МОРЕНЧУК ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА
заступник директора з навчально-виховної роботи комунального закладу «Луцька гімназія № 21 імені Михайла Кравчука Луцької міської ради Волинської області»
Педагогічний стаж: 20 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст вищої категорії.
Педагогічне звання: учитель-методист.
Освіта: Волинський державний університет (1997 р.).
Самоосвіта: семінар-практикум «Конкурс «Учитель року» як засіб творчої самореалізації педагога» (2020 р.);
курси підвищення кваліфікації на базі ВІППО (2019 р.);
участь у міському семінарі директорів «Як навчати дітей покоління «Z» (формат (не) конференції). Проведення тренінгової панелі «Навички 4К» (2019 р.);
організація та проведення міського семінару з громадянської освіти «Перфоманс демократичної школи або проєкція на імплементацію прав людини» (2019 р.);
участь в обласному семінарі молодих педагогів «Інтерактивні методи навчання – шлях до формування творчої особистості». Тема виступу: «Мотивація як фактор ефективної стратегії вивчення історії» (2019 р.);
участь у Волинезнавчих історико-педагогічних читаннях ВІППО «Луцький з’їзд монархів: історичні джерела та художня інтерпретація». Тема виступу: «Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії України: можливості та перспективи» (2019 р.);
дистанційний курс А. Букач «Додатки Google в освітній діяльності» (2018 р.);
участь в обласній науково-практичній учнівській конференції «Волинь і волиняни в історії та культурі України» (2018 р.);
практичний тренінг Центру нової освіти Івана Іванова «Змішане навчання: методика та інструменти реалізації» (2017 р.);
майстер-клас Дистанційної Академії ВГ «Основа» «Сервіси для створення сторітелінгу» (2017 р.);
науково-практична конференція «Друга світова війна. Сучасне осмислення та інноваційне викладання», м. Київ ( 2017 р.).
Педагогічне кредо: «Не важливо бути кращим в тому, що ти робиш; важливо робити це найкращим чином, настільки добре, наскільки ти можеш».
Педагогічна ідея
Коли людина роз'єднала світ на частини, вона втратила розуміння дій законів не тільки божественних, але і людських.
Лао-Цзи
Формування системного мислення учнів через інтеграцію вітчизняної та світової історії
Визначаючи ключові навички ХХІ ст., Патрик Гриффин виділяє критичне та творче мислення, комунікацію та взаємодію, підприємливість. Це ті компетентності, що дозволять сучасним учням адаптуватись до потреб майбутнього. На цьому будуються педагогічні пошуки ефективної моделі викладання історії.
Власний педагогічний досвід дав можливість сфокусувати увагу на площині системного мислення. Розгляд мислення як системотворчого підходу до вирішення проблем належить дослідникам Дж. О’Коннору та І. Макдермотту. На їхню думку, саме системне мислення, як ефективний спосіб розв’язання проблем, дозволяє бачити закономірності подій та виробити дієві мисленнєві стратегії та позбавитись від стереотипів.
Застосування системного мислення забезпечує розуміння історичного процесу, вчить встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, характеризувати епоху через досягнення в економіці, культурі, політиці. Діти отримують можливість відчути епоху через призму побутової історії та суспільного світогляду. Цей підхід дозволяє проникнути за межі того, що, на перший погляд, здається ізольованим і незалежним та побачити взаємозв’язки, що лежать в їх основі.
Так, зокрема, історичні події відкриття Америки Х. Колумбом (1492 р.) і закріпачення селянства на українських землях в ХVІ ст. на перший погляд, не мають нічого спільного, віддалені в часі, території, за змістом і формою. Однак, вони все ж мають тісний зв’язок, бо перше викликало «революцію цін» і процеси, що привели до зростання попиту на сільськогосподарську продукцію в Західній Європі. А це, у свою чергу, спонукало феодалів Східної Європи до закріпачення селянства з метою отримання надприбутків, що давало можливість магнатам і шляхті задовольнити свій попит на нові товари. Чим це не системний підхід, який інтегрує всесвітню історію та історію України? Таких прикладів можна навести багато. Серед них: зв’язок між розвитком середньовічного міста і формуванням абсолютизму, появою гуманізму, Ренесансу і Реформації; зв’язок між промисловим переворотом і політичними реформами в Англії п.п. ХІХ ст., скасуванням кріпацтва в Російській імперії, об’єднанням Італії та Німеччини, появою імпресіонізму тощо. Такі логічні конструкції забезпечують розуміння історичного процесу та формування історичного світогляду учня.
Формування в учнів системного історичного мислення можна забезпечити широким спектром сучасних освітніх технологій. Головне – створити систему знань, подібну до системи координат, що складається з понять, явищ, історичних постатей, дат, географічних об’єктів у їх взаємозв’язку. Серед модерних технологій, що забезпечують діджиталізацію освіти та використовуються для формування системних уявлень про історичний процес є:
«перевернуте навчання» – втілюється автором через використання Google-додатку Classroom;
ІКТ – реалізуються через застосувань сервісів: Adobe Spark, WordArt, LearningApps, Освіта.ua, rebus1.com, Мережка-розвиток ІТ та через Google-сервіси: MindMup, Hangouts, Форми та ін.
Для реалізації акмеологічних підходів важливо створити «ситуацію успіху». А тут вже не обійдеться без технології формування творчої особистості. Так, практичне завдання «Життя середньовічного замку» один учень відтворить у формі презентації, інший в Scribe, а ще один виготовить модель середньовічного замку з картону чи пластику.
Технології саморозвитку, розвивального навчання, критичного мислення дають можливість проявити здібності дитини у пізнанні історичного матеріалу, та сприяють визначенню у власній системі історичних знань ступеня свого знання/незнання, вміння/відсутності вміння, розуміння/не розуміння.
Метод проєктів забезпечує створення систем та підсистем аналізу історичного простору, що дає можливість порівнювати епохи, моделювати альтернативну історію, прогнозувати наслідки тих чи інших подій, що забезпечує, зокрема, практичний аспект вивчення історії та дає можливість учням орієнтуватись в сучасних політичних, економічних, культурних реаліях. Отже, через втілення освітніх технології забезпечується формування системного мислення учнів з історії.
Застосування різних навчальних стратегій дає можливість знаходити релевантні методи та прийоми, що сприяють формуванню системних знань учнів, розкривають їх творчі здібності. Система залежить від того, як її частини з’єднані між собою. Зв’язок окремих історичних подій визначає шляхи формування історичної епохи чи періоду. Вивчення таких зв’язків на уроках можна здійснювати, використовуючи логічні методи навчання –дедуктивні чи індуктивні. Так, досліджуючи Велику Французьку революцію кінця ХVІІІ ст., можна скласти ланцюжок подій революції, а тоді визначити їх причини, або, навпаки, почати від загального – розвиток капіталістичних відносин які вступили в конфлікт з абсолютистською моделлю розвитку держави, та визначити, які перетворення відбулись у Франції внаслідок цього. Важливо проєктувати ці події на Російську та Австрійську імперії, в складі яких перебували українські землі, вказуючи на активізацію колишньої козацької старшини в умовах поширення просвітництва, на урбанізацію, на зростання ролі торгівлі в житті українців, на реформи Марії-Терезії та Йосипа ІІ, що покращили становище українців в імперії тощо.
Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках здійснюється шляхом організації освітнього процесу у форматі ситуативних та імітаційних ігор, дискусій. Можна також використовувати інцидент-метод та кейс-метод.
Особливе місце у практичній діяльності відводиться вирішенню проблемних та контраверсійних завдань. У цьому випадку використовуються дискусійні методи роботи, що вчать логічно і критично мислити, вибрати аргументи «за» і «проти», порівнювати, знаходити аналогії історичним подіям в сучасному світі. Серед арсеналу проблемних питань: «Чому такі країни як Німеччина та Італія, що впродовж століть були роздробленими, раптом об’єднуються і здійснюють це практично в один рік – 1871?», «Чому такі землеробські народи, що існували паралельно з трипільцями в Єгипті, Індії, Межиріччі, Китаї, створили перші держави, а трипільці – ні?»; «Чому ідеї соціалізму не пустили глибокого коріння в західноєвропейському суспільстві, а в Російській імперії спричинили революцію?».
Вибір ефективних методів та прийомів навчання дає можливість створювати ключові уявлення учнів про епохи: рівень розвитку держави, суспільства, економіки, культури, життя людей, їхні переживання, мотивацію до тих чи інших суспільних явищ. Усі ці елементи важливо розглядати у взаємозв’язку. Це забезпечить реалізацію системного аналізу і буде сприяти формуванню системи історичних знань учнів.
Посилання на відеорезюме:
https://www.youtube.com/watch?v=MtECOc71NzE&t
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений:
https://sites.google.com/a/gymnasia21.lutsk.ua/sajt-morencuk-tetani/