ГРАЧОВА НАТАЛІЯ МИКОЛАЇВНА
вчитель зарубіжної літератури Сокальської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Сокальської районної ради Львівської області
Педагогічний стаж: 24 роки.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: учитель-методист.
Освіта: Львівський державний університет (1994 р.).
Самоосвіта: семінари-тренінги з методики викладання медіаосвітніх курсів для учнів закладів загальної середньої освіти; вебінари.
Педагогічне кредо: «Люблю! Досліджую! Творю!»
Педагогічна ідея
Одним із завдань, що ставить перед шкільним учителем нова програма з викладання зарубіжної літератури є «розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості». Саме тому вважаю педагогічну ідею «Міжпредметна інтеграція як важливий чинник реалізації новітніх технологій на уроках зарубіжної літератури» актуальною у будь-які часи і продовжую пошуки нових форм і методів її реалізації на своїх уроках.
Зарубіжна література як навчальний предмет у закладах освіти, синтезуючи в собі найвищі досягнення культури народів світу, має великий арсенал засобів для перетворення її фундаментальних цінностей в індивідуальний досвід учня, дає унікальну і необхідну можливість учитися жити в конкретному соціокультурному просторі.
Найбільш продуктивним при викладанні зарубіжної літератури є застосування міжпредметних зв’язків з дисциплінами гуманітарного циклу – українською літературою, історією, філософією, психологією, іноземними мовами. Глибинні зв’язки, що поєднують ці галузі знань, дають змогу робити уроки зарубіжної літератури науковими й аргументованими, забезпечуючи нерозривність у формуванні комплексного сприйняття того чи іншого поняття. Для успішної реалізації даної проблеми, використовую матеріал, уже відомий учням з попередніх уроків (наприклад, під час вивчення в 9 класі повісті Шолом-Алейхема «Тев’є-молочар» згадуються відомості про трагедію єврейських погромів 1905 р., отримані на уроках історії).
Особливе місце серед міжпредметних зв’язків при викладанні зарубіжної літератури посідають різноманітні міжмистецькі аналогії – з живописом, музикою, скульптурою, архітектурою, театром, кіно, танцем. Крім величезного емоційно-естетичного впливу, такі уроки стають джерелом справжнього мистецького відкриття світу, стимулом до реалізації творчого потенціалу дітей, засобом формування справжнього мистецького смаку. Тому свої уроки будую на основі взаємодії мистецтв, що дає можливість здійснювати синтез наукового і художнього типів пізнання дійсності.
Під час вивчення теми в 11 класі «Світоглядні та естетичні засади модернізму, його художнє новаторство» пропоную розпочати оглядове заняття зіставленням двох картин: В. Сєрова «Купання коня» і К. Петрова-Водкіна «Купання червоного коня». Це дасть можливість учням під час дослідницької роботи здобути початкові відомості про новий напрям у мистецтві – модернізм.
Вивчаючи в 11 класі оповідання Ф. Кафки «Перевтілення», демонструю картину Е. Мунка «Крик». Мене цікавить, яке враження на учнів вона справила, які почуття викликала. Зіставляючи оповідання Ф. Кафки та картину Е. Мунка, ставлю питання до учнів: «Чому письменник та художник створили такі «страхітливі» твори? Чи мали вони рацію, так песимістично і безнадійно оцінювати світ?». Також пропоную учням уважно подивитись епізоди кінофільму В. Фокіна «Перевтілення» і розташувати їх у хронологічній послідовності; визначити, який епізод відсутній в оповіданні, який епізод можна вважати зав’язкою, кульмінацією, розв’язкою.
Аналіз ілюстрацій, створених за твором, дозволяє побачити персонажа з різних боків, порівняти, із запропонованого медіапродукту відібрати той, який ближчий. Так, при вивченні повісті О. де Бальзака «Гобсек», запропонувавши учням розглянути ілюстрації до твору художника М. Майофіса, можна перевірити, наскільки уважно учні прочитали твір, чи приділяють вони увагу деталям художніх описів зовнішності та інтер’єру. А завдання дібрати цитати, які можна було б підписати під цією ілюстрацією, дадуть можливість ще раз звернути увагу на роль художньої деталі у розкритті образу і спонукати учнів до уважного, повільного читання, зосередження уваги на всіх елементах художньої структури твору.
Спонукаю учнів до активної розумової діяльності, сприяю зростанню інтелекту, розвитку критичного мислення і творчих здібностей учнів. При цьому застосовую такі прийоми: складання кіносценарію до певного епізоду, написання асоціативного етюду, викликаного певним літературним образом; складання сенканів, діамантів; написання твору за метафорою; створення колажу; розв’язання кроссенсів; складання досьє на героя, написання листа до літературного героя або ж від його імені, інтерв’ю з героєм художнього твору або його автором; використовую «хмари слів», рольові ігри.
У своїй роботі використовую нетрадиційні форми проведення уроків, серед яких: урок-мистецька вітальня, урок-подорож, урок-КВК, урок-диспут, урок-лицарський турнір. Нестандартні уроки викликають жвавий інтерес у школярів, а інтерес, як відомо, є стимулом пізнання, вмотивовує процес навчання.
Міжпредметні зв’язки є необхідною складовою роботи вчителя зарубіжної літератури, який працює за принципами особистісно орієнтованого навчання, бо завдяки інтегрованому підходові до вивчення різних шкільних дисциплін створюються всі умови для формування в учнів стійких знань з предмета, розвитку гуманістичного світогляду та художньо-естетичних цінностей учнів, чіткої ідентифікації себе як носія певних соціальних, національних і культурних ознак, виховання повноцінної духовної особистості. Саме завдяки цьому якнайповніше можна розкрити творчий потенціал дитини, залучити кожного учня до співпраці, сформувати розуміння краси і цінності кожної особистості.
Посилання на відеорезюме:
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений: