ІВАСЮНЬКО МАЙЯ ЮРІЇВНА

вчителька математики Хмельницької гімназії № 1 імені Володимира Красицького 

Педагогічний стаж: 20 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Освіта: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2001 рік.

Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації на базі Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2020);

всеукраїнські змагання з усного рахунку «Прангліміне» (2021, 2019, 2018);

фізико-математичний онлайн-конкурс «Школа Физтеха 2020»;

міжнародний конкурс логічних задач «CS50 Puzzle Day» (Гарвардський університет, 2020);

цифрова майстерня з інформаційної безпеки в рамках заходу «Цифрова година» (Digital Homeroom, 2020);

Х ювілейний Всеукраїнський онлайн фестиваль-марафон «Щасливий бути вчителем» (ГО «Асоціація коучів і фасилітаторів освіти», 2020),

освітній фестиваль «Khmelnytskyi EdFest - 2020. Next: Досягяйте більшого з кращими!» (м. Хмельницький, 2020);

тренінг «Громадянські компетентності в освітньому процесі» (2019);

віртуальна конференція Digital Academy з інформаційної безпеки «Використання цифрових інструментів і можливостей Google для інформаційної безпеки в освітній діяльності» (2019), «Інформаційні технології в роботі з темами Глобальної освіти і прав людини в сучасних школах» (посольство республіки Естонія, м. Київ, 2019);

регіональна (не)конференція для шкільних педагогів Міні-EdCamp Khmelnytskyi: «Освітній простір – територія прав людини», відкрита віртуальна конференція «Formative Summit», міні-EdCamp Khmelnytskyi: «Щасливе вчительство – щаслива країна», (м. Хмельницький, 2018);

психолого-педагогічний семінар «Реалізація прав дитини в освітньому просторі Хмельницького ліцею N17», «Математична освіта на шляху до Нової української школи» (2018), «Про вивчення стану критичного мислення ліцеїстів» (2017);

тренінг з надання першої домедичної допомоги «Серцево-легенева реанімація та використання автоматичного зовнішнього дефібрилятора» (ГО «Patriot Defence», 2019), хакатон для вчителів «STEM урок: методичні підходи та гендерні стереотипи» (CSR Ukraine, 2019), літня школа «Цифрове громадянство та безпека» (Google Україна, 2018), курси англійської мови у мовній школі OLA Хмельницький (2017-2019);

онлайн-курси:

«Академічна доброчесність (EdEra, 2021),

«Introduction to Cybersecurity» (Cisco Networking Academy, 2021),

«Pear Deck Safer Internet Day» (2021),

«Pear Fair: Spring Edition 2021» a virtual professional development session presented by Pear Deck

 «Teaching Remotely: A Practical Guide, Summer 2020» (NC State University College of Education),

 «Teaching Mathematics with Technology - Spring 2020» (NC State University College of Education),

 «Как организовать обучение онлайн» (студія педагогічного дизайну Kurvits Studio, 2020),

«Ефективні рішення Google for Education для хмарної взаємодії» (Google Україна з Міністерством освіти і науки України, 2020),

 «Критичне мислення для освітян» (Prometheus, 2019),

«Додатки Google у професійній діяльності», «Essentials of Youth Policy» (основи молодіжної політики) (платформа Canvas Network, 2018),

 «Вступ до медіації» на платформі ВУМ-онлайн (дистанційна платформа громадянської освіти Відкритий Університет Майдану), Google Training Center «Fundamentals Training, Level 1» та на платформі Prometheus «Як ефективно спланувати та провести діалог» (2017).

Педагогічна ідея

Сучасний світ стрімко змінюється. Останнім часом досить часто можна почути від вчителів, що діти вже не такі як раніше. Що вони не хочуть вчитися, що їм не цікаво себе навантажувати. Але я замислилася, як я можу вплинути на мотивацію учнів? Як зацікавити їх математикою? Як підтримати та допомогти повірити у власні сили?

Я почала шукати інформацію про мотивацію в загальному та навчальну мотивацію зокрема. Прочитала багато книг та статей з цієї теми.

Дуже корисним для мене виявився досвід перебування у ролі учня. Вісім років тому я відкрила для себе світ спорту. У свої 34 роки почала займатися традиційним карате у дитячій групі. З дитинства я звикла бути завжди і у всьому найкращою, а тут ситуація різко змінилася. Я, серйозна вчителька математики, зняла «корону», вдягла білий пояс і, за правилами нашої федерації, зайняла місце у самому кінці строю. Попри всю старанність та регулярні заняття, я постійно відчувала, що мені далеко не все вдається. Причому коли тренер пояснював, як виконати ту чи іншу вправу, я завжди дуже уважно його слухала і навіть чітко розуміла, що я маю зробити. А от коли справа доходила до практики – нічого не виходило. І тільки після сотень повторень вдавалося втілити вивчене. А ще надзвичайно важливим моментом для успіху стала довіра до тренера, впевненість у тому, що він на твоїй стороні і теж бажає твого розвитку. От тільки з висоти свого досвіду він краще знає, у якому напрямку тобі потрібно рухатися, щоб цей розвиток був максимально ефективним.

І тоді мене осяяла геніальна думка. Я усвідомила, що деякі мої учні можливо не досягають очікуваних результатів з математики зовсім не тому, що вони не хочуть вчитися, і не тому, що я якось не так викладаю навчальний матеріал, а саме через нестачу усвідомленої практики. А я, як справжній тренер, маю створити їм для цього необхідні умови: атмосферу довіри, підтримки, розвитку, відкритого та безпечного спілкування.

Спочатку я провела опитування учнів кожного класу (що їм вдається найкраще, що не вдається, яка підтримка їм потрібна, чого вони очікують від вчителя, які форми роботи були б для них оптимальними). Для проведення опитувань використовувала Google форми. Проаналізувавши одержані відповіді, дійшла до висновку, що більшість учнів стикаються з одними й тими ж проблемами (неможливість працювати у комфортному для себе темпі, відсутність або нестача персоналізованого зворотного зв’язку, небажання відповідати біля дошки /сором’язливість, страх допустити помилку/, страх поганої оцінки, відчуття, що ти залишаєшся сам на сам зі своїми проблемами, якщо чогось не зрозумів, невміння знайти потрібну інформацію, щоб ліквідувати прогалини у знаннях).

Як відповідь на виявлені потреби, з’явилася моя педагогічна ідея: «Розвиток внутрішньої мотивації учнів через використання цифрових освітніх інструментів та формуючого оцінювання у навчальному процесі».

Розпочала я реалізовувати цю ідею у 2017 році з впровадження технології BYOD (Bring Your Own Device). Працювали з 9-Б (математичним класом), використовували смартфони як на уроках, так і при виконанні домашніх робіт. Спочатку основними формами роботи були тести Google Forms та інтерактивні завдання у Learning Apps. Потім додалися інструмент для створення ментальних карт Bubbl.us: Mind Mapping Online та графічний калькулятор Desmos.

Для розміщення навчальних матеріалів та зручного доступу до них я створила сайт «Математика для всіх» на платформі Blogger. А для покращення комунікації створили групу у Viber.

Тести Google Forms створювала для підготовки до ДПА у 9 класі. В основному це були домашні завдання, кожен тест був з автоперевіркою. Тест вважався зарахованим, якщо учень набрав не менше 75%, але була можливість проходити кожен з них необмежену кількість разів, щоб покращити свій результат.

Інтерактивні завдання у Learning Apps використовувала для відпрацювання теоретичних питань та запам’ятовування формул.

За допомогою ментальних карт Bubbl.us: Mind Mapping Online учні створювали креативні «шпаргалки» з різних тем алгебри та геометрії

Графічний калькулятор Desmos допоміг нам виконувати негайну перевірку, чи правильно було побудовано той чи інший графік. Особливо корисно це було при виконанні домашніх завдань (швидкий зворотній зв’язок і можливість самостійно знайти та виправити помилки).

Внаслідок цих нововведень відбулися наступні зміни: поступове включення у навчальний процес неактивних учнів, багатьом сподобалася можливість працювати у власному темпі; доступність навчальних матеріалів (усе необхідне на сайті); покращилася комунікація, з’явилася можливість бути на зв’язку з вчителем тоді, коли це дійсно необхідно; значно зросла якість виконання домашніх завдань (більшість учнів проходили тести по декілька разів, аж поки їх не задовольняла оцінка, хоча в журнал ці оцінки не виставлялися); зросла зацікавленість та мотивація учнів; підвищилася відповідальність учнів за результати навчання, ми навіть провели декілька уроків математики за межами школи (потрібен був тільки смартфон та інтернет). А щодо результативності – 50% цього класу склали ДПА на високий рівень.

У 2018 році я познайомилася з системою організації навчання G Suite for Education. Пройшла дистанційний курс «Додатки Google у професійній діяльності», спробувала працювати у Google Classroom. Але на той час я не оцінила усі можливості цієї системи. Друга спроба роботи з Google Classroom відбулася у 2019 році. У вересні 2019 року в нашій гімназії було підключено пакет G Suite for Education, створено навчальні акаунти для учнів та вчителів та запропоновано усім охочим спробувати працювати у цій системі. Я зацікавилася цією можливістю, і разом з 11 математичним класом ми почали активно використовувати Google Classroom. Основним напрямком стала робота з тестовими завданнями у підготовці до ЗНО. Також я відкрила для себе Formative –потужний сервіс для створення онлайн тестів та інтерактивних уроків, що інтегрується з Google Classroom. Використання цих інструментів на уроках математики значно підвищило продуктивність роботи учнів і дало можливість організувати ефективну роботу в групах.

А от коли у березні 2019 розпочався карантин, тоді я по справжньому оцінила усі переваги G Suite for Education. Почала використовувати Google Meet для проведення онлайн уроків. Також у мою колекцію цифрових інструментів додалися Bandicam і Vocaroo (програми, за допомогою яких я записувала відео та аудіо інструкції для учнів), Quizziz (сервіс для створення вікторин та флеш-карток), Mentimeter (презентації зі зворотним зв’язком у режимі реального часу), Office Lens (мобільний додаток для сканування документів).

Таким чином, підготовка до ЗНО в 11 математичному класі відбувалася повністю у дистанційному форматі. Ця робота принесла свої плоди: 12 учнів склали ЗНО на 190+, один учень на 200 балів.

Одним із потужних інструментів для підвищення навчальної мотивації учнів є залучення їх до участі у різноманітних онлайн конкурсах і змаганнях. Така діяльність дозволяє дітям розкрити свої таланти, отримати визнання своїх досягнень, повірити у власні сили і зрозуміти, що математика може бути надзвичайно різноманітною та цікавою. Мої учні беруть участь у дистанційних конкурсах та проєктах зі всього світу.

На мою думку, використання цифрових освітніх інструментів може вирішити багато проблем, з якими складно впоратися у традиційній моделі уроку. Основні переваги:

персоналізація навчання,

доступність матеріалів та інструкцій з виконання завдань,

швидкий зворотний зв’язок,

можливість самостійно знайти та виправити помилку,

можливість працювати у комфортному для себе темпі,

можливість працювати у будь-якому місці, де є доступ до інтернету,

продуктивна комунікація з однокласниками та вчителем через месенджери, можливість отримати допомогу та підтримку при виконанні домашніх завдань,

підвищення навчальної мотивації,

відповідальність за результати свого навчання,

самостійне планування своєї освітньої траєкторії,

розвиток інформаційної та цифрової компетентності.

Звичайно, для опанування цифрових інструментів та нових методів роботи вчителю доводиться витрачати чимало часу та зусиль, але результати цього варті.

Посилання на відеорезюме: 

https://www.youtube.com/watch?v=CWd8CYekrt4&feature=youtu.be