вчитель української й зарубіжної літератури Миколаївської гімназії № 3 Миколаївської міської ради Миколаївської області

Педагогічний стаж: 18 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.

Педагогічне звання: учитель-методист.

Освіта: Миколаївський педагогічний університет (2000 р.).

Самоосвіта: обласна авторська творча майстерня «Дидактичний супровід уроку зарубіжної літератури як шлях формування літературної компетентності учнів» (на базі Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти).

Педагогічне кредо: «Для мене креативність – це не просто творчий акт, це спосіб життя. Креативність вимагає внутрішньої свободи, бажання ризикувати і вміння існувати в хаосі. Тому креативність починається не з практичних прийомів, а зі світогляду. Не думаю, що такий спосіб життя підходить кожному, але не кожен здатний стати джедаєм» (І. Лутц).

Педагогічна ідея

Креативно-інноваційна траєкторія самовираження особистості на уроках літератури 

Поняття «креативно-інноваційна траєкторія самовираження» нове й складне для досліджень та викликає чималу кількість суперечок, оскільки науковцями досліджувалося лише розрізнено. Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, її осмислення переконує, що на часі вже розвести поняття «креативність» і «творчість», «самовираження» і «самореалізація». Основна кількість праць, що стосуються креативного та інноваційного потенціалу особистості, пов’язана з такими прізвищами, як: А. Мурашов, Л. Дорфман, М. Капашов, Дж. Петті, А. Маслоу, Є. Ільїн, О. Пєхота, В. Шуляр. Узагальнила погляди вчених Н. Голуб - доктор педагогічних наук, професор Національної академії педагогічних наук України: «Схиляємося до думки, що креативність становить основу творчості».

Поняття «самовираження» трактується великим тлумачним словником української мови як дія за значенням самовиражатися, тобто «розкривати своє «Я», виявляти свої думки, настрої, переконання». «Обізнаність і самовираження у сфері культури» є однією із ключових компетентностей Нової української школи.

Здійснений аналіз наукових праць дозволяє визначити креативно-інноваційну траєкторію самовираження особистості як шлях розкриття власного «Я» через систему компетентностей, що включає здатність здобувача освіти генерувати, трансформувати, приймати, розвивати і впроваджувати різноманітні ідеї і проєкти, знаходити нове і не одне вирішення певної проблеми, створювати новий освітній продукт.

Ідея: запропонувати наскрізну систему дієвих методів та прийомів навчання, що забезпечать умови для самовираження особистості в системі літературної освіти:

ігрові методи (ділова гра, рольова гра, інтерактивна гра, стимуляційна гра, інсценування, моделювання);

інтерактивні методи (творчий діалог, дискусія, робота парах і групах, обговорення «2-4-всі», «Навчаючись, вчу»);

проблемно-пошукові методи (формування проблеми, створення проблемної ситуації, евристична бесіда, пошуковий метод);

методи стимулювання і мотивування (емоційно-морального стимулювання, емоційного заохочення, створення «ситуації успіху», методика розвитку EQ).

Основні характеристики діяльності:

- систематичність і послідовність;

- освітній процес не обмежується уроком, а індивідуальний для кожного учня (заняття в гуртку, дистанційне навчання);

- здобувачам знань надається свобода у виборі діяльності, способі рішення завдань, у чергуванні справ, у тривалості заняття якоюсь однією справою;

- індивідуалізація поєднується з колективним характером навчання;

- створення комфортного середовища й системи взаємин (будується на доброзичливій допомозі учителя, який виконує роль фасилітатора);

- результатом освітньої взаємодії є становлення педагога і сформовані компетенції, на які є запит.

Основою методики є опора на емоційний зміст уроку. На настановчо-мотиваційному етапі задіюю емоційну сферу дитини, звертаюся до її сенсорних відчуттів, асоціативної пам’яті. Наприклад, зрозуміти особливості світовідчуття Петра Попельського (героя твору В. Короленка «Сліпий музикант») допоможе вправа «Заплющ очі». Переконана, лише з усвідомленням власних емоцій можна підготувати дитину до розуміння душевного стану літературних героїв, а також причин, що їх викликали. Для опису емоцій і відчуттів потрібний достатній словниковий запас, тому пропоную дітям «Каталог емоцій» - набір карток зі словами-емоціями. Згідно з методикою розвитку емоційного інтелекту засобами аналізу тексту, зокрема ліричного, який має найбільшу емоційну напруженість, спонукаю дітей перетворити пережиті відчуття на центральний образ – «образ-переживання» чи «образ-характер» й зафіксувати його графічно, наприклад, у вигляді портрета-каліграми, асоціативного малюнка чи емоційної палітри. 

Креативна компетентність містить також здатність до перевтілення у створений уявою образ. Тому у своїй діяльності я надаю перевагу ігровим методам (QR-код–портфоліо з відеоматеріалами), які найбільше сприяють самовираженню дитини.

Важливим чинником формування креативної компетентності є метод проблемного навчання, який реалізується через систему проблемних завдань і  застосовується на різних етапах уроку. Важливою умовою у вирішенні проблеми є її розв'язок – моделювання оптимістичного виходу з ситуації, що стане частиною життєвого досвіду дитини.

На етапі рефлексії застосовую методику самооцінювання з опорою на алгоритм, прийом «незакінчене речення».

Переконана, шлях до успіху й самореалізації в житті – через розвиток емоційного інтелекту (зацікавленості у своїх та чужих відчуттях, у розумінні їх та здатності керувати ними, у здатності до креативно-інноваційного самовираження у вирішенні життєвих задач).

Посилання на відеорезюме:

https://drive.google.com/drive/folders/1GS6fLTuEA3lq0o4I-CQXSaIWu80cwTGM?usp=sharing

Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений:

https://sites.google.com/view/dmitrievalm