ДРАМАРЕЦЬКА МАРІЯ ГЕННАДІЇВНА
вчителька математики Криворізького Центрально-Міського ліцею Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Педагогічний стаж: 4 роки.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст другої категорії.
Освіта: Криворізький державний педагогічний університет, 2018 рік.
Самоосвіта:
онлайн-марафон STM «Учень – Вчитель – Математика» від ГО «Контора ПІ» (2021);
дистанційні курси підвищення кваліфікації «Антикризовий національний онлайн-EdCamp 2020: школа зараз і у «світі після» (2020), дистанційні курси «STEM-школа – 2020», зимові сесії «WEB-STEM-школа – 2019» та «WEB-STEM-школа – 2018», очна осіння школа МАН України «STEM.MAS.UA» (м. Запоріжжя, 2019);
майстер-клас «STEM-освіта як перспективний напрямок математичної освіти», педагогічна рада «Як стати гуру в дистанційному навчанні: 10 практичних порад» (2020), Всеукраїнська науково-практична веб-конференція «STEM-освіта та шляхи її впровадження в освітній процес» (2018);
вебінари «Використання Google Meet в освітній діяльності», «Використання Google Forms в освітній діяльності вчителя», «Використання сервісу Zoom для проведення дистанційних занять», «Чи можна підготувати учнів до виконання завдань ЗНО з математики, вивчаючи математику на рівні стандарту?», «STEAM – драйвер розвитку у учнів ключових компетентностей і навичок ХХІ століття», «Інтерактивні технології в освіті: залучаємо учнів у процес навчання за допомогою інтернет-сервісів» (2020, 2018).
Педагогічна ідея
Вважаю мотивацію учнів запорукою успіху у навчанні. Якщо дитина із бажанням йде на урок, із натхненням працює, цікавиться предметом, тоді на неї точно чекає задоволення від процесу та гордість за результат навчання.
Моя педагогічна ідея: інтеграція різних підходів до навчання з метою формування мотивації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики. В залежності від теми, віку учнів, їхньої підготовленості до вивчення теми обираю та інтегрую різні підходи: компетентнісний підхід, особистісно-орієнтоване навчання, інтегрований підхід, інноваційне навчання, тощо.
Кожний підхід реалізовується шляхом використання певних методів та прийомів навчання, серед яких у своїй роботі я значну увагу приділяю: STEAM-проєктам, сторітеллінгу, створенню лепбуків, використанню мемів та інфографіки, завданням практичного змісту, створенню карт знань та хмар слів.
Використовуючи вказані метод та прийоми, спостерігаю за зростанням зацікавленості та вмотивованості учнів у вивчені математики.
STEAM-проєкти – чудова можливість показати математику не тільки як науку з ґрунтовною теорією, а й як фундамент для досліджень у будь-якій сфері діяльності людини. Системно з учнями різних класів створюємо STEAM-моделі на основі попередніх розрахунків або з поясненням математичних закономірностей у вже створених моделях.
Учні 8-11 класів ліцею кожного року обов’язково працюють над творчо-пошуковою або дослідницькою роботою. Предмет, з яким буде пов’язана робота, учні обирають самостійно. Оскільки з року в рік кількість бажаючих писати такі роботи з математики збільшується, роблю висновок про зацікавленість учнів до більш глибокого знайомства з цією наукою.
Наприклад, використання методу «сторітеллінг» призвело до перемог учениці у двох конкурсах дослідницьких робіт. При вивченні теми «Ромб та його властивості» в курсі геометрії 8го класу після розповіді історії про ромби та їх роль у житті Роджера Пенроуза моя учениця зацікавилась мозаїками Пенроуза і такий інтерес переріс у творчо-пошукову роботу про математичну складову таких мозаїк та їх застосування.
Створення лепбуків – прийом, який використовую у навчанні дітей 7-8 класів. Таку проєктну діяльність пропоную у вигляді додаткового домашнього завдання, проте з можливістю проконсультуватись з усіх питань та етапів створення лепбуку. Завдання зазвичай є колективним або парним, проте підтримую дітей і в бажанні працювати одноосібно. У процесі роботи над лепбуком діти дізнаються нове з історії математики, інших наук, де математика – інструмент. Важливо, що після опрацювання математичного матеріалу, представленого у лепбуці, консультацій та захисту готової роботи діти краще розуміються на темі, швидше пригадують формули, тексти теорем, аксіом та зв’язки між поняттями, цікавими фактами з теми. Тоді кожен з них потрапляє у ситуацію успіху і вже у новій темі хоче розібратись самостійно та якомога краще.
Використання мемів та інфографіки на уроках – сучасний освітній тренд, який не пропускаю повз свої уроки математики. Засновуючись на принципі неочікуваності задля ефективного переключення та концентрації уваги під час роботи на уроці, пропоную дітям переглянути мем або інфографіку, оговорити їх зміст та користь.
Одним з найефективніших прийомів підвищення мотивації до навчання є розв’язування задач практичного змісту: учні на прикладах та реальних ситуаціях спостерігають за тим, для чого необхідно знати математику, які ситуації та проблеми можна вирішити за допомогою математики. Найчастіше пропоную учням такі задачі при фронтальній або груповій роботі. Розв’язування прикладних задач захопило моїх учнів та надихнуло на підготовку окремого виступу для інших ліцеїстів під час проведення тижня математики: діти досліджували розміри органів людини математичними методами, обчислювали на якій відстані від спостерігача знаходиться точка злиття рейок залізничних колій та ймовірність скласти ЗНО на результат вище прохідного при усіх однакових відповідях у тестовій частині роботи.
Створення карт знань та хмар слів є ефективним прийомом узагальнення та систематизації знань учнів. Після того, як я почала користуватись цим прийомом відмічаю покращення результатів написання контрольних робіт учнів.
Отже, вдале поєднання методів, прийомів, способів підвищення мотивації навчальної та пізнавальної діяльності на уроках математики є ефективним та результативним. Головним результатом вбачаю підвищення ґрунтовності підготовки учнів до уроків, бажання працювати додатково, зацікавленість у розв’язанні завдань підвищеної складності, інтерес до конкурсів з математики та участь у таких змаганнях.
Посилання на відеорезюме: https://youtu.be/1nCOMexu3-8