ПОЛОНСЬКА ВІКТОРІЯ ВІКТОРІВНА
вчитель хімії та біології спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3 імені В.О. Нижниченка з поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного циклу Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
Педагогічний стаж: 16 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: старший учитель.
Освіта: Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка (2003 р.).
Самоосвіта: курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників на базі ПОІППО імені М.В. Остроградського (2016);
тренінг «Методологічні аспекти створення тестових завдань з хімії» (2017);
Міжнародна науково-практична конференція «Менделєєвські читання»: «Формування життєвої компетентності учнів на уроках хімії» (2017), «Формування екологічної культури учнів у рамках реалізації компетентністного підходу навчання хімії» (2018);
«Експериментально-дослідницька діяльність під час вивчення хімії як засіб реалізації завдань нової української школи» (2019);
Всеукраїнська науково-практична конференція «Педагогічні засади ефективного навчання природознавства»: «Інтеграція змісту природничих дисциплін як умова формування та розвитку природничо-наукової компетентності учнів» (2017).
Педагогічне кредо: «Якщо ми будемо навчати сьогодні так, як ми навчали учора, то ми ризикуємо відібрати у наших дітей завтра» (Джон Дьюї).
Педагогічна ідея
Нові стандарти освіти вимагають від школи формування високоосвіченої, творчої особистості, яка вміє критично мислити та застосовувати отримані знання в будь-якій життєвій ситуації. Враховуючи виклики часу, вважаю надзвичайно актуальною тему, над якою працюю: «Формування життєвого досвіду школярів засобами хімічної освіти».
Життєвий досвід – це сукупність уявлень про світ, які дозволяють скласти індивідуальну думку про той чи інший предмет, особу або явище. «Якщо суб'єкт творить власне життя, – пише О.М. Лактіонов, – то досвід веде його протокол, накопичуючи та інтерпретуючи знання, вміння, досягнення та невдачі індивіда».
За період педагогічної діяльності визначила основні принципи в навчанні хімії: проблемність для підвищення мотивації; діяльнісний підхід; розвиток логічного мислення для пошуку істини; розвиток креативного мислення для пошуку нестандартних шляхів розв’язання проблем.
Тому головним завданням вважаю створення оптимальних умов для реалізації кожним учнем власної освітньої траєкторії відповідно до його можливостей, здібностей та потреб; розвитку якостей, які забезпечують успішну діяльність в умовах, що змінюються, компетентність та соціальну мобільність випускника.
Під час усвідомлення навколишнього світу учні можуть дізнатися щось нове лише використовуючи набуті знання, тому починаю кожен свій урок з актуалізації опорних знань. Наприклад, під час вивчення теми «Хімія – природнича наука» в 7 класі пропоную назвати всі асоціації до слова «хімія». Ця вправа допомагає підготувати учнів до подальшої самостійної діяльності.
Елементи мотивації є доречними для використання на всіх етапах уроку. Мета вчителя – перетворити здобувачів освіти з об’єктів на суб’єкти освітньої діяльності. Тому пов’язую матеріал із повсякденним життям та інтересами учнів, використовую прийоми критичного мислення, які спонукають дітей аналізувати, адекватно оцінювати результати та робити висновки.
Під час розгляду нового матеріалу намагаюся стимулювати учнів до творчого пошуку, сприяти розвитку дослідницьких навичок. У цьому мені допомагають інформаційно-комунікаційні технології, застосування мультимедійного комплексу, мережі Інтернет тощо. Так, під час уроку «Окисно-відновні реакції, їхнє значення» у 9 класі демонструю власну презентацію. Правильно підібрані схеми, таблиці та ілюстрації допомагають краще зрозуміти суть цих реакцій та їхню роль у природі та житті людини. При вивченні окремих тем використовую можливості YouTube-каналів, які містять демонстрації дослідів з науковими поясненнями та рівняннями реакцій, програмні засоби навчання «Таблиця Менделєєва» та «Віртуальна лабораторія».
Із учнями старших класів практикую роботу з ґаджетами. Сучасні смартфони дозволяють використовувати ресурси Інтернету та різноманітні безкоштовні додатки, що завантажуються з сервісу PlayМаркет, а також програму розпізнавання QR-кодів.
Цікаво та ефективно проходять уроки хімії, на яких використовується метод «Бриколаж». Він відкриває величезний простір для креативу: реальні речі допомагають школярам отримати знання на практиці. Наприклад, овочеві соки та чай використовую у якості індикаторів для виявлення кислот та лугів.
На мою думку, неможливе якісне навчання хімії без лабораторних та практичних робіт, під час яких учні набувають експериментальних компетенцій. Працюючи парами або в групах, учні поєднують практичні вміння з навичками аналізувати, порівнювати, прогнозувати, робити висновки тощо. При вивченні швидкості хімічних реакцій у 9 класі учні переглядають відеосюжет про проблему сміття в Україні, а потім виконують практичну роботу. По її закінченню пропоную школярам розглянути шляхи вирішення проблеми утилізації твердих побутових відходів з урахуванням отриманих знань.
Цікаво проходять ужиткові експерименти, для проведення яких використовую засоби для прання, миття та чищення, лікарські препарати та продукти харчування. Яскравий приклад – вивчення у 9 класі жирів, білків та вуглеводів. Доцільним вважаю проводити досліди, які доводять наявність цих компонентів. Реакцію з йодом учні застосовують для виявлення крохмалю. Частково ця робота виконується в класі, а частково – у вигляді домашніх дослідів. Наявність крохмалю можна перевірити в печиві, вареній ковбасі, рисі. Використання побутових дослідів сприяє створенню ситуацій, для реалізації яких учні мобілізують свої знання, уміння та певний життєвий досвід. При цьому не забуваю про техніку безпеки при роботі з хімічними речовинами. Це дозволяє більш відповідально ставитися до свого здоров'я на уроках і в позаурочний час.
Під час узагальнення вивченого матеріалу разом з учнями моделюю різноманітні життєві ситуації та шляхи їхнього практичного вирішення. Також впроваджую елементи STEM-освіти у формі розв’язування прикладних та винахідницьких задач.
Навчальні досягнення школярів оцінюю, беручи до уваги не тільки продемонстровані знання та навички, а й уміння застосовувати їх у конкретних ситуаціях, використовуючи освітні платформи LearningApps та Сlasstime.
Позаурочна дослідницька діяльність – один із кращих засобів формування та розвитку життєвого досвіду. Вона змінює світогляд, стимулює природну допитливість та творчий потенціал дитини. Посиленню практичної спрямованості хімічних знань сприяє проведення навчальних екскурсій на міський водоканал, Полтавський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати.
Такий підхід дає можливість зробити навчальний процес динамічним та цікавим; залучити всіх учнів до співпраці; уникнути формального підходу та здійснювати об’єктивне оцінювання.
Набутий життєвий досвід школяра – шанс для подальшого самовизначення. Сьогоднішній учень, який успішно володіє практичними навичками та вміннями, у майбутньому – конкурентоспроможна особистість, здатна забезпечувати прискорення науково-технічного прогресу. Мої учні є переможцями та лауреатами обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії, обласного конкурсу «Кристали: структура, властивості», у 2017-2018 н. р. моя випускниця Ольховська Анастасія отримала 200 балів на ЗНО з хімії.
Посилання на відеорезюме: