ГОРЕЦЬКА ГАЛИНА ВОЛОДИМИРІВНА
вчителька математики Коломийського ліцею № 9 Коломийської міської ради Івано-Франківської області
Педагогічний стаж: 16 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Чернівецький університет імені Ю. Федьковича, 2001 рік.
Самоосвіта: інтернет-конференція «Професійний розвиток учителів математики: ідеї та методики викладання» (2021);
курси підвищення кваліфікації вчителів математики, керівників гуртка на базі Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2020);
вебінари «Математика у стилі Startup», «Використання онлайн-тестів під час дистанційного навчання», «Учительський блог на «Всеосвіті» як інструмент для ефективної сучасної комунікації та активізації цифрового потенціалу», «Цифровий відбиток: що про нас говорить наша онлайн-поведінка», «Брейн-фітнес: скарбничка вправ для розвитку розумового потенціалу», «Онлайн-дошка – допоміжний інструмент у роботі педагога», «Генератор динамічних QR-кодів як один з елементів інформатизації процесу навчання» (2020, 2021).
Педагогічне кредо: «Коли я чую, бачу, обговорюю та роблю, я набуваю знань, вмінь і навичок. Навчання найефективніше тоді, коли воно приносить радість».
Педагогічна ідея
«Формування критичного мислення ліцеїстів через упровадження ІКТ на навчальних заняттях з математики»
«Три шляхи ведуть до знань:
шлях міркувань – це найблагородніший,
шлях наслідування – шлях найлегший і
шлях досвіду – це шлях найгірший»
У сучасному світі, в епоху глобальної комп’ютеризації, де має місце інформаційна війна, ми пасивно споживаємо інформацію, яку нам подають. І саме зараз, як ніколи важливо вміти розпізнавати інформацію, аналізувати джерела і мотиви, приймати зважені рішення. Тому я вважаю, що критичне мислення є одним з основних критеріїв формування повноцінної особистості. І саме тому його розвиток є одним з наскрізних завдань сучасної школи. Про це йдеться й в Концепції Нової української школи.
Що ж таке критичне мислення? Як каже Вікіпедія, критичне мислення (давньогрецьке – мистецтво аналізувати) – це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомлення та самовдосконалення. Я ж вважаю, що критичне мислення – це інтелектуальний процес, а саме здатність ставити під сумнів будь-яку інформацію. Навички критичного мислення дають змогу не потонути в інформаційній лавині, не піддатися маніпуляціям, допомагають приймати зважені рішення та відстоювати їх. Критичне мислення допомагає в пошуку нових шляхів вирішення проблем.
На мою думку, діти краще володіють навичками критичного мислення, ніж дорослі. Адже вони не бояться сумніватися в почутому чи побаченому, задавати безліч запитань, досліджувати невідоме. І це треба заохочувати і розвивати. Тому на навчальних заняттях я орієнтуюся на постановку проблеми і пошук її вирішення. Використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє підвищенню ефективності занять, всебічному і гармонійному розвитку особистості учня, розкриттю його талантів. ІКТ відкривають доступ учням до різноманітних джерел інформації, тому учень вчиться міркувати, аналізувати, порівнювати, відсіювати зайве…, що є необхідними складовими розвитку критичного мислення.
Під час занять з розвитку критичного мислення доцільно, щоб надавалося слово учням, а вчитель говорив якомога менше. Вчитель має бути провідником, стимулювати учнів до роздумів, уважно вислуховувати їх міркування. Не один раз чула від учнів: «Навіщо мені ця тема? Навіщо мені взагалі математика, якщо я люблю, наприклад, музику?». Тож на власному досвіді знаю, що їм вкрай важливо усвідомлювати потрібність, необхідність того, чого можна навчитися на заняттях з математики.
Навчальне заняття з розвитку критичного мислення має свою структуру.
Невід’ємною частиною сучасного заняття залишається перевірка домашнього завдання. Адже це і контроль, і оцінювання навчальної діяльності учнів, і налаштування на отримання нових знань. Вважаю, що перевірку домашнього завдання варто проводити відповідально, але в ігровій формі. Усі діти люблять ігрові моменти, як в 5, так і в 11 класі. А для вчителя це важливий методологічний прийом. На цьому етапі я використовую техніки «Інтелектуальна розминка», «Так – ні», « Бліц – опитування по ланцюжку», «Графічний диктант», «Впізнай мене», «Знайди помилку». Важливою в організації домашнього завдання є диференціація. Зокрема, використовую такі види завдань, як «Творче завдання», «Енциклопедист», «Молодий вчитель». Учні отримують випереджувальні завдання і під час навчального заняття беруть участь в різних етапах уроку.
На початку учні повинні визначитися, що вони вже знають з даної теми, а що їм слід вивчити, які запитання постають у зв’язку з даною темою. Це є вступна частина навчального заняття. Вона зазвичай триває 5-7 хвилин. За цей час актуалізуємо опорні знання та формулюємо проблемну ситуацію. Актуалізація опорних знань є необхідною складовою освітнього процесу, оскільки саме на цих знаннях, як на фундаменті, будуються наступні цеглинки – нові знання. На цьому етапі використовую такі методи: асоціативний кущ, робота в парах, знайди помилку. Учням надзвичайно подобається проводити цей етап з використанням програми Сlasstime. Маю наперед підготовлений блок питань або завдань. І учні з використанням власних смартфонів, за допомогою певного пароля заходять в програму і виконують поставлені завдання. Мені надзвичайно подобається дана програма, оскільки запитання одні. Але є можливість перемішати запитання, варіанти відповідей. Частина завдань може передбачати введення тексту-відповіді. Також можна запрограмувати час, відведений на виконання завдань. І діти зразу ж мають можливість побачити, які відповіді правильні, які не правильні. Затрати часу мінімальні, а результат є зразу.
Основна частина уроку триває до 30 хв. Тут потрібно скерувати активність учнів, зокрема, спонукаю їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої запитання і шукати на них відповідь. Використовую такі методи, як дискусія, робота в парах та малих групах, навчаючи – вчуся. Як показує досвід, учні краще запам’ятовують інформацію, якщо вона подана у вигляді презентацій, певних схем та асоціацій. Тому на даному етапі теж важливе місце займає використання ІКТ.
Третій етап – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення та систематизація (але не відтворення!) вивченого матеріалу та рефлексія щодо процесу та результатів навчальної діяльності. Необхідно, щоб учні подумали, що вони дізналися, чого навчилися. Запитали себе, як вони можуть це використовувати. Зазвичай підбиття підсумків триває до 10 хвилин. Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе вміння – резюмувати інформацію, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто, свідомо пов’язувати нове з давно відомим. Дієвими методами розвитку критичного мислення є «шкала думок», дискусія, обговорення в широкому колі. Наприкінці навчального заняття пропоную учням відповісти на запитання:
- Чи отримали нові знання сьогодні? Які саме?
- Що нового б хотіли дізнатися більше?
- Які думки, почуття викликала у вас дана тема?
Підсумовуючи, хочеться зазначити, що під час діалогового навчання учні вчаться критично мислити, зважувати альтернативні думки, приймати продуктивні рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Проводячи навчальні заняття такого типу, я зацікавлюю школярів своїм предметом, формую активну життєву позицію, розвиваю їх творчі здібності, вдосконалюю мовленнєві і розумові навички; створюю ситуацію успіху, де кожен учень почуває себе невимушено, а це, в свою чергу, сприяє самовдосконаленню його як особистості.
Таким чином, розвиток критичного мислення – це багатоаспектний, системний та тривалий процес навчання учнів. Він передбачає спрямовану, організовану та поетапну розумову діяльність учнів під керівництвом вчителя. Оволодіння основними принципами та операціями логічного мислення дозволить учням виробити новий критичний стиль мислення, який буде допомагати аналізувати проблеми в будь-якій сфері життя та знаходити їх оптимальне вирішення.
Тому опис своєї педагогічної ідеї хочу закінчити словами давньокитайського мислителя Конфуція: «Якщо ваш план на рік – садіть рис. Якщо ваш план на десятиліття – садіть дерева. Якщо ваш план на все життя – вчіть дітей».
Посилання на відеорезюме: