ЦИМБАЛ ІННА ОЛЕКСАНДРІВНА
вчитель початкових класів Шепетівського навчально-виховного комплексу № 1 у складі: «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей ім. Героя України М. Дзявульського» Хмельницької області
Педагогічний стаж: 27 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: учитель-методист.
Освіта: Рівненський державний педагогічний інститут імені Д. Мануїльського, 1993 рік.
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (2018), спеціалізовані курси за фахом «Вчителі проєктних класів «Інтелект України»» (2019);
онлайн-курси для вчителів початкової школи (2019), «Робота вчителів початкових класів з дітьми з особливими освітніми потребами» (2019), «Недискримінаційний підхід у навчанні» (2019), «Академічна доброчесність» (2019).
Педагогічне кредо: «Той, хто, звертаючись до старого, здатен відкрити нове, гідний того, щоб бути вчителем».
Педагогічна ідея
Нинішнє покоління учнів – це перше повністю «цифрове покоління». Саме з таким поколінням працюють сучасні вчителі початкових класів, вбачаючи своє головне завдання у реалізації нових підходів до організації та здійснення освітнього процесу, задекларованих в Концепції НУШ та Державному стандарті початкової освіти, а саме: новий зміст освіти, дитиноцентризм, педагогіка партнерства, компетентнісний, особистісно орієнтований, діяльнісний, інтегративний підходи. Одним із засобів реалізації зазначених змін є проєктна технологія, що забезпечує високу результативність діяльності та створює умови для вироблення у молодших школярів навичок ХХІ століття. Звідси актуальність даної технології, над реалізацією якої я працюю з 2005 року. Науково-методичні засади проєктної технології залишаються сталими: типи проєктів, етапи наукового дослідження, алгоритми роботи вчителя й учнів.
В умовах НУШ проєктна технологія набуває нової якості. Що ж змінилось? Основною новацією є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні: інтеграція навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюється навколо певного об’єкту, явища, проблеми міжпредметного характеру, створення творчого продукту тощо. Проєктна технологія максимально сприятлива для вищезазначеної інтеграції, а також для інтеграції навколо соціокультурної теми під час тематичних днів/тижнів. Зокрема з учнями 1 класу, виконуємо такі проєкти за тематикою навчальних тижнів: «Успіх – це вміння не здаватися», «Здоров’я – найкраще багатство», «Азбука ввічливості», «Чарівна формула уважності» тощо. В умовах академічної свободи вчителя, задекларованої Законом України «Про освіту», розкриваються нові можливості для застосування проєктної технології при плануванні діяльності з таких предметів, як: «Я досліджую світ», «Дизайн і технології», «Мистецтво». А використання цеглинок LEGO, комп’ютерних технологій та технологій STEАM-освіти надають нового інструментарію для досягнення поставленої мети та формування наскрізних умінь, предметних та ключових компетентностей. Прикладами застосування цеглинок LEGO в проєктній технології є такі теми: «Чарівна квітка», «Школа майбутнього», «Фантастична істота». Виходячи з того, що основою методу проєктів переважно є проблемне навчання, зосереджую зусилля на застосуванні в проєктній діяльності таких методів, як: проблемно-розвивальні, проблемно-пошукові, дослідницькі, евристичні, а також таких прийомів, як: аналіз, синтез, порівняння. У проєктній діяльності використовую й інтерактивні методи: «Паркан ідей», «Кубування», «Шість капелюхів», сторітелінг, квести, оформлення лепбуків.
Нові можливості для проєктної діяльності відкриває STEАM-освіта. Звичайно, створення STEАM-лабораторій в звичайній загальноосвітній школі – це справа майбутнього. Однак розпочати в даному напрямку в початковій школі цілком реально. Починаємо з найпростішого, наприклад, проєктуємо «розумний світлофор» з учнями першого класу: застосовуємо знання з математики та з предмета «Я досліджую світ», вивчаємо можливості використання цеглинок LEGО, відвідуємо кабінет фізики з метою з’ясування можливостей підключення світла та звуку, об’єднуємось в команди за участю батьків, виконуємо моделювання «розумного світлофора», проводимо гру з виготовленими моделями з метою вироблення практичних навичок переходу вулиці. Створюючи власний проєкт певного продукту, діти формують вміння застосовувати знання у реальному житті, розвивають критичне мислення, виробляють впевненість у власних можливостях, вчаться працювати в команді.
Формую також у молодших школярів уміння працювати з проєктами дослідницького характеру відповідно до шести етапів наукового дослідження: підготовка дослідження, постановка проблеми; дослідження та пошук шляхів розв’язання проблеми; узагальнення результатів; експертиза та апробація версій, застосування результатів дослідження; підбиття підсумків; програмування нових досліджень. При плануванні та проведенні дослідницької діяльності під час реалізації проєктів «Подорож краплинки», «Мій всесвіт», «Майбутнє нашої планети», «Ми – часодії» застосовую технології онлайн-навчання, а саме: на підготовчому етапі формую групу для класу в соцмережі, розміщуючи там поетапні завдання, що спонукає учнів до обговорення та практичного пошуку шляхів їх виконання, використовуючи сучасні технічні засоби: наприклад, підготовка відеозвіту проведених досліджень, що мало місце під час проведення тематичного тижня.
Технологія педагогічної діяльності зі створення кожного проєкту містить такі науково обґрунтовані етапи: стратегічне прогнозування, моделювання, планування, визначення ефективності, які в практичній діяльності співвідношу з такими етапами розробки і реалізації учнівських проєктів, як: підготовчий, організаційний, діяльнісний, узагальнюючо-підсумковий, оцінювання результатів діяльності, що забезпечує функціонування цілісної системи дидактичних засобів і змісту, форм, методів, прийомів та адаптує освітній процес до структурних та організаційних вимог навчального проєктування.
Застосування проєктної технології в початковій школі забезпечує якість освітнього процесу щодо всебічного розвитку учнів, формування наскрізних умінь, ключових, предметних компетентностей та життєвих цінностей. Разом з тим, у молодших школярів формується мотивація до процесу учіння; підвищується рівень ініціативності, навичок співробітництва в команді, комунікабельності; формуються навички отримання і використання інформації, також формуються вміння бачити проблеми, приймати рішення, планувати діяльність; забезпечується розвиток механізмів самоорганізації та самореалізації в практичному житті. Виходячи із вищезазначеного, можна зробити висновок, що технологія проєктів є засобом розвитку в учнів початкової школи навичок ХХІ століття.
Посилання на відеорезюме:
https://www.youtube.com/watch?v=FMIr2R9TTyg&feature=youtu.be&fbclid=IwAR3yM0iAVg1xZ5qcp_-39ikNKCzCp-NEsJFqBBagD5F6Eyv_-t-3-nIqnwY
Посилання на інтернет-ресурси, де представлений конкурсант: