ЛІСАЧЕНКО ІННА МИКОЛАЇВНА
вчитель початкових класів спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 імені В. О. Нижниченка з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
Педагогічний стаж: 16 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Освіта: Глухівський державний педагогічний університет, 2008 рік.
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації на базі Полтавського обласного інституту післядипломної освіти імені М. В. Остроградського (2017);
навчання в рамках роботи літньої школи «STARTUP# «Вчителі важливі» громадської спілки «Освіторія» (2017);
онлайн-курс для вчителів початкової школи на платформі EdEra (2019);
навчання за програмою професійного розвитку вчителів «Методика розвитку критичного мислення учнів» (2019);
участь у всеукраїнських науково-методичних конференціях: «Лідерство і менеджмент змін у шкільній реформі» (2017), «Гра по-новому – навчання по-іншому в освітньому просторі Нової української школи» (2018), «Фінська підтримка реформи української школи» (2019), авторському семінарі тренерки курсу «Розвиток критичного мислення» Інни Большакової «(Не)інтегроване навчання: обговорюємо проблему» (2019).
Педагогічне кредо: «Життя готує кожному із нас багато несподіванок, а я готую своїх учнів до зустрічі з життям».
Педагогічна ідея
Ще задовго до глобалізації суспільних структур великий педагог Василь Сухомлинський сказав: «Світ вступає у століття людини. І людина, безумовно, має бути підготовленою до життя й праці в суспільстві». Саме ця ідея покладена в розбудову Нової української школи. Завдання сучасного педагога не тільки дати знання учневі, а й допомогти сформувати набір навичок, які сприятимуть у досягненні життєвих цілей.
Я розумію, що реформа розрахована на роки, що зараз учителі ще тільки починають сіяти зерна нової освіти, а проростуть вони через десяток років. Проте зміни вже почались… І мені пощастило бути однією із педагогів-першопрохідців, що вже третій рік поспіль реалізують завдання всеукраїнського експерименту «Розроблення та впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної середньої освіти».
Одним із шляхів узгодження освіти з потребами сучасності є орієнтація освітнього процесу на розвиток випускника початкових класів Нової української школи, який буде гнучким до змін, легко адаптуватиметься і зможе самостійно навчатися впродовж усього життя. Тому проблему формування наскрізних умінь молодших школярів вважаю актуальною та перспективною в освітньому просторі сучасної початкової школи. Що, власне, й слугувало вибором теми науково-практичної діяльності, над якою я працюю протягом останніх трьох років: «Формування наскрізних умінь учнів початкової школи як індикатор компетентнісного навчання в НУШ».
За три роки пілотування Державного стандарту початкової загальної освіти, користуючись одним із компонентів формули НУШ – свободою творчості вчителя, я часто йду не шляхом опанування певної технології, а через використання окремих прийомів, педагогічних технік, методичних систем, які урізноманітнюють навчальний процес. Я вважаю, що саме зважене й систематичне їх використання дає змогу навчати із задоволенням, а учням – охоче набувати цілу низку життєво необхідних умінь та компетентностей.
Яскравим підтвердженням цього може слугувати використання в моїй роботі методичної системи «Щоденні 5» (Daily 5), кожна із п’яти діяльностей якої – «Письмо для себе», «Читання для себе», «Читання для когось», «Робота зі словами», «Слухання» – щоденно формує в учнів уміння читати з розумінням, висловлювати свою думку письмово та розвиває самостійність, креативність, уміння мислити нестандартно.
Упровадження в роботу таких методів та прийомів, як дискусії, діалоги, розігрування сценок та виконання ролей різних персонажів у ляльковому театрі, дозволяє формувати в учнів уміння усно висловлювати власну думку.
У формуванні наскрізних умінь значну роль відіграє ранкова зустріч. Соціальні переваги цієї практики сприяють розвитку емпатії, активній комунікації з однолітками, навчають здобувачів освіти розуміти позиції інших людей.
Перспективною складовою освітнього процесу, що створює умови для формування всіх наскрізних умінь, творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції, вважаю проєктну діяльність. Такий формат навчання надає мені можливість залучити учнів до систематизації та набування знань, створення власних продуктів (відеофільм, театральна постановка, святковий захід, мультимедійна презентація, екскурсія, виставка, ярмарок, показ моделей). Як показує власна практика, найулюбленішим результатом дитячої спільної роботи є лепбук. Головна перевага його в тому, що він створюється дитиною власноруч і оформлюється за власним смаком. Ця книжка-саморобка задовольняє природні потяги учнів до дослідництва і висновків, конструювання, комунікації, вияву своїх творчих здібностей.
Щодо практичного використання в роботі методів розвитку критичного мислення («Кошик ідей», «товсті» та «тонкі» запитання, «Кубування», «Фіш-боун», «Інтелект-карта», робота в малих групах, метод 6W), то вони допомагають дітям нового покоління ефективно готуватися до життя. Вважаю, що діти, які вмітимуть критично мислити, вмітимуть міркувати, спілкуватися, слухати та чути інших.
Я як учитель з досвідом роботи розумію, що формування наскрізних умінь – це робота не одного уроку та не одного навчального дня. Це щоденна рутинна праця.
Я знаю, що універсальних інструментів для розвитку наскрізних умінь не існує, бо кожен учитель і кожен учнівський колектив особливий і потребує індивідуальних підходів. Але за три роки пілотування я переконалася, що ті форми, прийоми, методи і технології, які декларує Нова українська школа, якнайкраще формують навички успішного школяра 21 століття.
Посилання на відеорезюме: