ЛЕВЧЕНКО АЛЛА ВАСИЛІВНА
вчителька математики Тальнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Тальнівської міської ради Черкаської області
Педагогічний стаж: 27 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: учитель-методист.
Освіта: Черкаський державний педагогічний інститут, 1994 рік; Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2015 рік.
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації вчителів математики закладів загальної середньої освіти на базі Комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» (2020);
онлайн-курс «Фізика. Механіка» (EdEra, 2020);
науково-практичні конференції «Створення мотиваційного середовища для розвитку і стимулювання інтересу школярів до занять математикою» (2019), «Очікування та перспективи освітнього процесу у 2020/2021 навчальному році». вебінари «STEM-заходи в онлайн-просторі: нові ідеї та способи втілення», «Фізика для сучасного школяра: традиції, інновації, STEM», «Створення інтерактивних робочих аркушів на платформі Wizer.me та Classkick» (2020);
публікація «Навчальний проект «Інваріантність у задачах з параметрами» в журналі Видавничої групи «Основа» «Математика в школах України» №28-30 2019 р., «Антивертикальні кути. Дослідження властивостей та аналіз геометричних задач з їх використанням» в газеті «Математика» № 22, листопад 2019 року.
Педагогічна ідея
«Розвиток творчих здібностей та пізнавальної самостійності учнів шляхом застосування інтерактивних методів навчання математики»
В умовах упровадження нових стандартів математичної освіти актуальним є питання розвитку інтелектуальних та творчих здібностей учнів. Українська школа потребує нових підходів до навчання, що ґрунтуються на засадах педагогіки партнерства, співпраці між учнями та вчителями, наскрізного впровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій. Сучасна школа повинна допомагати учням відчувати себе впевненими на ринку праці, уміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації.
А тому використовую такі педагогічні технології, які не тільки збагачують учнів знаннями та уміннями з навчального предмету, а й розвивають такі їх якості, як активність, пізнавальна самостійність, здатність творчо підходити до розв’язання як навчальних, так і практичних задач. Саме тому у своїй педагогічній діяльності реалізую педагогічну ідею: «Розвиток творчих здібностей та пізнавальної самостійності учнів шляхом застосування інтерактивних методів навчання математики».
Працюючи у школі, все більше переконуюся: щоб зуміти зацікавити учнів таким величним і красивим, багатогранним і неосяжним навчальним предметом, як математика, потрібно не лише любити математику, а насамперед любити учнів, добре володіти навчальним предметом і методикою його вивчення. Учитель має постійно шукати нові, більш ефективні підходи до організації навчання.
Для руху вперед обрала класичний спосіб: систематично вивчаю, теоретично осмислюю широкий спектр сучасних інноваційних технологій, психолого-педагогічних ідей, вибираю та поєдную кілька технологій, створюючи свій індивідуальних стиль викладання математики, що є інтеграцією таких технологій: особистісно-орієнтованої, розвитку критичного мислення, проєктної, розвивальної, «Створення ситуації успіху», інформаційних технологій навчання.
Для максимальної реалізації своєї педагогічної ідеї пріоритет надаю виконанню таких завдань:
- формувати та розвивати основні групи компетентностей учня;
- активно стимулювати учня до самостійної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати йому можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;
- розвивати індивідуальні пізнавальні здібності кожного учня;
- максимально виявляти, ініціювати, використовувати індивідуальний досвід учнів;
- допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись;
- залучати учнів до проєктної діяльності;
- створювати на уроці ситуації успіху, щоб дати можливість кожному учневі відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у свої сили;
- конструювати навчальний матеріал так, щоб учень міг вибирати його зміст, вид при виконанні завдань, розв’язуванні задач;
- будувати освітній процес так, щоб він забезпечував рефлексію, оцінку учіння як суб’єктивної діяльності.
Як показують дослідження, лише у 13% учнів формуються цільові установки на виявлення нового, раніше невідомого, а в решти – на механічне запам’ятовування. Проаналізувавши цю ситуацію, організовую роботу з учнями за такими напрямами:
На кожному уроці особливу увагу звертаю на мотивацію навчальної діяльності, оскільки будь-яка діяльність, у тому числі й навчально-пізнавальна, не відбувається та не починається без своєрідного «поштовху».
Правильно формулюю цільову настанову, тобто, визначаю факти, що підлягають засвоєнню; даю загальне уявлення про тему, яку потрібно вивчити; звертаю увагу на новизну матеріалу; приділяю увагу критиці, критичному ставленню до підручника; роблю прогнозування.
Систематично контролюю сприйняття учнями нового навчального матеріалу. Пояснюю незрозуміле, разом з учнями аналізуємо суперечливе, виправляємо неправильне.
Підвищуємо темп уявних операцій, звертаючи увагу на глибину та чіткість їх усвідомлення, на зорове уявлення математичних фігур та співвідношень між їх елементами, на факти; виділяємо головне, встановлюємо причинно-наслідкові зв’язки; формуємо критичне ставлення до тексту.
Забезпечую диференційований підхід у навчанні, даючи можливість учням самостійно вибирати рівень складності завдань при виконанні домашніх, самостійних та контрольних робіт.
Прагну створити на уроці позитивний психологічний клімат, раціонально поєднавши любов до дитини, повагу до особистості та вимогливість.
Для реалізації педагогічної ідеї у навчальному процесі використовую різноманітні прийоми, методи та стратегії навчальної діяльності. Назву деякі з них.
Прийоми: «Еврика», «Навмисна помилка», «Логічне дерево», «Піраміда роздумів», «Кластери», «Правильні та помилкові твердження», таблиця «Плюс-мінус-цікаво», «Переплутані логічні ланцюжки», «Свій до свого по своє», «Вилучи зайве», «Недописана фраза», «Лови помилку» та ін.
Методи: «Заміни вчителя», тестування, експрес-опитування, розширене опитування, «ПРЕС», «РОФТ», «Карусель», «Резюме», «Розірваний ланцюжок», «Математичне доміно» та ін.
Стратегії: «Розминка», «Взаємні запитання», «Порушена послідовність», «Робота в парах», «Робота в четвірках», «Рюкзак», «Наведи лад», «Окуляри-перевертні».
Сьогодення ставить перед нами нові виклики і часто спілкування з учнями, навчальний процес відбувається дистанційно. Як традиційне навчання, так і дистанційне стало більш наповненим та цікавим завдяки використанню навчально-пізнавальних можливостей інтернет-ресурсів (сервіси з навчальними інтерактивними модулями, навчальні відеоролики, засоби діагностики та контролю).
Використання інформаційних технологій у навчальному процесі дозволяє активізувати візуальний канал сприйняття навчальної інформації, урізноманітнити сам навчальний матеріал, розширити форми і види контролю навчальної діяльності.
Зокрема, у своїй педагогічній діяльності у залежності від виду діяльності, типу уроку, етапу уроку, застосовую різні інтернет-ресурси. Назву деякі з них:
OnlineMSchool – для допомоги школярам в розв’язанні математичних задач та вивченні математики;
Webmath – онлайн бібліотека та форум розв’язування задач в режимі реального часу;
Formula – для вирішення математичних завдань;
GeoGebra – для викладання математики;
YouTube – для перегляду роликів за темою уроку та завантаження власних відеоуроків;
LearningApps.org – сервіс з навчальними інтерактивними модулями та можливістю створювати власні вправи;
Кahoot – сервіс для створення вікторин, тестів і опитувань;
Рlickers – додаток, що дозволяє миттєво оцінити відповіді всього класу та спростити збір статистичних даних і дізнатись хто з учнів відповів неправильно;
Wizer.me – сервіс для створення інтерактивних листів з завданнями.
Останнім часом періодично пропоную своїм учням вивчення нової теми у вигляді веб-квесту. Мені подобається, що завдяки конструктивному підходу до навчання, учні не лише добирають й упорядковують інформацію, отриману з Інтернету, а також скеровують свою діяльність на поставлене перед ними завдання.
Особливе місце у вирішенні моєї педагогічної ідеї належить методу проєктів, який є одним з ефективних методів навчання, який створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань. Розвиває в учнів здібності до власних суджень, до самоаналізу й творчості, самостійного пошуку відповідей на проблемні запитання. Головне на початкових етапах проєктної діяльності – зацікавити учня, підтримати кожне його досягнення, допомогти довести проєкт до логічного завершення.
Великою перевагою проєктної діяльності є компетентності, які набувають учні, а саме: планувати свою роботу; використовувати багато джерел інформації; самостійно збирати й накопичувати матеріал; аналізувати, систематизувати, порівнювати й вибирати факти; приймати рішення; інтегрувати знання з різних предметів; встановлювати соціальні контакти (розподіляти обов’язки, взаємодіяти один з одним); створювати «кінцевий продукт» – матеріальний носій проектної діяльності (реферат, презентація, доповідь, фільм тощо); представляти створене перед аудиторією; оцінювати себе та інших.
Вищим ступенем довгострокових проєктів є науково-дослідницькі роботи членів Малої академії наук. Під моїм керівництвом за останні 3 роки з учнями Тальнівського економіко-математичного ліцею та Тальнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 були проведенні такі дослідження:
2018 рік
Свідерська Яна Юріївна, «Дослідження та модифікація алгоритму сірих вовків при знаходженні глобального мінімуму функцій» (посіла перше місце на ІІ етапі та третє місце на ІІІ етапі);
Опалько Богдана Михайлівна, «Метод найближчих сусідів і його застосування» (посіла перше місце на ІІ етапі).
2019 рік
Грицай Наталія Сергіївна, «Про деякі методи розв’язування функціональних нерівностей» (учасниця ІІ етапу);
Левицька Богдана Валеріївна, «Інваріантність у задачах з параметрами» (учасниця ІІ етапу);
Любіченко Анна Віталіївна, «Застосування антивертикальних кутів у геометрії» (посіла друге місце на ІІ етапі);
Опалько Богдана Михайлівна, «Кластеризація даних за допомогою ансамблю алгоритмів k-means» (посіла перше місце на ІІ етапі, учасниця ІІІ етапу).
2020 рік
Любіченко Анна Віталіївна, «Про одне узагальнене рівняння Пелля» (посіла перше місце на ІІ етапі, учасниця ІІІ етапу);
Опалько Богдана Михайлівна, «Використання ансамблевих методів машинного навчання для прогнозу наявності захворювання» (посіла перше місце на ІІ етапі та третє місце на ІІІ етапі).
Грицай Наталія Сергіївна, «Календарі планет Сонячної системи» (посіла третє місце на ІІ етапі).
Усе більше переконуюся, що робота учителя з учнем у процесі написання науково-дослідницької роботи – це кропітка спільна творча праця, основною метою якої є формування творчої особистості з певними навиками самостійної дослідницької роботи.
Реалізація дослідницької діяльності на практиці обов’язково веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності учнів, І кожен учитель, який долучиться до конкурсу Малої академії наук, зрозуміє, наскільки великі можливості ця діяльність створює для формування компетентності учнів, розвитку їх критичного мислення, професійного самовизначення та становлення успішної особистості.
Також зі своїми учнями проводжу різні форми науково-дослідницької роботи з математики в позаурочний час: математичний гурток (школа), наукове товариство «Ерудит» (ліцей), інтернет-олімпіади з математики, математичні олімпіади, тематичні вечори, математичні турніри та конкурси, які є основою формування творчої особистості.
Головне своє завдання як педагога бачу в тому, щоб підтримати людину в людині, закласти в своїх учнях механізм самореалізації особистості в умовах швидкозмінного, непередбачуваного, але взаємопов’язаного світу. Запалити у дітей жагу творчості, виховати учня, здібного перевершити свого учителя, є головним кредом моєї педагогічної діяльності.
Посилання на відеорезюме: