Невмержицька Ольга Миколаївна
Невмержицька Ольга Миколаївна
| Посада, місце роботи
|
Учитель основ здоров’я та біології Опорного закладу освіти «Покалівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Овруцької міської ради Житомирської області
|
| Освіта
|
Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2008 рік
|
| Самоосвіта
|
Сертифікати:
- критичне мислення; - вчимося жити разом; - молодь на роздоріжжі |
| Педагогічний стаж
|
10 років
|
| Кваліфікаційна категорія
|
Спеціаліст першої категорії
|
| Посилання на Інтернет-ресурси, де конкурсант представлений
|
https://www.schoollife.org.ua/737-2018/
https://www.schoollife.org.ua/420-2018/ |
| Посилання на відеорезюме
|
https://youtu.be/w4_i3vJZEvM
|
| Педагогічне кредо
|
«Приймай дитину з благоговінням, виховуй її з любов’ю, випускай вільною» (Р. Штейнер)
|
|
Педагогічний портрет Школа має стати противагою суспільству, яке молиться на технології і проповідує суцільне споживання. Її завдання – допомогти дітям усвідомити сенс і цінності життя. Школа має стати адвокатом дітей за всього розмаїття і складності їх характерів. Педагогіка покликана вказувати дітям шляхи, ставши на які вони навчаться бути відповідальними, розвинуть у собі самостійність і незалежність. … Ми хочемо, щоб у дітей вистачило мужності розв’язувати проблеми, які стоять перед нашою планетою, і щоб вони відчули свою належність не лише до власного народу, а й до мільярдного населення усієї нашої Землі.Клаус В. Фопель У наш час великих обертів набрав процес інформатизації в освіті. Ми вчимо використовувати різноманітні гаджети на уроках, що покращують процес навчання, підвищують мотивацію учнів до навчання, оптимізують роботу вчителя. І в той же час забираємо живе спілкування. Діти все глибше занурюються у віртуальний вимір. Сучасним дітям важно соціально адаптуватися, ті закони, правила, які діють у інформаційному світі не завжди працюють у соціумі.Оскільки дитина 6-17 років переважну більшість свого часу перебуває у школі, саме тут повинні розвиватися соціально-психологічні компетентності. Найбільш адаптованим для застосування технології розвитку життєвих навичок є предмет «Основи здоров’я». В основі моєї педагогічної діяльності лежать визнані в усьому світі наукові теорії, підтверджені практикою: гуманістичні теорії розвитку особистості (А. Маслоу, К. Роджерс); ідеї позитивної психології (Д. Франкен); теорія психосоціального розвитку (Е. Еріксон); теорія соціального впливу (Л. Виготський, А. Бандура); досягнення когнітивної психології (Л. Виготський, Ж. Піаже, П. Гальперін). У своїй роботі я: 1. Маю можливість подарувати учням особливий час і місце в школі. Запрошуючи дітей сісти в коло і обмінятися думками, наслідуючи давні традиції, що існують у багатьох культурах світу, – організувати своєрідне коло, де кожен має змогу висловитися з приводу будь-якої події чи проблеми і вислухати думки інших. 2. Можу допомогти дітям відчути єднання з групою. Багатьом підліткам важко зосередитися на навчанні, якщо вони почуваються самотніми. Це відчуття може підштовхнути їх до компанії, нормою в яких є насилля, вживання алкоголю, наркотиків та інші протиправні дії. 3. Можу дати дітям «точку опори». Допомагаючи усвідомити цінності й пріоритети, наставляю їх на правильний шлях, учу уникати невиправданих ризиків і створених ними самими проблем. 4. Маю можливість навчити дітей приймати рішення й діяти з позицій здорового глузду. Розвиваючи в учнів навички критичного мислення, вчу їх всебічно аналізувати ситуації, зважувати альтернативи, робити вибір і брати на себе відповідальність за його наслідки. 5. Навчаю дітей протистояти соціальному тиску. Тренуючи навички відмови, підвищуючи їхню стійкість до пропозицій, що можуть спричинити проблеми. 6. Показую дітям, як можна жити у світі без насилля. Допомагаю дітям спілкуватися і розуміти одне одного, набувати досвіду мирного розв’язання конфліктів і пошуку компромісів, розвивати у них толерантність і співчуття. 7. Вселяю у дітей надію. Розвиваю у них навички самооцінки, найбільше допомагаючи дітям, які змушені дорослішати у складних життєвих обставинах. Твори добро», - душа моя благала. «Запалюй світло», - радили батьки. Я нелегкий для себе шлях обрала, Щоб нести світло і добро через віки. Я щиро вірю у мистецтво слова, Я намагаюсь в душу зазирнуть, Навчити бачити прекрасне і чудове І правильно обрать майбутню путь. Дітей я прагну научити жити, Іти за покликом палких сердець, Красу і відчувати, і творити, І інших чути, й слухати себе. Нехай я крапля у освітнім морі, Нехай зірок з небес не дістаю, Знання мої не стліють у коморі – Я їх сучасним дітям роздаю. |
|