ГРЕЧКО ТЕТЯНА СЕРГІЇВНА
директор Мар’янівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Карлівської районної ради Полтавської області
Педагогічний стаж: 20 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (2004 р.).
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури на базі Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2017 р.);
П’ята методична студія Полтавської регіональної школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників післядипломної освіти «Міжрегіональна співтворчість шкіл новаторства Полтавщини та Кіровоградщини» (2017 р.);
науково-методичний семінар «Проблеми викладання зарубіжної літератури в Новій українській школі» (м. Хорол, 2019 р.);
регіональна (не)конференція для шкільних педагогів міні-EdCаmp «Від щасливого педагога до щасливих учня і учениці», POLTAVA 2018;
регіональна (не)конференція для шкільних педагогів магістральний міні-EdCаmp «Збагачуємо не лише власне життя, а й робимо світ кращим для всіх», POLTAVA (2019 р.);
навчання на онлайн-платформі УМІТИ (2018 р.);
онлайн-курс «Академічна доброчесність» (2019 р.);
дистанційний курс «Актуальні проблеми викладання зарубіжної літератури відповідно до Концепції «Нова українська школа» (2020 р.);
вебінари «Звукозапис та колористика як складові лінгвостилістичного аналізу ліричного твору» (2018 р.), «Звичайні форми роботи – новий підхід: розвиваємо ключові компетентності» (2018 р.), «Мумітролінг та трохи тролінгу – лайфаки» (2019 р.), «Практичний кейс використання на уроках інтермедіальної компаративістики – різноаспектне мистецьке поєднання в одному творі» (2019 р.), «10 методичних родзинок для цікавого уроку зарубіжної літератури», «Міфічні істоти і де їх шукати: древній міф у шкільній програмі та художній літературі» (2019 р.), «Шкільна література: прочитати (не)можливо» (2019 р.).
Педагогічне кредо: «У сучасному світі успішнішою є та людина, яка не більше знає, а краще мислить».
Педагогічна ідея
Метою сучасного навчання є формування особистості не з енциклопедично розвинутою пам’яттю, а з гнучким розумом, швидкою реакцією на все нове, повноцінними потребами подальшого пізнання та самостійної дії й творчими здібностями. Учитель сьогодні – це той, хто допомагає знайти власну правду, розвивати самоаналіз, самосвідомість, рефлексію.
Проблема, над якою працюю, продиктована часом – «Використання таксономії Блума при формуванні навичок мислення високого рівня на уроках зарубіжної літератури». Це виправдано, оскільки в сучасному світі успішнішою є та людина, яка не більше знає, а більше та краще мислить. Тому піраміда Блума є системою, що здатна організувати й упорядкувати діяльність вчителя та учня відповідно до різних рівнів освітніх цілей. Культуру осмисленого навчання будую на складних питаннях, які є проблемними як для мене, так і для учнів. Навчаю учнів ставити запитання після пояснення навчального матеріалу або під час обговорення тієї чи іншої теми, з’ясовувати, у чому суть проблеми, тобто всіляко заохочую до активної дискусії.
Для того щоб розвинути навички мислення, учнів потрібно вчити не боятися йти на ризик, уміти бачити в подоланні перешкод інтерес, виклик, можливості. Основною перевагою таксономії є те, що мислення представлене в структурованій і доступній для практиків формі.
Під час формування вправ кожного рівня пропоную дієслова-інструкції: визнач, опиши, розпізнай, познач, склади список, назви, окресли, пригадай, відбери, констатуй. Найвищим компонентом є синтезування, що вимагає вмінь генерувати, планувати та створювати щось нове: статті, коментарі, блоги, оповідання, проєкти, дизайни, презентації тощо.
Специфіка предмета вимагає від учителя зосередженості на розвитку в учнів навичок мислення високого рівня (робота з твором спрямована на аналіз, оцінювання та інтерпретацію (синтез)), наприклад, робота з кроссенсом (представлення епохи, біографії письменника та ін.); створення мемів до проблем, порушених у творах М. Гоголя, Ч. Діккенса та ін.; написання фанфіків («Приборкання норовливої» В. Шекспіра, «Нове розслідування Ш. Холмса»), проходження квестів, фотоквестів; створення профілів літературних героїв у соцмережах, креолізованих текстів тощо.
Особливої уваги приділяю створенню літературного проєкту, який обов’язково має кінцевий продукт. Наприклад, буктрейлер до книги Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц», газета «Видатні нишпорки зі сторінок книг» до теми «Детектив», лепбук «Світ казок Г. Х. Андерсена», мініатюра «Фарбований шакал», дослідницька робота «Створи формулу мужності», комп’ютерна презентація, webсайт, реклама твору, ескіз пам’ятника, лист другу, фотоальбом, словник літературного героя, інструкції, поради для персонажів твору тощо.
Унаслідок низької активізації читання та з метою популяризації книги проводила дослідницький проєкт «Книжкова полиця моїх батьків у дитинстві». Проєкт побудовано за відповідною структурою: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об’єкта, завдань і методів, висування гіпотез розв’язання проблем. Особливою популярністю серед моїх учнів користуються творчі проєкти, кінцевим продуктом яких є літературна вистава (зокрема, «Снігова королева», «Червона шапочка», «Аліса в Країні Див», «Лускунчик» та ін.).
Такі методи роботи сприяють активізації пізнавальної діяльності, формуванню творчих здібностей, учні вчаться надавати критично виважену оцінку, відстоювати власну думку.
Практично на всіх етапах роботи з літературним твором використовую пошукову діяльність, інтерактивні (діалогові) технології. Намагаюся вибудувати завдання таким чином, щоб простежувався ланцюжок від «цікаво» до «можу», «це мені потрібно».
«Жити – означає зіштовхуватися з проблемами, а вміти вирішувати їх – рости інтелектуально», – уважав Конфуцій. Що мотивує мене постійно рухатися вперед? Це, насамперед, діти, зокрема мої. Я бачу, що вони багато досягли самі й мають зовсім інший світогляд, ніж я. Це видно із розмов, суперечок. Тому найважливіше для мене – працювати над тим, щоб сучасні діти не почували себе чужими в цьому світі, мали ентузіазм і розуміли, що це їхнє життя.
З дитинства багато малювала, мріяла стати художником або дизайнером, завжди бачила себе у творчій сфері. Але коли розпочала роботу в школі, мене захопила професія вчителя. Адже вчитель – своєрідний художник і дизайнер, а діти – полотно, на якому малюють різними фарбами, використовуючи нетрадиційні техніки.
Посилання на відеорезюме:
https://www.youtube.com/watch?v=9HLNYd05c7g&t=8s
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений: