МЕГЕЛЬБЕЙ МАРИНА МИКОЛАЇВНА
вчитель історії, заступник директора з виховної роботи Великоновосілківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 Великоновосілківської районної ради Донецької області
Педагогічний стаж: 12 років.
Кваліфікаційна категорія: спеціаліст першої категорії.
Освіта: Донецький національний університет, 2005 р.
Самоосвіта: освітній курс для молодих науковців «Геноцид євреїв Європи: історична перспектива та підходи до вивчення» (Український центр вивчення історії Голокосту);
Всеукраїнський науково-практичний семінар «Формування інформаційної культури суб’єктів освітньої діяльності в умовах мережецентричного середовища «Музейна планета» у закладах загальної середньої освіти»;
IV обласна науково-практична конференція "Досягнення та виклики національно-патріотичного виховання в регіоні";
конкурс: «Сучасний урок історії в Новій українській школі»;
Всеукраїнський проєкт «Формування та оцінювання громадянських компетентностей в освітньому процесі на рівні базової середньої освіти» 2019-2021 роки (шкільний куратор);
практикум «Педагогіка партнерства в сучасних освітніх реаліях».
Педагогічне кредо: «Історія – це не набір даних, історія – це набір поглядів та перспектив».
Педагогічна ідея
Формування компетентної особистості засобами історії на партнерських засадах
На етапі переходу до нових освітніх стандартів школи ХХІ століття роль сучасного педагога кардинально змінюється. У нових реаліях сучасний учитель має розуміти, що: 1) зміст історичної освіти є чутливим до зовнішніх впливів, постійно оновлюється й потребує від учителя розгляду подій з різних ракурсів та перспектив;
2) здобувачів освіти сьогодні не можна примусити до навчання, можна тільки зацікавити, спонукати до дій відповідно до їх потреб, тому навчання має бути побудоване на засадах партнерства; 3) результатом історичної освіти має бути не засвоєння суми знань про минуле, а пізнання минулого для розуміння сучасних явищ і процесів та визначення перспектив розвитку людської спільноти в майбутньому.
Третє тисячоліття очікує від шкільної історичної освіти формування особистості, яка має високий рівень розвитку критичного та креативного мислення, інформаційної культури, здатна приймати відповідальні рішення та активно діяти в інтересах громади. Для мене шкільна освіта це:
навчання ПРО минуле і сучасність;
навчання ДЛЯ розвитку різних типів мислення й формування цінностей та ставлень;
навчання ЧЕРЕЗ співпрацю та партнерство.
Інструментом реалізації моєї педагогічної ідеї є методи та прийми, які використовуються на різних етапах уроку. Під час актуалізації я найчастіше застосовую бесіду, візуальний ряд та нескладні інтерактивні технології, що дозволяють за короткий час актуалізувати потрібні знання та вміння, уявлення школярів. Наприклад, «Вірю – не вірю», «Снігова куля». Дієвим є застосовування будь-якої візуалізації: структурно-схеми, плакати, постери, карикатури тощо. У мотиваційній частині уроку я використовую такі методи, як «Ситуативні задачі», «Мозковий штурм», «Проблемні запитання». Дієвим є використання уривків художньої літератури, музичних творів, художніх та навчальних фільмів, під час перегляду яких можна поставити фокусуюче питання, відповідь на яке діти шукають протягом уроку. Навчальні цілі для учнів (очікувані результати) формулюємо разом з учнями.
В основній частині уроку я організовую самостійну пізнавальну діяльність з різними джерелами інформації, використовуючи різні види запитань («товсті» та «тонкі», проблемні та дискусійні). Так запитання є прийомами частково-пошукового діалогу, евристичної бесіди, мозкового штурму, ажурної пилки, два-чотири-разом, маркування тексту, методу «Прес». На уроці я використовую різні види організації навчальної діяльності, індивідуальні та колективні. В якості графічних організаторів використовую скрайбінг, структорно-логічні схеми, кластер, інтерактивний плакат та візуальний плакат, Т-таблицю. З одного боку, діти отримають навички роботи з джерелами, а з іншого, навчаться знаходити порозуміння та налагоджувати співпрацю з усіма учнями класу. Для дітей старшого шкільного віку важливо залучати в роботу різні джерела інформації з одного історичного питання для аналізу, тобто акцентувати увагу на багаторакурсності його вивчення. Критичний аналіз джерел формує стійке протистояння деструктивним і маніпулятивним технікам впливу, формує вміння розглядати проблему під різними кутами зору. Досить сильним виховним акцентом може стати вправа «Постав себе на місце інших людей» у певній історичній ситуації, «Моделювання ситуації», «Погляд на події минулого людини ХХІ ст.». Під час виконання вправ формується толерантність, повага до людської гідності, громадянська відповідальність, емпатія.
Під час систематизації і узагальнення учні розв’язують проблемні задачі, презентують результати своїх досліджень, дають оцінку явищам, процесам, персоналіям, що вивчалися, висловлюють власні судження щодо демократичних, національних та загальнолюдських цінностей. Якщо ми на початку уроку використовували фокусуюче питання, проблемні задачі, то тут вони мають знайти своє рішення. Для усвідомлення своєї ролі в суспільстві, власної громадянської позиції, відповідальності за прийняте рішення важливо залучати учнів до дискусії. У моїй практиці є такі методи, як «Займи позицію», «Дискусія в просторі», які передбачають роботу з суперечливими питаннями, які ставляться поступово, учні «голосують ногами», погоджуючись або не погоджуючись з твердженнями. Обов’язково потрібно надати можливість висловити аргументи на захист своєї позиції, але не вдаватися до образ опонентів. Займати позицію та приймати важкі рішення дітям доведеться протягом життя, важливо навчити відповідально та аргументовано ставитись до свого вибору.
Під час підсумкового етапу й рефлексії використовую вправи «Незакінчені речення», «Дзеркало заднього виду», «Твір-п’ятихвилинка», «Залиште за мною останнє слово», «Бутерброд». Учні не лише дають відповідь на питання вчителя, а й навчаються формувати речення, грамотно висловлюватись, робити висновки, рефлексують щодо своєї діяльності на уроці, заповнюють таблиці самооцінки.
У своїй практичній діяльності широко використовую техніки (методики) формувального оцінювання, серед яких моїми найулюбленішими є «Дві зірки і побажання», «Світлофор», під час яких здійснюється взаємо- та самооцінювання роботи учнів. Формувальне оцінювання мотивує увагу, залучає всіх учасників освітнього процесу до оцінки, підтримує впевненість учнів у тому, що кожен із них може покращити свої результати.
Ураховуючи зазначене, я розглядаю урок як цілеспрямовану взаємодію вчителя й учнів, зону активної інтелектуальної праці, дійством, яке збагачує вихованців інтелектуально й духовно, дозволяє орієнтуватися та активно діяти в суспільстві. У позаурочній діяльності надаю перевагу пошуково-дослідницькому методу навчання. Разом з учнями-членами краєзнавчого гуртка проводимо дослідження й пишемо роботи, беремо участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт членів Малої академії наук.
Посилання на відеорезюме:
https://www.youtube.com/watch?v=7cvsu01OFsM&feature=youtu.be
Посилання на інтернет-ресурси, де конкурсант представлений:
https://megelbey.blogspot.com/
https://sites.google.com/s/19MjS2JwX5vFFNK-tdkoEME3ujgr3XelE/p/1-1Gz4sd1N6mWHlnVJg3j9BqwXXsGMAvI/edit