АБАЗІНА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА
вчитель російської та зарубіжної літератури Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 102 Харківської міської ради Харківської області
Педагогічний стаж: 20 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Освіта: Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди (1998 р.).
Самоосвіта: Фестиваль «добрих практик» освітян Харківщини «Майстри педагогічної справи презентують» (2019 рік);
районні семінари з проблем: «Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках зарубіжної літератури» (2017 рік), «Розвиток критичного мислення у школярів на уроках зарубіжної літератури» (2018 рік), «Використання цифрових технологій на уроках зарубіжної літератури» (2019 рік).
Педагогічне кредо: «Зробіть усе, що можете, застосувавши те, що знаєте, знаходячись там, де ви є».
Педагогічна ідея
Формування читацької компетентності та критичного мислення у здобувачів освіти на уроках зарубіжної літератури в умовах полікультурної освіти
Ми живемо в стрімкому та мінливому світі. Людство щодня збагачується новими знаннями, а почерпнута інформація швидко застаріває. Усе це потребує нових підходів до навчання. На мій погляд, учителі мають сформувати в учнів саме навички й уміння самостійно оволодівати матеріалом, критично його осмислювати та застосовувати на практиці.
Учитель – це скрипаль дитячих сердець: як поведе смичком, таку мелодію й почує. І, звісно, для того, щоб уроки були ефективними, досягали мети, потрібна постійна активна взаємодія всіх учнів, тобто педагог має не проголошувати істину, а організовувати процес навчання, бути його лідером.
Сьогоднішній учні частіше віддають перевагу комп’ютерній грі чи телевізійній передачі, які не вимагають того напруження вольових, емоційних, розумових зусиль, якого потребує читання. Як же привернути увагу дитини до книжки? Очевидно, недостатньо, аби література, зокрема художня, сприймалася лише як джерело інформації. Вона має пробуджувати фантазію, розвивати уяву, естетичні смаки, спонукати до «розмови» з письменником. Тож слід допомогти учням усвідомити, що твір, його автор, герої – цікаві співрозмовники, у діалозі з якими відбувається пошук відповідей на важливі для себе питання. У процесі читання школярі не тільки засвоюють прочитане, а й доповнюють текст новими смислами, своєю згодою чи незгодою з позицією автора, тобто впливають на твір. Адже діалог між автором і читачем – це не просто обмін інформацією, а виявлення точок зору, смислових позицій, ціннісних орієнтацій. Результатом такого діалогу є поява нового смислу, що виникає в результаті взаємодії, зіткнення смислових позицій співбесідників. У процесі читання людина не лише відтворює закладену інформацію, а й формує цілу низку діалогічних реакцій на прочитане, спричинених розбіжністю точок зору, зіткненням смислових позицій автора та читача.
Предмет «Зарубіжна література» посідає особливе місце серед інших предметів, він дає учням знання про світобудову, ставить акцент на смислових і світоглядних аспектах, допомагає знайти ціннісні орієнтації.
Основною характеристикою читачів, яка значною мірою зумовлює ефективність їх роботи з текстом, є читацька компетентність, що дозволяє ефективно взаємодіяти з текстом, адекватно розуміти твір, вступаючи в діалог із автором, оцінюючи прочитане, виражаючи своє ставлення до нього.
Уроки зарубіжної літератури, на мою думку, повинні бути спрямовані на розвиток в учнів критичного мислення, оскільки передбачають аналіз, синтез художнього твору в контексті полікультурного аспекту.
Головна мета – підготувати читачів, які сприймають художній твір не як просте повідомлення про події та героїв, а, ураховуючи закони мистецтва, можуть глибше осмислити твір як явище певного етапу розвитку культури народу.
Готуючись до кожного уроку, прагну зробити процес навчання багатоаспектним: виробити в учнів уміння грамотно писати й висловлюватись, емоційно розповідати, доречно підібрати слово в певній ситуації, передати своє ставлення до зображуваного. За таких умов реалізується кінцева мета вивчення мови та літератури, й водночас учні пізнають життя та всі його глибини, вчаться не розгублюватись у його круговерті.
На уроках зарубіжної літератури ми «подорожуємо» країнами та епохами не лише подумки, а й серцем, тому час летить непомітно, а в класі не буває жодного байдужого обличчя. Ми здійснюємо віртуальні екскурсії в улюблений куточок рідного міста, а потім висловлюємо свої почуття в поезіях, есе, оповіданнях, надихаючись творчістю як визнаних митців, так і зовсім юних поетів, слово яких особливо зворушливе і неповторне…
Різні типи завдань на уроках, які я проводжу, розвивають читацьку компетентність і критичне мислення. Але діалог, вважаю, є домінуючою формою спілкування на уроках, сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість висловити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку. Тому мої учні практикують різні види діалогу: з учителем, з однокласниками, із самим собою, з автором, з літературними героями та інші.
Часто проводжу нестандартні уроки, серед яких: урок-презентація вчителя або учнів, урок-самоврядування за присутності вчителя та інших глядачів, урок-театр під відкритим небом; урок «літературне віче»; урок «літературна пам’ять», урок «літературна майстерня», урок-мрія, урок скарг і пропозицій.
Якщо зобразити процес читання схематично, то традиційна його формула мала такий вигляд: ЧИТАЮ = НАСОЛОДЖУЮСЬ.
Прагматичний аспект вносить корективи, і нова формула читання така: ЧИТАЮ = критично сприймаю + розмірковую + піддаю сумнівам + перевіряю + зіставляю + аналізую + оцінюю = ПІЗНАЮ.
Набуті учнями навички читання, особистісні якості, пов’язані з формуванням мовної культури особистості, стануть фундаментом для подальшого навчання, виховання, розвитку, самовираження, значною мірою зумовлять практичну, громадянську, професійну діяльність у майбутньому. А головне – допоможуть дитині опанувати найвище мистецтво – мистецтво життя!
Посилання на відеорезюме: