як і платформа для виконання тестів, так і дає можливість проявити себе в масштабній Всеукраїнській інтернет-олімпіаді і незалежно від результату отримати електронний сертифікат про участь.

Одним з найважливіших показників якості математичної освіти є практична компетентність. Ми готуємо учнів до дорослого життя, тому окрему увагу під час уроків приділяю прикладним задачам. Саме розв’язок подібних задач демонструє практичне застосування математичних ідей у різних галузях, тому в учнів виникає пізнавальний процес. Але обов’язковою умовою є те, що дані та шукані величини задачі мають бути реальними, узятими з життя. Кожна прикладна задача виконує певну функцію. Використовуючи інформацію з сайту «Державної служби статистики України» можна, наприклад, не тільки дізнатися кількість сільськогосподарських тварин, урожайність сільськогосподарських рослин або кількість виробленої промислової продукції за період незалежної України, але й побудувати графіки або діаграми, прослідкувати динаміку зростання чи спадання виробництва, виконати відсоткове обчислення. Розв’язок таких задач знайомить учнів з роботою підприємств і галузей господарства, що може викликати інтерес до певних професій та сприяє національному й патріотичному вихованню школярів.

Одним з етапів розв’язання прикладних задач є обговорення знайденого рішення, адже іноді задачу можна розв’язати декількома способами, тому за допомогою дискусії та дебатів можна встановити раціональний спосіб розв’язання.  Наприклад, у 9-му класі однією з тем алгебри є «Системи двох рівнянь з двома змінними як математична модель прикладної задачі». Саме під час вивчення цієї теми, учні розв’язують математичні задачі, зокрема такі, що моделюють реальні життєві ситуації. Зрозуміло, що після складання умови учні отримують систему, яку потрібно розв’язати. Умови задач підбираю таким чином, щоб система мала декілька способів розв’язання, тому вважаю за доцільне в даному випадку застосовувати роботу в групах. Кожній групі пропоную не тільки розв’язати систему певним способом, але й навести «+» і «-» застосування даного методу в конкретній задачі. Даний вид діяльності якнайкраще формує компетентність спілкування державною мовою, а саме пояснювати й перетворювати тексти математичних задач, коректно вживати в мовленні математичну термінологію, чітко, лаконічно формулювати та аргументувати свою думку, доводити її правильність.

Контроль знань – це не покарання, а моніторинг результативності навчального процесу, та й не всі результати можна виміряти кількістю балів. Щоб забезпечити оперативний моніторинг якості засвоєної навчальної інформації, яку отримують учні, у деяких випадках достатньо хвилини. Продовживши декілька речень («Я це знав…», «Я цього не знав…», «Я хочу про це дізнатися більше…», «Складним для мене було…») учні можуть коротко висловити позицію з вивченої теми, визначити свої сильні та слабкі сторони під час засвоєння матеріалу, частково сформувати тему наступного уроку.

Розвивати пізнавальні та творчі навички учнів, уміння самостійно шукати інформацію сприяє проєктна діяльність. Раніше учні ставили питання «Чому?», то нині з їх вуст переважно звучить «Навіщо?». Метод проєктів ефективний тоді, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідницьке та творче завдання. Важливим є те, що учням не потрібно нав’язувати тему дослідження, а будувати його, погодившись з їх особистими інтересами, розвиваючи, таким чином, усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь, зацікавленість у пізнанні світу, розуміння важливості вчитися впродовж життя. Проєктування учнів вчить планувати свою роботу, визначати проблему, шляхи її подолання, використовувати багато джерел інформації, самостійно збирати й накопичувати матеріал, інтегрувати навчальний зміст різних предметів, створювати «кінцевий продукт», представляти результати своєї діяльності перед аудиторією.

Однією з тем досліджень була «Геометричні фігури навколо нас». Слід відзначити, що дана тема є актуальною для будь-якої вікової категорії, її можна використовувати з 5-го по 11-й клас. Особливу зацікавленість в учнів 8-го класу визвала тема «Геометрія при будівництві метро», де вони змогли впевнитися у важливості теореми Піфагора в повсякденному житті. Метод проєктів розвиває не тільки компетентність вчитися впродовж життя, але й інформаційно-цифрову компетентність, яка полягає в критичному осмисленні інформації та джерел її отримання.

Системний підхід до науково-дослідницької роботи реалізовано в 2020 році Нескробою Олександром, учнем 9 класу, у роботі «Ендотип та ендоспектр відношень строгого порядку, яка посіла ІІ місце у І етапі та ІІІ місце у ІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Луганської обласної малої академії наук учнівської молоді. У 2021 році – ІІ місце у І етапі та ІІ місце у ІІ етапі.

Під час конкурсу «Педагог новатор-2018», який проводить освітня платформа «Шкільний портал» демонстрував власні розробки уроків і в номінації «Зорепад педагогічної майстерності» посів ІІ місце. Своїми методичними наробками та педагогічними ідеями я ділюсь з колегами під час засідань творчої лабораторії ліцею, педагогічної ради ліцею, методичних об’єднань вчителів математики міста.

Сучасна дитина готова чути дорослого лише після того, як між ними буде вибудована система відносин, що базується на довірі та розумінні, і ця потреба домінує над потребою в набутті знань. І саме від мене, як вчителя залежить, чи з’явиться в учня бажання опанувати складну науку. Саме життя вимагає від нас впровадження в практику нових методик для розвитку критичного мислення, яке дає інструменти, щоб зробити власне життя більш осмисленим і успішним.

Посилання на відеорезюме: 

https://www.youtube.com/watch?v=xJEGie7JDVI