БОРОВА ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
вчитель російської мови, літератури та світової художньої культури Чернігівського колегіуму № 11 Чернігівської міської ради Чернігівської області
Педагогічний стаж: 24 роки.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя (1995 р.).
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського (2015 р.);
семінар «Використання інтерактивних методів навчання на уроках зарубіжної літератури» на базі Чернігівського колегіуму № 11 (2017 р.);
проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» за програмою міжнародної організації IREX у партнерстві з АУП та StopFake (2018 р.);
тренінг «Інтеграція інфо-медійної грамотності на уроках предмета «Мистецтво» за програмою міжнародної організації IREX у партнерстві з АУП (2018 р.);
курс «Соціальна та емоційна компетентність XXI століття» за програмою Lion Clubs International (2018 р.);
тренінг-консультація з вчителями предмета «Мистецтво» (за програмою АУП) (2018 р.);
міжнародний фестиваль арт-терапії «ART-PRAKTIK» (Всеукраїнська тренінгова компанія «Основа», 2019 р.);
майстер-клас Лесі Сич – учителя-методиста, адміністратора ФБ-групи «Методичні родзинки уроків зарубіжної літератури» (2019 р.).
Педагогічне кредо: «Мій головний орієнтир – учень. Не до книги, а до нього з книгою іду, увірувавши, що не існує таких проблем, які б не змогла вирішити література» (Ільїн Є.М.).
Педагогічна ідея
Види та методи організації читацької діяльності на уроках зарубіжної літератури
Проблема організації читацької діяльності учнів і виховання особистості у процесі аналізу тексту художнього твору є не окремою ланкою, а, як мені здається, головним напрямом діяльності.
Головна задача учителя літератури – підготувати критично мислячого, самостійно думаючого читача. Своє завдання вбачаю в тому, щоб, отримуючи літературну освіту, учні змогли використати її для саморозвику. Сьогодні випускник має бути мобільним, здатним учитися впродовж життя, готовим до конкуренції, до роботи в колективі. Звідси логічний висновок: найголовніше – це навчити учнів знаходити потрібну інформацію і працювати з нею: планувати, передбачати, аналізувати й оцінювати.
Читання книги – це особлива наука, яку має зрозуміти читач, щоб йому розкрились таємниці книжкових сторінок. Підготовленому читачу під силу осмислення і аналіз будь-якого художнього тексту.
Для досягнення цієї мети на уроках я використовую як традиційні (розповідь, бесіда, демонстрація), так і інтерактивні методи та форми навчання, які дають змогу зробити процес навчання цікавим і творчим. Використання інтерактивних форм роботи сприяє максимальному залученню досвіду учнів, їхнього мислення.
На організації читацької діяльності учнів і глибокій роботі над літературним текстом будую всі уроки в будь-яких класах. Для успішної роботи має бути виконано три умови.
Перша умова – розмову про наступний твір, з яким потрібно познайомитись, починаю задовго, коли даю випереджальне домашнє завдання. Спонукаючим початком для читання тексту є стисла, але яскрава, інтригуюча характеристика книги, своєрідний рекламний ролик, тоді домашнє завдання сприймається з більшою зацікавленістю.
Друга умова – до початку роботи з книгою текст має бути прочитаним. Можливість прослідкувати одразу долі героїв, знати всі їх вчинки, бачити всю ситуацію в цілому допомагає учню швидко орієнтуватися серед героїв, виділити головні моменти, дати цілісну оцінку подіям, аналізувати проблеми, визначити свій погляд і відношення до прочитаного, чого не дає поетапна робота за главами, частинами, сценами.
І, нарешті, третя умова – наявність на уроці тексту твору, над яким працюємо.
Особливе місце відводжу домашньому завданню, коли учень залишається з книгою один на один, коли він може подумати, оцінити. Мої учні, вивчаючи будь-який твір, вже знають, який буде наступний. Частіше за все роблю випереджальне домашнє завдання, охоплюючи всю тему, а в старших класах це взагалі обов`язкова умова. Така увага до системи домашніх завдань не випадкова. Саме домашні завдання допомагають організувати, управляти, контролювати читацьку діяльність.
Багато місця в системі класних завдань залишаю для індивідуальних, колективних (групових) завдань з використанням інноваційних технологій. Наприклад, метод «Вільне письмо» (підготувати за дві-три хвилини письмову відповідь на запитання) допомагає зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. Види робіт урізноманітнюю, наприклад, парадоксальний виклад навчального матеріалу у формі есе. Така форма роботи показує, що отримані на уроках знання необхідні в повсякденному житті. Учень у вільній формі викладає свої думки, спостереження.
Учнівські презентації формують вміння використовувати знання на практиці. Дозволяють упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні літературі види мистецтва.
З розвитком читацьких умінь учнів ускладнюються види завдань в цілому. Наприклад, під час аналізу художнього тексту дуже ефективною є методика складання ейдос-схеми, коли за допомогою ключових слів, малюнків, фотографій, знаків передається головна думка глави, розділу, твору. Такий метод дає змогу учням розвивати уміння самостійно отримувати знання, творчо їх використовувати, критично мислити, мати власне бачення проблеми. Не менш результативним, на мою думку, є метод аналізу історії й ситуації, який сприяє розвитку навичок комплексного аналізу проблеми з урахуванням багатьох чинників, що діють одночасно, а також ухвалення зважених рішень. Під час обговорення проблемного питання доречним буде метод «Мозковий штурм».
Гарний результат навчання читанню художнього твору дають знання, які вчать працювати з цитатами. Доречним буде прийом «Літературний крос» - доповнити незавершені вислови необхідними відомостями. Цей прийом також сприяє розвитку всіх видів пам’яті.
Багато часу йде на пояснення деяких моральних категорій, які не зовсім зрозумілі навіть старшокласникам. Прийом «Обери позицію» навчає аргументувати власний вибір.
Як правило, працюючи зі старшокласниками, звертаю увагу дітей на роботу з додатковою літературою, яка розкриває особистість письменника, його погляди, моральні основи.
Сьогоднішньому школяру мало сказати: «Прочитай книгу». Потік відеопродукції перекриває дорогу до книг, тому і потрібно будувати так урок, щоб викликати бажання прочитати! Бажання прочитати і є фундаментом розумової, емоційної, мовної активності.
Посилання на відеорезюме: