МЕЛЬНИК ВАЛЕНТИНА ГЕННАДІЇВНА
вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 Краматорської міської ради Донецької області
Педагогічний стаж: 20 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Освіта: Слов’янський державний педагогічний інститут (2000 р.).
Самоосвіта: очні курси підвищення кваліфікації на базі Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2017 р., 2020 р.);
майстер-клас Видавничої групи «Основа» «Особистісно-орієнтоване навчання як спосіб підвищення предметної компетентності учнів» (2017 р.);
участь у І міській багатовекторній методичній конференції вчителів філологічних і суспільно-гуманітарних дисциплін «На порозі Нової української школи» (2018 р.), семінарі-практикумі «Сучасний урок» (2018 р.), обласному аукціоні педагогічних ідей «Навчаючи інших – навчаюся сам» (2018 р.), обласній коучинг-студії «Методичний супровід учителів гуманітарних дисциплін в умовах Нової української школи» (2018 р.), проєкті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» (2019, 2020 рр.), обласній віртуальній авторській творчій майстерні «Формування громадянської та соціальної компетентностей учнів ЗЗСО засобами гуманітарних дисциплін» (2019/20 н.р.), обласному круглому столі «Впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» (2019 р.), обласному методичному воркшопі «Код професійного розвитку вчителя літератури» (2019 р.), діалоговій зустрічі «Проблеми формування учня-читача в цифрову епоху» (2020 р.).
Педагогічне кредо: «Хто осягає нове, плекаючи старе, той може бути вчителем» (Конфуцій).
Педагогічна ідея
За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. Освічені українці, усебічно розвинені, відповідальні громадяни та патріоти, здатні до розвитку та інновацій, – ось хто поведе Україну вперед у ХХІ столітті. А предмет «Зарубіжна література» дає широкі можливості для реалізації даного аспекту, адже він формує творчу, гармонійну, конкурентоспроможну, компетентісно зорієнтовану особистість учня-читача з гуманістичним світоглядом, національною свідомістю та активною життєвою позицією.
З огляду на це, я працюю над проблемою «Формування компетентісно зорієнтованої особистості учня-читача шляхом використання інноваційних технологій».
Власний досвід роботи показує, що найбільш ефективним є такий урок, на якому учні не пасивні слухачі, а активні учасники освітнього процесу. Спираючись на положення Концепції «Нова українська школа», шляхом використання інноваційних технологій формую в учнів ключові та предметні компетентності.
Література – це перш за все мистецтво слова, тому особливу увагу приділяю формуванню комунікативної компетентності через використання таких методів і прийомів, як словесне малювання, драматичні ролі, сенкани, діаманти, мінісаги, сторітелінги, метод «ПРЕС» або незакінчені речення.
Здатність людини аналізувати та порівнювати інформацію, уміння бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів, висувати гіпотизи та арґументувати свою позицію – складові математичної компетентності. «Шість капелюшків Боно», ромашка Блума, діаграма «Кола Вена», фішбоун, кубування, гронування, ментальні карти сприяють формуванню особистості, здатної до критичного мислення.
Учні рідко роблять відкриття, слухаючи вчителя. Вони приходять до них через обмірковування та дискусію, тому доволі часто на своїх уроках використовую інтерактивне навчання. «Павутинка дискусії», «Займи позицію», «Що, якщо…», «Коло думок» спонукають учнів до роздумів, сумнівів, пошуку істини.
Переконалася, що наші діти є здебільшого візуалами, тому застосовую у своїй роботі елементи візуалізації, що сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.
Також використовую елементи біоадекватного навчання, яке орієнтоване на розвиток цілісного мислення учнів. Під час такої роботи підключаються всі канали сприйняття інформації, що робить процес викладання досить ефективним. В основі – створення образону, або мислеобразу, з яким асаціюється об’єкт вивчення, що сприяє швидшому запам’ятовуванню. Паралельно задіяно інші органи сприйняття: не лише зорові, а й нюхові, слухові, тактильні, смакові. Вивчення навчального матеріалу за біологічно адекватною технологією сприяє формуванню в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення; розвиває естетичні емоції та почуття, зв’язне мовлення, вміння аргументовано, образно висловлювати свої думки, судження, оцінки; допомагає самовизначенню учнів та учениць, виробленню активної життєвої позиції, духовних цінностей та ідеалів, прагненню до самостійного пошуку, духовного самовдосконалення.
Участь у Всеукраїнському проєкті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» спонукала впроваджувати елементи медіаграмотності на уроках зарубіжної літератури: відрізняти факти від суджень, розпізнавати мову ворожнечі, маніпуляції, фейкову інформацію або джинсу. Також залучаю учнів до створення власних медіапродуктів, використовуючи ігрові, проєктні технології. Так діти стають учасниками ток-шоу, судів, пресконференцій, вони створюють комікси за прочитаними творами, сторіборди, сторітелінги, сторінки від імені героїв творів у соцмережах, беруть інтерв’ю в автора або героя твору.
Переконана, що навчає цікаво той, хто викладає свій предмет так, щоб у душі учня залунали струни у відповідь, і ні на хвилинку не засинала його допитливість.
Посилання на відеорезюме:
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представленний: