КУДІНОВА ОКСАНА МИХАЙЛІВНА
вчитель зарубіжної літератури Марківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 1 Марківської районної державної адміністрації Луганської області
Педагогічний стаж: 15 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Луганський національний університет імені Тараса Шевченка (2009 р.).
Самоосвіта: навчання тренерів литовсько-українського проєкту співробітництва «На шляху до змін» (м. Вільнюс);
дистанційні курси підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури (м. Старобільськ);
навчання з методики викладання тренінгового курсу «Вчимося жити разом»;
Всеукраїнська науково-практична конференція «Національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді в системі роботи навчальних закладів: проблеми і рішення» (м. Сєвєродонецьк);
участь в освітньому марафоні «Відкривай Україну» на тему «Формування партнерства з усіма сторонами навчального процесу» (м. Київ);
районні семінари вчителів зарубіжної літератури.
Педагогічне кредо:
«Учитись важко, а учить ще важче,
Але не мусиш зупинятись ти.
Як дітям віддаси усе найкраще,
То й сам сягнеш нової висоти»
(М.Сингаївський).
Педагогічна ідея
Використання сучасних освітніх трендів на уроках зарубіжної літератури з метою розвитку критичного мислення та творчих здібностей школярів
У наш час учитель, щоб досягти бажаних результатів, повинен бути цікавим учням. Захопити учнів можна застосуванням сучасних методів, а також нестандартними завданнями.
Проблема для учителя літератури постає в тому, що учні зовсім мало читають, особливо великі за обсягом твори. Їх набагато більше цікавлять гаджети та соціальні мережі, тож логічно виникає питання «Як перетворити сучасну гаджетоманію на помічника в оволодінні знаннями та у формуванні творчої особистості, здатної критично мислити?».
Вважаю, що, вдало використавши сучасні освітні тренди, можна перетворити урок зарубіжної літератури на актуальний і творчий процес формування громадянина нової генерації.
В умовах вільного доступу практично до будь-якої інформації цінність самих знань у світі в цілому дещо зменшується, поступаючись навичкам реального використання теорії, самонавчання, вмінню командної взаємодії та креативності мислення. Тому практикую такі форми і методи роботи, які допомагають учням самостійно знаходити потрібну інформацію, вибирати головне, встановлювати логічні зв’язки, мислити творчо, узагальнювати і проводити паралелі із сучасністю.
Зокрема, активно використовую на своїх уроках такі освітні тренди, як QR-коди, інтелект-карти, кроссенси, фейсбук-сторінки та сторінки літературної газети героїв творів, мнемотехніку, створення лепбуків та пантбуків, кардмейкінг, кубик Блума, креолізовані тексти.
Не просто тримати в руках смартфон, а використовувати його для активного навчання та розвитку критичного мислення на уроках мені допомагають QR-коди. Зокрема, у вигляді QR-коду учням пропоную епіграфи до уроку, які часто містять проблемне питання чи певний натяк на тему уроку і допомагають школярам самостійно визначити тему уроку. Так, у QR-коді до уроку вивчення творчості М. В. Гоголя містяться слова:
Ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
— А чи живі, чи здорові,
Всі родичі гарбузові?
Разом із школярами з’ясовуємо, яким чином ці слова пов’язані із творчістю митця. Так зацікавлюю учнів і мотивую до глибшого вивчення особистості письменника. В QR-коді можна зашифрувати інформацію як для індивідуальної, так і для групової роботи. Зокрема, індивідуально пропоную школярам QR-коди із цитатами Гобсека (О. де Бальзак «Гобсек») про золото, які необхідно опрацювати та пояснити. У групах, наприклад, виконуємо закодоване завдання, яке вимагає розподілити ознаки, що притаманні Просвітництву та Класицизму (9 клас).
Задуматися над кожним словом поезії учням допомагає мнемотехнологія. Використовуючи графічні аналогії або малюнки-замісники, учні кодують інформацію, що розвиває нестандартне мислення. Свої мнемопоезії учні створюють на смартфонах, використовуючи графічні значки добре знайомих учням TELEGRAM або Viber.
На розвиток творчих здібностей та критичного мислення під час вивчення сюжетів творів спрямована креолізація тексту. Наприклад, у 5 класі створюємо мальовану карту подорожі Аліси підземеллям (Л. Керрол «Аліса в Країні Див»), у 6 класі зображуємо подвиги Геракла (Міфи Давньої Греції), а у 8 класі листки календаря із творіннями Господніми (Старий Заповіт. Біблія). Ілюструючи текст, учні мають не тільки пригадати зміст прочитаного, а й обрати узагальнений образ, який найбільш точно передавав би власне бачення твору.
Вивчаючи літературні епохи, біографії письменників чи опрацьовуючи систему образів твору, створюємо інтелект-карти, що дозволяє зобразити певний процес або ідею повністю, а також утримувати одночасно у свідомості значну кількість даних, демонструвати зв’язки між окремими частинами, запам’ятовувати (записувати) матеріали та відтворювати їх навіть через тривалий термін. Такі карти створюються як власноруч, так і за допомогою комп’ютерних програм.
Кроссенс допомагає відкрити нестандартне, креативне, образне мислення в учнів. Під час розгадування кроссенсу розвиваються комунікативні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення предмета. Найчастіше кроссенси використовую на етапі актуалізації опорних знань для пригадування сюжетів творів, а також для характеристики образів. Встановлюючи асоціації, учні спираються на власний досвід та представляють своє бачення твору чи певного образу. Наприклад, у 6 класі завдяки кроссенсу характеризуємо образ Очумєлова (А. П. Чехов «Хамелеон).
Сьогодні сучасні технологій можуть спрацьовувати не тільки на користь, а й дещо шкодити освітньому процесу, коли учні знаходять в інтернеті готові твори, характеристики літературних образів. Тому, щоб стимулювати школярів до самостійного критичного опрацювання образів, пропоную заповнення фейсбук-сторінок та сторінок літературної газети героїв вивчених творів. Списати такі завдання немає можливості, а заповнення таких пунктів, як, наприклад, «статус», вимагає творчого підходу та глибокого аналізу особистості героя.
Кардмейкінг (створення листівок ручної роботи) враховує індивідуальні уподобання школярів, творче мислення та допомагає залучити їх до читання. Зокрема, створюючи вітальну листівку Скруджу з Різдвом (Ч. Дікенс «Різдвяна пісня у прозі»), учні висловлюють своє ставлення до героя, аналізують помилки та висловлюють побажання герою.
Часткова трансформація кубика Блума, а саме: використання ілюстрацій до твору, портретів героїв – допомагає не тільки розвинути критичне мислення, а й з’ясувати ставлення учнів до героїв та подій твору.
Цілком погоджуюсь зі словами: «Зупинившись сьогодні, завтра можна бути нецікавим світу, який змінюється щохвилини». Рух у ногу з часом, активність та сучасність – саме це робить особистість вчителя та його предмет цікавим для учня. А сучасні освітні тренди доводять: література – це цікаво, корисно, креативно.
Посилання на відеорезюме:
https://www.youtube.com/watch?v=X9BUklHR7Vk
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений:
http://kudinovazarlit.blogspot.com/