ЧУЙКО КАРІНА АНАТОЛІЇВНА

вчитель початкових класів комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І ступеня» імені С. О. Морозової» м. Білгорода-Дністровського Одеської області 

Педагогічний стаж: 5 років.

Кваліфікаційна категорія: спеціаліст.

Освіта: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2018 рік.

Самоосвіта: проходження сертифікації педагогічних працівників (2019);

курси підвищення кваліфікації на базі КЗВО «Одеська Академія неперервної освіти Одеської обласної ради» (2018, 2019, 2020);

курси підвищення кваліфікації на платформах: courses.ed-era.com (2018, 2019), nus-english.com.ua (2018), prometheus.org.ua (2019);

курси з Оксаною Хомич «Сучасні освітні технології у роботі вчителя початкових класів» (2019);

участь у вебінарах у межах Всеукраїнського Інтернет-марафону видавничої групи «Основа» (2017, 2018), від фіналістів незалежного педагогічного  конкурсу «Спікер року – 2017», що проходив у межах проекту «Global Educational Discovery», на платформі «Всеосвіта» (2019), на платформі «The National Geographic Learning (2019, 2020); у тренінг-таборі «Здорова молодь – здорове майбутнє» за програмою МОН України (2019).

Педагогічне кредо: «Єдиний спосіб вплинути на людину – це доторкнутися до неї від серця до серця».

Педагогічна ідея

В умовах входження України в Європейський освітній простір, переорієнтації освіти зі знаннєвої парадигми на діяльнісну, обумовленим стала зміна ролі вчителя в суспільстві. Сучасний учитель Нової української школи повинен бути вмотивованим, креативним, успішним, фахово обізнаним, бути готовим до експериментів та інновацій.

Відтак, і дитина чекає педагога, який сприйме її як особистість, відчує її настрій та зрозуміє емоційний стан, змотивує до пізнання, залучить до активної діяльності, надихатиме на творчість та підтримає в самореалізації. Тому, за основу моєї життєвої позиції став вислів Р. Оунлару «Єдиний спосіб вплинути на людину – це доторкнутися до неї від серця до серця».

Як учитель, розумію, що успіх моїх учнів у майбутньому залежить від уміння вільно висловлювати свою думку, працювати в команді, критично мислити, аргументувати власні думки, вміння розуміти свої емоції та емоції інших людей.

А чи вмію я розпізнавати емоції? Чи вмію я викликати у дітей захват, радість? Наскільки добре мені це вдається? Шукаючи відповіді на ці запитання, зупинилася на проблемі, яка і визначила шлях мого саморозвитку та стала провідною ідеєю мого педагогічного досвіду «Розвиток емоційного інтелекту молодших школярів в освітньому процесі Нової української школи».

Усвідомлюю, що успішними в майбутньому будуть особистості з високим рівнем емоційного інтелекту, які здатні розрізнити свої емоції та почуття, які можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому зможуть легше адаптуватися в суспільстві та досягати власних цілей у взаємодії з оточуючими.

Уявлення та знання про емоції, сприймання та розуміння власних емоцій та емоцій інших людей, орієнтація в назвах основних емоцій я формую за допомогою наступних вправ та завдань «Визнач свій настрій», «Емоційна шкала», «Енерджайзери», «Покажи емоцію», «Розпізнай емоцію», «Світлофор», «Привітаємося сумно, весело, зі злістю», «Передай емоцію», «Бесіда про «погані» та «хороші» емоції» тощо.

Розвитку емпатичних властивостей та засвоєнню емоційних еталонів, використанню емоцій відповідно до ситуації сприяють вправи «Заморожені та гарячі», «Долоні на віддзеркалення рухів», «Моделювання ситуацій», театралізована діяльність та інсценування уривків з літературних творів, сюжетно-рольова гра тощо.

Складання розповіді за сюжетними картинками, створення музичного етюду, відтворення в процесі ігрової діяльності різних способів та сили прояву емоцій допомагає розвивати навички міжособистісного спілкування, адаптаційні здібності.

В освітньому процесі для зняття емоційного напруження дітей стають у нагоді вправи «Море», «Хитун-бовтун», «Водорості», «Гаряче-холодно».

Без сумніву, для мене важливим є партнерство вчителя та батьків. Отож, у своїй роботі, для налагодження зв’язків між учителем, учнями та батьками також впроваджую ідеї власного досвіду «Тренінг для батьків з розвитку емоційного інтелекту», круглий стіл з проблеми «Емоційний інтелект моєї дитини», дискусійна панель «Емоційний інтелект: що? як? для чого?» тощо.

Я впевнена, що емоції є засобом подолання життєвих негараздів та спонуканням до дії! І розумію, що, від того, як майстерно я зумію розвинути потрібні навички, залежить успішне життя моїх учнів. 

Посилання на відеорезюме: 

https://drive.google.com/open?id=1WVTDEu9gr-dFvWOOScmkMq71E7Jftno9